Звідки взялася ця напасть? Там, де приватизацію було проведено, м’яко кажучи, не бездоганно, рейдерство, як уважають експерти, неминуче. І зрозуміло, що Україні не вдалося уникнути цього явища, яке прийшло до нас із Росії. Ще Пушкін у своєму «Дубровському» описав дуже недружнє поглинання власності. Сучасні дослідники схарактеризували б його як «чорне» рейдерство, що містить цілий букет кримінальних злочинів, якими забезпечується силове захоплення чужої власності. За своєю суттю це той же грабіж. Але недружнє поглинання через скуповування акцій міноритарних акціонерів за завищеною ціною також уважається рейдерством, хоч і є абсолютно законною формою набуття власності. Але в нашій перехідній економіці це «біле» рейдерство не дуже поширене хоча б тому, що все ще слаборозвинутим залишається фондовий ринок. Зате «сіре» і «чорне» розцвіли буйним цвітом. Як зазначають у Центрі дослідження корпоративних стосунків, сумнівна історія приватизації об’єкта, наявність невдоволених міноритарних акціонерів — це необхідна первинна умова успішної рейдерської атаки.
Рік, що минає, можна схарактеризувати ще й як період активізації рейдерства в Україні. Наприклад, юристи компанії L.I.Group зазначають, що рейдерські атаки повертаються, і все частіше їхніми об’єктами стають підприємства аграрної галузі. Саме вона є найменше захищеною в нашій країні, а тому — вельми привабливою. Юристи констатують, що «за два останні роки стали свідками зухвалих посягань на корпоративні права в так званих аграрних областях України, зокрема Чернігівській, Хмельницькій, Полтавській, Черкаській і Вінницькій».
За даними PricewaterhouseCoopers, наводеними в дослідженні «Усесвітній огляд економічних злочинів» за 2011 рік, незаконне привласнення майна є найпоширенішою формою економічних злочинів в Україні (73% 2011-го порівняно із 59% 2009 року).
А за словами глави Комітету захисту підприємництва Сергія Коломійця, в Україні трапляється близько 30 рейдерських атак за місяць. І що там уже говорити про дрібних підприємців, якщо рейдерів сьогодні бояться такі «акули» бізнесу, як Петро Порошенко та Олександр Глусь.
КОРІННЯ
Уважають, що рейдерство виникло у Великобританії, коли британські військові кораблі поодинці виконували бойові завдання із захоплення торговельних кораблів інших держав. У сучасному розумінні під цим розуміють знищення компанії та перерозподіл її власності й корпоративних прав. Таке трактування з’явилося в США в 60—70-х роках ХХ століття. Як свідчить історія, першим рейдером став засновник Standart Oil Джон Рокфеллер, який різними способами скуповував акції своїх конкурентів для зміцнення та процвітання власного бізнесу ще наприкінці ХIХ століття. Ще кілька років тому рейдерство активно процвітало в Російській Федерації, украй негативно впливаючи на всі показники розвитку економіки. Сьогодні там завдяки змінам у законодавстві рейдерство знизилося. І, на жаль, структури, що спеціалізувалися на цьому ремеслі, визнали за можливе переміститися до України.
Історію українського рейдерства умовно можна поділити на два періоди. Перший — із початку 90-х років до 2000 року (підприємства захоплювали відверто кримінальним шляхом, досить часто із застосуванням фізичного насильства). Другий, нинішній період, характеризується напівзаконним захопленням підприємств, легальнішими методами боротьби та активним протистоянням рейдерству.
Першопричиною попиту на рейдерські послуги вважають початок переходу України до ринкових відносин і «глобальний» перерозподіл власності. Останніми роками попит став свідомішим, організованішим і масовішим, що зумовлено як недосконалістю чинного законодавства, так і корумпованістю виконавчої та судової влади. Сприяє рейдерству також нестабільність політичної ситуації.
«Головна причина, яка штовхає людей на рейдерство, — бажання швидкої наживи. Його поширення залежить переважно від міри зрілості окремої держави», — уважає директор компанії Nemiroff Vodka Limited Олександр Глусь. На його думку, українська рейдерська творчість кардинально змінюється: вона стає витонченішою з юридичного погляду, так би мовити, інтелектуальнішою.
А ЩО Ж ДЕРЖАВА?
