О дним із свідчень зростання української економіки є дані про ринок меблів. З 2001 по 2003 роки внутрішній ринок меблів зріс майже вдвічі. А тільки за перший квартал цього року досяг $75 млн., що майже відповідає рівню 2001 року. Це дозволило відчутно посунути на нашому ринку іноземного виробника. Імпорт у поточному році становить на цьому ринку лише 20%, тоді як у 2001 р. він сягав 50%.
Однак спокійний сон «українським меблям» не загрожує. 19 грудня 2003 року за скаргою національних виробників ламінованих плит Міністерством економіки було порушено антидемпінгове розслідування щодо імпорту з Словакії та Польщі. Розслідування триває. У квітні в Мінекономіці відбулися слухання з цього приводу. Та позиції українських виробників при цьому розділилися. Українська асоціація меблевиків виступає проти розслідування, а «Меблідеревпром» підтримує його.
Однак насправді члени обох асоціацій вважають, що для забезпечення стабільної динамічної роботи меблевого виробництва необхідно створити умови для пріоритетного розвитку підгалузей конструкційних матеріалів. Відтак внутрішній ринок, на їхню думку, слід захистити від засилля імпорту. Однак ще більшу занепокоєність виробників викликає нечесна конкуренція з боку тіньового ринку. На їхню думку, він дуже великий і в 3 — 4 рази перевищує прозорий. Незаконні виробники меблів не виконують вимог державних стандартів, що підриває економіку легальних меблевиків та призводить до банкрутств. На свій захист меблевики закликають ввести за прикладом Росії, Білорусії, Казахстану обов’язкову сертифікацію меблів в Україні.
Президент асоціації меблевих та деревообробних підприємств України Сергій Сагаль наголошує, що для розвитку меблевої галузі необхідно розгорнути вітчизняне виробництво конструкційних матеріалів. Але основними виробниками меблів в країні є малі і середні підприємства, яким важко бути активними учасниками зовнішньоекономічної діяльності, здійснювати прямий імпорт. Це пов’язано із значними витратами, відсутністю висококваліфікованого персоналу, великих складських приміщень, значних обігових коштів тощо. Із більш ніж двох тисяч меблевих фірм здійснювати безпосередній імпорт ламінованих плит від іноземних виробників можуть не більше 20. Інші змушені купувати плиту в роздрібних торговців, що значно підвищує собівартість продукції.
Меблярі також нарікають на те, що з Польщі часто ввозяться розібрані меблі під виглядом ламінату (мито на меблі становить 25%, а на ламінат — 15%). Вони відповідно є значно дешевшими від тих, що виробляють в Україні. «Сіра» продукція буквально душить вітчизняного виробника. І нерідко саме вона заганяє його в «тінь».
