Вперше у Швеції збудували завод зі спалювання відходів 1904 року. На сьогодні тут діють 32 заводи, які виробляють тепло й обігрівають понад 810 000 домашніх господарств і 250 000 приватних будинків
Ще 12 років, і світ має... подолати голод, бідність, насилля та проблему сміття.
1 січня 2016 року 193 держави-члени ООН (і Україна серед них — на Саміті зі сталого розвитку в Нью-Йорку) одностайно ухвалили нову глобальну програму і визначили 17 амбітних цілей сталого розвитку (див. винос до тексту).
Якщо все піде за планом, то всі 193 держави, а в ідеалі — увесь світ — мають перетворитися на такий собі людиноцентричний рай. Але вже очевидно, що сьогодні найближчі до цієї мети... скандинави і, зокрема, Швеція.
Як і Україна, Швеція є учасником Глобальної ініціативи ООН щодо цілей сталого розвитку. У межах цієї теми ПРООН України організували п’ятиденний навчальний візит до Швеції для представників місцевого самоврядування, уряду, парламенту та профільних асоціацій — малих міст, енергоефективних міст та ОТГ. Кореспондент «Дня» був учасником візиту. Разом з іншими учасниками групи ми уважно вивчали шведський підхід до сталого розвитку, його особливості та секрети. Певна річ, особливу увагу приділили тому, що вже сьогодні може допомогти Україні — шведській моделі енергонезалежності та поводження з відходами.
Попри те, що поруч зі Швецією розташований багатий на енергетичні ресурси сусід — Норвегія, жодного кубометра природного газу Швеція там не купує. Нафтова криза 1973 року завдала урок, який шведи засвоїли на декілька поколінь: краще мати своє і надто не залежати ні від чого й ні від кого. Тому шведи активно працюють над пошуком альтернативних рішень побутових проблем.
Швеція, якій довелося пережити серйозну кризу після підвищення цін на нафту в 1970-х роках, сьогодні отримує майже всю електрику від атомних та гідроелектростанцій і використовує органічне паливо головним чином на потреби транспорту. У Швеції налічуються 2057 гідроелектростанцій, які забезпечують країну 40% необхідної енергії. Решта походить від атомної енергетики, а також імпортованого вугілля.
Але Швеція має амбітну мету — до 2040 року країна буде на 100% незалежною від викопного палива.
Над програмою трансформації економіки цієї країни, населення якої становить 10 млн людей, у першу та єдину в світі економічну систему, незалежну від нафти, — працює спеціальний комітет у складі промисловців, учених, фермерів, виробників автомобілів, урядовців та інших експертів.
Тим самим шведи хочуть убезпечити себе від можливих потрясінь, коли зміни клімату зруйнують економічні системи держав або нестача нафти у світі призведе до нового стрибка цін.
Пояснюючи амбітні плани шведського уряду, один з його посадовців заявив: «Ми хочемо підготуватися до світу без нафти і в моральному, і в технічному аспекті. Наш план — це відповідь на глобальні зміни клімату, підвищення цін на нафту і попередження деяких експертів про те, що незабаром запаси нафти у світі почнуть вичерпуватися».
«СМІТТЯ»
Шведи не без підстав стали екологічними — їх спонукав глобальний розрахунок. Генрік СЕЛІН, заступник директора Шведського інституту — урядової організації, яка опікується популяризацією країни у світі, пояснює: прагнення до екології та інновацій допомагає державі збільшувати економічне зростання. «Чим зеленіша — тим багатша, перевірено на практиці», — каже він. І наводить цифри. Із 1990-го до 2013 року Швеція зменшила обсяг викидів парникових газів в атмосферу на 22%. При цьому валовий внутрішній продукт зріс на 58%. Бажання стати більш «зеленими» стимулює появу у шведів новітніх технологій і просунутіших виробництв, які експортують товари з високою доданою вартістю. Це і забезпечує зростання.
«У нас винайшли застібку-блискавку, вимірювач серцевого ритму і Skype. Ми завжди любили інновації», — говорить Селін. І запевняє, що причиною всьому є креативність, яку виховують у шведів змалечку.