Ще за першого прем’єрства Віктора Януковича «День» запитав у нього про те, як уряд боротиметься з цим небезпечним для економіки явищем. Прем’єр проявив знання предмета й відповів, що держава зробить упор на створення такого законодавства, яке б перешкодило незаконному полюванню на власність. На жаль, із того часу її вже чимало «витекло» в рейдерські руки, а боротьбу, як на законодавчому рівні, так і в галузі, як говорять юристи, правозастосування, ведуть зі змінним успіхом. Дійшло навіть до того, що в ході адміністративної реформи було ліквідовано Міжвідомчу комісію з питань протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств.
Але, мабуть, через це почали надходити протести, і Президент наприкінці жовтня реанімував цей орган і навіть додав йому належної значущості, призначивши його главою першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку та торгівлі Андрія Клюєва. Головне завдання, яке поставлено перед комісією, — викорінити рейдерське свавілля й дати критичну оцінку урядовцям, які не протистоять цьому явищу, а то й потурають незаконним діям. Виходить, що уряд нарешті помітив новий спалах рейдерства й намагається йому протистояти. У будь-якому разі Клюєв настроєний дуже рішуче — лише за листопад до комісії надійшло понад 200 звернень зі скаргами на рейдерів. Оскільки основою для рейдерських атак, за його словами, є змичка нечистих на руку урядовців, правоохоронних органів і суддів, він обіцяє дати їм відсіч. «Усі вони сядуть до в’язниці. Цим ми трохи зіб’ємо напруження, щоб інші цим не займалися», — заявив віце-прем’єр і головний антирейдер. Щоправда, він не уточнив, хто стоїть за рейдерськими атаками, але запропонував звертатися до очолюваної ним комісії та запевнив, що реакція на ці звернення буде блискавичною.
Але, мабуть, головне все ж таки не в цьому. Директор компанії персонального та стратегічного консалтингу Berta Communication Тарас Березовець зазначає, що «суть рейдерства полягає у використанні лазівок в законодавстві, пропусків». Він нагадує, що в українському законодавстві досі навіть немає визначення для рейдерства. При цьому експерт прогнозує, що жертвами рейдерських атак можуть стати компанії, які мають певне майно, нерухомість. Це, за його словами, готельний і розважальний бізнес, а з погляду перспективності — IT-бізнес, а також комунальні, державні підприємства, соціальні об’єкти, які найменше захищені. «Рейдерські атаки мають за собою сильне політичне лобі, часто — партійне», — констатує Березовець.
До боротьби з рейдерством активно долучається й опозиція. Глава комітету ВР з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталя Королевська заявляє: «Невипадково в рейтингу Doing Business у категорії «Захист інвесторів» Україна за рік опустилася на три позиції — ми на 111 місці. Для бізнесу та інвесторів це справжня трагедія. Для урядовців — чистий прибуток». Народний депутат наполягає: «Урядовці мають нести відповідальність і розуміти, що участь у схемах відбирання чужої власності призведе до невідворотного ув’язнення. Наразі ж вони можуть діяти безкарно й не переживати навіть за судові процеси. Лише після проведення цієї реформи можна створювати якісь органи та шпаклювати законодавчі діри». Королевська впевнена, що рейдерство в Україні базується на трьох основних «китах»: на продажному урядовцеві, на корумпованому суді і на філософії вседозволеності, яка процвітає у країні. «Поки ці три першопричини не буде викоренено, — говорить вона, — жодна комісія не розв’яже питання рейдерства, яке сьогодні лякає інвесторів».
Із такою оцінкою багато в чому погоджується старший партнер адвокатської компанії «Кравець, Новак і партнери» Ростислав Кравець. У коментарі «Дню» він сказав, що зростання рівня рейдерства, яке зараз відбувається, насамперед пов’язане з ігноруванням державою цієї проблеми. Він зазначає, що сьогодні українське законодавство містить досить ефективні норми, які можуть запобігти рейдерству. «Але через корумпованість державної та судової влади одними лише законами це ганебне явище не викоренити, — упевнений Кравець. — Для цього потрібна воля держави. Дуже добрим прикладом у цьому плані, як не дивно, є Росія, де випадки рейдерства останнім часом практично припинилися завдяки державній політиці в цій сфері». На думку експерта, поширення рейдерства зумовлене високим рівнем корупції. «Добре, коли бізнес приходить до влади, але дуже погано, коли влада стає бізнесом», — підбиває підсумок Кравець.
Він також уважає, що депутатам потрібно уважніше читати, що вони ухвалюють. «Проголосований законопроект про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом розширює сфери діяльності рейдерів і найближчим часом може призвести до ще одної серії гучних захоплень власності державних підприємств, — попереджає експерт. — Насамперед це пов’язано зі скасуванням мораторію на реалізацію у процесі банкрутства майна підприємств, участь держави в яких становить не менш як 25%».
