Давно вже Україна не знала такої щедрої осені, як нинішня. Багатющий врожай картоплі й практично всіх овочів і фруктів дозволяє дещо послабити згубний тиск так званих «реформ» влади на життя українців. Велика пропозиція плодоовочевої продукції на ринку в Україні викликає зниження цін на неї вже понад чотири місяці. Експерти прогнозують цінову стабільність плодоовочевого ринку аж до кінця цього року. Звісно, це не може радувати виробників. Проте вони сподіваються на підвищення цін взимку, коли овочі й фрукти почнуть стрімко гнити через брак сучасних сховищ у країні.
На радість незаможним громадянам, вересень показав стійку тенденцію до зниження цін на всю «борщову» групу овочів. Осінь подарувала українцям справжній картопляний рай. За інформацією Мінагропроду, урожай бульб цьогоріч сягнув 20 мільйонів тонн, що значно перевищує потреби внутрішнього ринку. Не дивно, що оптові ціни на картоплю вперше за 10 років впали нижче однієї гривні за кілограм, а роздрібні — до двох гривень.
«Це пов’язане з урожаєм сезонне явище: коли маємо високі урожаї — ціни падають. Але вже в середині жовтня ціни на овочі та фрукти почнуть відновлюватися — мінімум до рівня цін аналогічного періоду минулого року», —розповів «Дню» генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
Прикметно, що щедрий врожай українських фруктів призвів до майже повного зникнення з прилавків «заморської» продукції — також уперше за багато років. Виявляється, Україна цілком здатна прожити без польських яблук, турецького винограду та іспанських персиків... Але лише до зими. Взимку імпортні фрукти користуються більшим попитом, ніж українські, які не отримують належних умов зберігання і не витримують конкуренції.
«Українці вирощують значно більше фруктів, ніж їм потрібно для споживання і могли б повністю забезпечити себе більш дешевими фруктами, якби були можливості для зберігання. Імпортні плоди підібрані і фасовані спеціально для тривалого зберігання, саме тому вони мають прерогативу взимку в Україні. Імпортери не відчувають конкуренції в Україні», — пояснює Володимир Лапа.
Проте абсолютний рекорд зниження ціни за вересень належить гречаним крупам: в середньому з 18,71 до 8,65 гривні за кіло. Воно й зрозуміло: за гарного врожаю спекулянтам тут «ловити» нема чого. Таким чином, святкуємо завершення ганебної для влади гречаної кризи тривалістю 10 місяців...
Загалом динаміка ринкових цін на продукти харчування дає багатий матеріал для роздумів. Чому, наприклад, за рекордного нинішнього врожаю зернових ціни на хлібобулочну продукцію протягом вересня так і не знизилися? Чому в супермаркетах ціни на молочну продукцію наче показилися — тоді як на продуктових базарах селянська «молочка» за вересень зовсім не подорожчала, незважаючи навіть на сезонний фактор? Деякі експерти вбачають в цьому спекулятивні дії, дехто впевнений — незабаром і ринки «підтягнуться» за супермаркетами.
«Ринки і торговельні мережі — це зовсім різні структури роздрібної торгівлі. У супермаркетів існує певний бюрократичний ланцюг, а на ринку господарі самі виставляють ціни, миттєво реагуючи на зміну попиту», — прокоментував «Дню» ситуацію заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський.
На відміну від дарів землі, всі м’ясо-молочні продукти у вересні різко подорожчали. Це лише на прес-конференціях міністр Агропроду Микола Присяжнюк може запевняти, що Україна нині цілком забезпечує себе молоком і навіть може мріяти про його експорт. Насправді ж, якби молока було на українському ринку вдосталь — воно б не дорожчало. А якщо ціна на деякі тверді сири за вересень підскочила аж до 300 гривень за кг, то про який достаток молока на ринку можна говорити? Так само й з цінами на курячі яйця: пан міністр прокламує, що виробництво яєць на 15% перевищує потреби країни — а яйця між тим подорожчали за вересень на третину.
«В принципі, це сезонне подорожчання молочної продукції, але з урахуванням щорічної тенденції зменшення поголів’я корів. Одним із факторів, що впливає на збільшення ціни, є те, що український фермер щорічно виробляє молока на 5—6% менше, ніж у попередній рік», — пояснює Ярославський. За словами експерта, підвищення цін на молочні продукти матиме певні наслідки як для ринку, так і для споживачів. По-перше, збільшення ціни на молоко призведе до збільшення ціни і на готову молочну продукцію, що, в свою чергу, вплине на зменшення обсягів споживання.
«Обсяги споживання і так знаходяться на дуже низькому рівні в Україні. Якщо рекомендована норма споживання молочної продукції в перерахунку на молоко становить в середньому 380 кг на рік на одну особу, то на сьогоднішній день цей показник складає всього 205 кг. Багато споживачів у цій ситуації можуть перейти на купівлю молочних продуктів на ринках, а не в торгівельних мережах. Проте і тут є чітка залежність — якщо в супермаркетах ціни піднімаються, то незабаром і на ринку відбувається те саме», — пояснює Ярославський.