У шведській мові є неперекладне слово «лагом». У жодній іншій мові ви його не зустрінете. Воно може служити поясненням цієї нації загалом. «Лагом» означає стільки, скільки потрібно, не більше і не менше, а цілком досить. Все своє життя і побут шведи будують «лагом» — без випендрювань, перебільшень, надмірностей і занадтостей. Зате з комфортом і зручністю. Вони ніколи не покладуть багато в тарілку — краще ще кілька разів підійдуть до столу; вони не куплять другий автомобіль без потреби, навіть якщо є фінансова можливість купити дуже модний і дорогий автомобіль; в інтер’єрі у них все скромно і практично. Це і є «лагом», тобто шведська нація. Вони ось такі: економні, практичні і дуже дбайливі до природи. Якщо підвести справжню сутність «лагома» до його істинної суті, то він означатиме прагнення ідеальної рівноваги в житті, яка, за умови застосування його до всіх аспектів, може навчити нас діяти природним способом, без докладання надмірних зусиль.
Однією зі сфер так званої етики поведінки шведа є також бережливе ставлення до навколишнього середовища. На високому рівні екології, яка була б благом не лише для поколінь теперішніх, а й майбутніх, вони, в буквальному та хорошому сенсах слова, — схиблені. Зокрема, до цього жителів країни заохочує так звана система переробки відходів Pant. Той, хто приніс пластик чи скляні пляшки, попередньо їх розсортувавши (процес, який багато хто з іноземців сприймає як забавку), отримує певну суму грошей. Здається, такий підхід у Скандинавії дієвий, адже 2012 року на сміттєвих заводах утилізували майже 90% усіх алюмінієвих банок і поліетиленових пляшок. Тому сьогодні на полігони, розташовані за містами, вивозять лише 1% твердих побутових відходів. До слова, у деяких містах Швеції їх переробляють на біогаз, яким «харчуються» автівки.
Цікавим також є те, як саме використовуються відходи: газети, наприклад, перетворюються на папір, пластикові контейнери стають сировиною для наступного виробництва, харчові відходи — біогазом чи ґрунтом після складної хімічної переробки. Автобуси, сміттєзбиральні машини зазвичай працюють на переробленій електроенергії чи біогазі. Зіпсована вода очищується до такої кондиції, що вона знову стає придатною для пиття. Спеціальні вантажівки їздять містами і збирають електроніку та небезпечні відходи (хімікати, залишки ліків).
51% енергетики Швеції видобувається з відновлювальних джерел. Це найвищий показник в ЄС
БУДИНКИ, ЩО «ГРІЮТЬСЯ» ЕНЕРГІЄЮ ЛЮДЕЙ, СМІТТЯМ ТА ІНТЕРНЕТОМ
У Швеції ви не побачите жодного будинку не те що в аварійному стані, а навіть з тріщинкою чи облупленою штукатуркою. Але це не все їхнє ноу-хау. Житло шведів здебільшого... енергопасивне й обігрівається за рахунок спалення відходів.
Оскільки понад 40% загального споживання електроенергії у Швеції йде на обігрівання житла та сфери послуг, одним із способів зменшення споживання є створення низькоенергетичних резиденцій. Такі будинки називають «пасивними», оскільки працюють за рахунок енергії, яка вже там перебуває, як, наприклад, енергія з тепла тіл людей, електроприладів, освітлення і сонячних променів. Такі будинки були побудовані по всій Швеції, зокрема у Стокгольмі, Гетеборзі, Вестеросі та Гельсінгборзі. Восени 2011 року перший Nordic Ecolabel багатоквартирний будинок було побудовано у Стокгольмі. Будівля (36 квартир) виробляє удвічі менше викидів вуглекислого газу, аніж звичайний житловий будинок.
Так, наприклад, у Стокгольмі є будинки, які опалюють... інтернетом. Підприємливі шведи визначили, що інтернет — це не лише віртуальна реальність, а й маса справжнього комп’ютерного обладнання і систем зв’язку між ним. І вся наша онлайн-активність: публікація зображень, перегляд відео ба навіть читання цієї статті є доступними завдяки величезній кількості серверів, більшість із яких розміщуються на величезних складах — дата-центрах. Тепло, яке виділяють ці сервери, допомагає... обігріти будинки в Стокгольмі.