«День» запитав експертів і представників влади, чому це явище за 20 років так і не згасає і які антирейдерські запобіжні заходи готуються?
КОМЕНТАРI
«ЧАСТО — ЦЕ СПРАВЖНІЙ БАНДИТИЗМ»
Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України, голова Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств:
— Я можу говорити лише про ті звернення та інформацію, що надходить до Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Йдеться про сотні випадків. Наприклад, захоплення державної власності. На минулому засіданні комісії ми розглядали понад десяток справ про незаконне відчуження земельних ділянок, окремих промислових об’єктів та цілих підприємств. В основному — це події, які сталися у 2006—2010 роках, а сьогодні ще розглядаються в судах. Основний механізм — штучне банкрутство та реалізація майна за фіктивні або реальні борги, які створювались, зрозуміло, менеджментом цих підприємств чи організацій за мовчазної згоди або безпосередньої участі відповідних чиновників та суддів. За останні півтора року був не один випадок, коли керівництву уряду вчасно надходила інформація про підготовку захоплення великих державних підприємств. І правоохоронні органи вчасно зупиняли ці спроби.
Але не менше нас турбує захоплення приватних підприємств. Це, безумовно, шкодить нашому інвестиційному іміджу, значно перешкоджає титанічним зусиллям щодо поліпшення бізнес-клімату.
Це явище є майже скрізь у світі, але в різних проявах. Часто йдеться про недружнє поглинання, яке не виходить за рамки законодавства. У нас через системні проблеми функціонування інститутів корпоративної власності, прогалини в законодавстві, недоліки в роботі правоохоронних органів та судової системи це явище набуло яскраво вираженого кримінального характеру. Звісно, частина випадків — це дрібне шахрайство або конфлікт кількох партнерів по бізнесу. Але часто — це справжній бандитизм. «Рейдерство» — надто інтелігентний термін. Коли в людини силою забирають те, що вона створила своєю наполегливою працею, це інакше як бандитським грабунком, не назвеш. На самому початку 90-х років я особисто стикнувся з цим. То був момент розвалу Радянського Союзу. Ми побудували в чистому полі новий машинобудівний завод. І партійний функціонер районного рівня спробував у нас його забрати. Близько двох років тривала боротьба. Відстояли. Так що можете зрозуміти, як я ставлюся до рейдерів.
За роки незалежності України чиновники надто розслабилися, а особливо — в останні шість-сім років, коли була відсутня міцна влада. Чиновники всіх рівнів відчули майже повну безкарність, як бачите, деякі судді навіть почали «засівати» власні кабінети мільйонними хабарами. Без корумпованих представників влади рейдерські захоплення неможливі. Тому сьогодні робиться все можливе, щоб звільнитися від подібних людей, не зважаючи на ранг та партійний квиток. Але проблема корупції створювалася десятиліттями. Тому і проблему рейдерства лише окремими каральними або нормотворчими діями моментально не вирішити. Це має бути системна, наполеглива багаторічна робота. З одного боку — прибирати прогалини законодавства, з іншого — поступово привчати суспільство до невідворотності покарання за такі дії.
«МАТІР’Ю РЕЙДЕРСТВА Є КОРУПЦІЯ»
Анатолій КІНАХ, народний депутат, президент Українського союзу промисловців і підприємців:
— Питання захисту прав власника й протидія рейдерству мають принципове значення. Ми всі розуміємо, що приватні інвестиції йдуть тільки туди, де є прогнозованість ведення бізнесу й надійний захист прав власника та інвестора. Я впевнений, що Україні необхідно звернути на цю проблему дуже серйозну увагу. Сьогодні в УСПП вже розробляються напрями взаємодії з цих питань не тільки з Верховною Радою, а й з Генеральною прокуратурою, Службою безпеки. Нам треба спільно і жорстко протидіяти рейдерству, будь-яким спробам незаконного захоплення власності та непрозорій конкуренції. Дуже важливо, щоб почав працювати, причому під громадським контролем, закон щодо протидії корупції, який набрав чинності в липні цього року. Він створює систему боротьби з корупцією, яка насправді є матір’ю рейдерства та забезпечує йому успіх. Ця система повинна тримати під контролем працівників усіх гілок влади, в тому числі й судової. Але вона не буде ефективною, якщо не буде забезпечено прозорість цього процесу й ми будемо формувати умови для цього. Кожний випадок рейдерства чи незаконного захоплення власності, порушення правил рівноправної конкуренції має бути в центрі уваги, причому на самому високому рівні, починаючи від урядових структур і закінчуючи Національним комітетом з протидії корупції, який сьогодні очолюється Президентом нашої країни. Я хотів би, щоб до цього активніше долучалися засоби масової інформації. Це питання також пов’язано з якістю наших кадрів, які мають насамперед дбати про інтереси держави, працювати лише в рамках Конституції та законів. Треба слідкувати за тим, щоб кадрові рішення не приймалися, виходячи з того, хто краще обслуговує інтереси фінансово-політичної групи, щоб забезпечити їй доступ до ресурсів. Адже можна ухвалювати хороші закони, але якщо виконання їх буде доручатися професійно та морально непідготовленому менеджменту, то інтереси держави і суспільства не будуть захищені. Я впевнений, що зараз, як ніколи, важливо долати всі труднощі, бо Україна вимагає дуже серйозних інвестицій. А поки в нас не ліквідовано рейдерство, вони до нас не прийдуть.