Також стрибок цін може призвести до того, що молокопереробні підприємства для забезпечення сталого виробництва будуть вимушені виробляти продукцію з меншим вмістом молочного жиру. «Тобто буде більш поглиблена диференціація між схожими молочними продуктами. Скажімо, поряд із дорогим сиром продаватиметься відносно дешевий сирний продукт, поряд із сметаною — сметанний продукт. У виробників немає іншого виходу, як знижувати собівартість продукту, замінюючи дорогі молочні жири на більш дешеві рослинні», — прогнозує експерт. Також, за його словами, підвищення внутрішніх цін на молочні продукти буде сприяти збільшенню обсягів імпорту.
На зниження поголів’я великої рогатої худоби як одного з факторів зростання цін на молочні продукти вказує і Володимир Лапа. «Зменшення поголів’я великої рогатої худоби призводить зараз до дефіциту молочних продуктів. Поки ціни на молоко зростають, і вже є прогнози, що взимку вони будуть вищими, ніж в аналогічний період минулого року», — говорить експерт.
Стрімко зростають ціни і на м’ясні продукти. Протягом вересня варені ковбаси подорожчали в середньому на 12%, а сирокопчені — на 16%. Якщо ціна «Докторської» ковбаси доросла до 70 гривень за кг, а сирокопченої — до 167 гривень, то стає зрозумілим, що українців перетворюють на переконаних вегетаріанців.
«Важко сказати, чому подорожчала ковбаса. Її асортимент в Україні дуже великий — все залежить від компонентів, з яких її виробляють. Я можу сказати, що в Україні катастрофічно не вистачає яловичини. Із 2003-го до 2010 року в Україні було на 60% зменшено її виробництво», — описує ситуацію з м’ясом Ярославський.
Окрім продуктів з яловичини, ціни ростуть і на м’ясо птиці. «У цій сфері активно йде експорт, тобто темпи збільшення обсягів експорту перевищують темпи збільшення виробництва, таким чином створюються певний ситуативний дефіцит, що сприяє підвищенню ціни на м’ясо птиці», — пояснює експерт. А от на свинину, за прогнозами, ціни будуть стабільними.
«Звичайно, люди почнуть менше вживати молочні та м’ясні продукти. Найбідніші верстви населення, наприклад, пенсіонери, будуть відмовлятися від м’ясних продуктів. Дехто купуватиме менше, ніж робив це раніше. Прерогативою, звичайно, будуть картопля і хліб. Очевидно, що структура споживання погіршиться», — підсумовує Володимир Лапа.
КОМЕНТАР
Оксана СКИТАЛІНСЬКА, лікар-дієтолог:
— На жаль, хронічна інфляція, непрості умови виживання, поєднані з відсутністю знань про основи здорового способу життя, не дають змоги багатьом українцям уникнути захворювань, пов’язаних із неправильним харчуванням. Для населення України характерним є амінокислотний дисбаланс, викликаний переважним вуглеводно-жировим харчуванням. Цей дисбаланс призводить до надмірної ваги, ожиріння, захворювань суглобів, подагри тощо.
Молочні продукти і яйця завжди входили до складу традиційної української кухні, оскільки саме ці продукти є джерелом повноцінного білку, тобто містять усі незамінні амінокислоти (які не синтезуються в нашому організмі та обов’язково мають надходити з їжею). Білкова їжа необхідна для росту, відновлення, розмноження і навіть мислення. Більшість гормонів, ферментів, клітин імунної системи побудовані з білків. При недостатньому надходженні білку в організм людини, він змушений «позичати» білок із власних тканин, в першу чергу, м’язів. Особливо небезпечний дефіцит білку для дітей та підлітків, які інтенсивно ростуть і незбалансоване харчування може стати причиною різноманітних порушень у дорослому віці, які важко буде виправити.
Молоко забезпечує людину легкозасвоюваним кальцієм, що зміцнює кісткову тканину та запобігає остеопорозу, тобто крихкості кісток та дуже цінним вітаміном групи В — рибофлавіном (вітаміном росту), який бере участь у засвоєнні організмом заліза, дефіцит якого призводить до анемії.
Яйця, особливо, домашні, також один із найцінніших продуктів харчування, подарованих природою, оскільки, крім високоякісного білка, вітамінів А, Д, Е, містить унікальні речовини — фосфоліпіди, які відновлюють структуру оболонки кожної клітини нашого тіла, а від цілості клітин залежить їхня нормальна робота, і, відповідно, здоров’я кожного органа та організму в цілому. При тривалому дефіциті білку у раціоні розвивається білкова недостатність, знижується імунітет, підвищується схильність до інфекцій, порушується робота печінки (основної «фабрики» з «переробки» та детоксикації шкідливих речовин, які потрапляють у наш організм із неякісною їжею, ліків та продуктів обміну речовин).