У приміщенні, де розміщуються сервери, зазвичай прохолодне та сухе повітря без пилу. Скрізь — плитка, яку можна знімати, а під нею — безліч кабелів. У такому приміщенні працюють тисячі комп’ютерів, які 24 години на добу — сім днів на тиждень виконують різноманітні складні завдання. Для забезпечення необхідної температури працює система кондиціонування та вентиляції. Звична практика, що тепло з таких приміщень виводиться назовні й марнується. Але тепло — це енергія, розуміють шведи і вирішили використовувати її для обігріву будинків.
У Стокгольмі цей проект має назву: Стокгольмські інформаційні парки, і він реалізовується у співпраці з владою міста, організацією Fortum Varme та іншими компаніями. Нещодавно партнерами проекту стали центри обробки даних великих міжнародних компаній: Ericsson (стільникові мережі) та H&M (мережа з продажу одягу).
Ось як це працює зазвичай у Стокгольмі: холодна вода подається через труби до центру обробки даних, де вона використовується для створення холодного повітря. Вода, яка нагрівається в процесі охолодження повітря, потім використовується на теплопостачальних підприємствах компаній Fortum. До кінця 2018 року Стокгольмські дата-центри очікують отримувати достатню кількість тепла для обігріву 2500 апартаментів. Довгострокова ж мета — до 2035 року забезпечити 10% потреби в теплопостачанні шляхом використання описаної технології.
За даними центрів обробки даних Швеції, 20 000 сучасних житлових квартир потребують лише 10 МВт енергії. Водночас типовий центр даних Facebook використовує 120 МВт.
***
Загалом досвід Швеції унікальний. Але багато рішень цілком застосовні в Україні. Як от, скажімо, використання твердих побутових відходів та біомаси для обігріву житлового фонду, дбайливе лісове господарство, підтримка інноваційного бізнесу чи навіть будівництво електродоріг, як, скажімо, у Сандвікені. Але детальніше про це поговоримо в наступних матеріалах про шведську концепцію сталого розвитку.
P.S. «День» вдячний ПРООН України за надану можливість висвітлювати досвід Швеції у досягненні Цілей сталого розвитку для наших читачів.
17 ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Ціль 1 — Побороти бідність у всьому світі та у всіх її проявах.
Ціль 2 — Побороти голод, покращити доступність та якість харчування, а також стимулювати стале сільське господарство.
Ціль 3 — Забезпечити підтримку здоров’я та поширення здорового способу життя для всіх людей, незалежно від віку.
Ціль 4 — Забезпечити всеохоплюючий та справедливий доступ до якісної освіти та поширювати можливості для навчання протягом всього життя.
Ціль 5 — Досягнути гендерної рівності й посилити права жінок та дівчат.
Ціль 6 — Забезпечити доступність води та водоочищення, а також стале управління водними ресурсами.
Ціль 7 — Забезпечити можливість використання доступної, надійної, безпечної та сталої енергії для всіх мешканців.
Ціль 8 — Стимулювати стале та всеохоплююче економічне зростання, повну та продуктивну зайнятість і гідні умови праці.
Ціль 9 — Збудувати стійку інфраструктуру, поширювати всеохоплюючу та сталу індустріалізацію і пришвидшити інновації.
Ціль 10 — Зменшити нерівність всередині країн та між ними.
Ціль 11 — Зробити міста й інші поселення зручними, безпечними, стійкими та екологічно дружніми.
Ціль 12 — Забезпечити сталі практики споживання та виробництва.
Ціль 13 — Вжити негайних дій для боротьби зі зміною клімату та її наслідками.
Ціль 14 — Зберегти і стало використовувати ресурси океанів, морів та морських екосистем задля їх сталого розвитку.
Ціль 15 — Зберегти, відновити і сприяти сталому використанню наземних екосистем, сталому управлінню лісами, боротьбі з опустелюванням, зупинити деградацію земель і забезпечити їх відновлення, а також зупинити втрату біорізноманіття.
Ціль 16 — Сприяти сталому розвитку мирних та недискримінаційних спільнот, надавати рівний доступ до правосуддя і збудувати ефективні, підзвітні та рівні для всіх органи влади на всіх рівнях.
Ціль 17 — Посилити можливості для досягнення сталого розвитку й активізувати міжнародну співпрацю в даному напрямку.