«ЗА ТРИ РОКИ — 45 КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ»
Юрій ДІГТЯР, начальник Головного управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Департаменту кримінальної міліції Міністерства внутрішніх справ України:
— Згідно з наявними відомчими статистичними даними, за період з 2009 по 01.12.2011 року до органів МВС надійшло 188 повідомлень про можливе рейдерське захоплення підприємств, за результатами розгляду яких порушено 45 кримінальних справ, а саме: 2009 рік — 103 повідомлення/23 кримінальні справи; 2010 рік — 59/12; 11 міс. 2011 року — 26/10.
Останнім часом «рейдерським атакам» частіше піддаються підприємства недержавної форми власності, які мають об’єкти нерухомості у великих містах України, зокрема готелі, земельні ділянки в рекреаційних зонах, складські приміщення на автошляхах міжнародного та республіканського значення тощо, що є привабливим для подальшої забудови, перепродажу, використання як уже налагодженого бізнесу.
Захоплення підприємств забезпечується не тільки і не стільки власне грубою силою, скільки відповідними технічними, юридичними та політичними заходами. Як правило, захоплюючи підприємства, рейдери підробляють документи, реєструють компанії на підставних осіб, здійснюють підкуп представників правоохоронних органів та органів державної влади, депутатського корпусу, суддів і судових виконавців.
За стандартною схемою рейдерська компанія скуповує невелику частину акцій підприємства, яке планує захопити, потай від інших власників проводить збори акціонерів, на яких обирає нового директора. Рішення зборів акціонерів про обрання нового керівництва реєструється у державного реєстратора, після чого відбувається захоплення підприємства.
Також серед розповсюджених схем заволодіння майном підприємства — незаконна зміна умов Статуту, внесення неправдивих даних у протокол загальних зборів акціонерів, підробляння інших документів, що призводить до незаконної зміни керівництва та власності підприємства загалом.
Усе це, в більшості випадків, стає можливим завдяки ухвалам судів про заборону вчинення дій щодо внесення змін до статутних документів, реєстру акціонерів, єдиного державного реєстру.
Заходи щодо попередження, викриття та припинення дій, спрямованих на протиправне поглинання та захоплення підприємств, — в компетенції різних структурних підрозділів органів внутрішніх справ України, зокрема: Державної служби боротьби з економічною злочинністю, спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, карного розшуку, міліції громадської безпеки, Державної служби охорони, слідчих органів, а отже, створення окремого спецпідрозділу у структурі МВС призведе до дублювання повноважень між ним та підрозділами, що вже існують.
Крім того, треба зазначити, що відповідним Розпорядження МВС України створено робочу групу Міністерства внутрішніх справ України з питань вивчення фактів силового захоплення підприємств та організації протидії злочинам, пов’язаним із порушенням прав їхніх законних власників, яка має повноваження по координації дій ОВС у зазначеному напрямку. До складу робочої групи входять представники перелічених вище підрозділів. Цим же розпорядженням утворено робочі групи в ГУМВС, УМВС України. Забезпечення контролю за організацією роботи представників структурних підрозділів — членів робочої групи покладено на першого заступника міністра, заступників міністра за напрямками діяльності.
Зважаючи на все це, створення в структурі МВС України спецпідрозділу, на який буде покладено завдання розслідування злочинів, пов’язаних із протиправним поглинанням та захопленням підприємств, на нашу думку, є недоцільним, але з метою ефективнішої організації взаємодії з підрозділами МВС в регіонах у травні 2011 року в структурі Головного управління ДСБЕЗ МВС України створено відділ протидії протиправному поглинанню підприємств, захисту прав акціонерів та власників.
