«Ці люди здатні суттєво покращити ситуацію в економіці та забезпечити помітне поліпшення добробуту українських громадян». Здогадайтеся з трьох разів, кому видав таку характеристику Юрій Єхануров, який поки що (навіть після заяви про відставку) залишається главою українського уряду, виступаючи в четвер на зборах лідерів об’єднань підприємців? Не вгадали. Аж ніяк не українському бізнесу. Прем’єр мав на увазі своїх колег по колишньому уряду, які зважилися на непопулярні заходи, вкрай необхідні, на його думку, для оздоровлення економіки. При цьому Єхануров зазначив, що від підвищення цін (на газ, електроенергію та житлово- комунальні послуги) у жодному разі не повинні страждати малозабезпечені верстви населення: з 1 липня передбачається підвищення мінімальної заробітної плати на 25 гривень, будуть також переглянуті розміри державних субсидій (про те, чи є на це кошти в бюджеті, не згадувалося).
І все ж прем’єр, мабуть, розуміє, наскільки непереконливий вигляд має такий «захист» держави. І тут він уже не сподівається на своїх колег в уряді — майстрів підвищення добробуту, а звертається до представників бізнесу, вимагаючи від них підвищити зарплату працівникам. «Я звертаюся до підприємців: уряд просить вас відповідально оцінити свої фінансові можливості та підняти зарплату», — м’яко, але не без металу в голосі говорить Єхануров. За його словами, таке підвищення зарплати «стане кроком назустріч системним реформам, які зможе здійснювати коаліційний уряд, маючи стабільну соціальну ситуацію». «Без такого кроку з вашого боку всі надії на реформи приречені на провал. Замість того, щоб зосередитися на системних змінах в економіці, для яких ми маємо наступні три з половиною роки без виборів, уряд буде вимушений гасити чергову пожежу», — пояснив свою позицію Єхануров. Він також порадив майбутньому уряду (на відміну від його власного?) зайняти «більш зважену позицію» в тристоронніх переговорах із роботодавцями та профспілками й наголосив, що саме така соціальна поведінка є основою діалогу влади та бізнесу як двостороннього руху. «Візьміть список депутатів, і ви побачите, що бізнес серйозно представлений там, і питання в тому, щоб ці люди працювали на всю бізнес-спільноту, а не вирішували тільки питання своїх фірм», — уточнив прем’єр.
Презентуючи програму дій майбутнього уряду, який, як вважає Єхануров, має забезпечити наступництво та стабільність державної політики, незалежно від персоналій, прем’єр наголосив, що багато що залежатиме від здатності українського бізнесу до «свідомої підтримки дій майбутнього уряду і до загальної відповідальності за політику реформ». У програмі названі сім основних пріоритетів: сприяння економічному зростанню, зменшення енергетичної залежності України, підвищення відповідальності держави та міжнародного авторитету України, досягнення європейських стандартів життя, розвиток інтелектуального та культурного потенціалу нації, єднання країни. Встановлені й цільові показники: зокрема передбачається щорічне зростання ВВП на рівні 6—8% до 2012 року, скорочення до 2010 року державних підприємств до рівня, коли їхній внесок в економіку не перевищуватиме 10% ВВП, десятиразове зростання до 2011 року обсягу щорічних прямих іноземних інвестицій, зниження енергетичної залежності країни з 55% у 2005 році до 38% у 2010 році, підвищення до 2008 року рівня мінімальної пенсії до прожиткового мінімуму, а рівня зайнятості населення до стандартів Міжнародної організації праці (95%). Чітко вказані й етапи подальшої міжнародної інтеграції: вступ до СОТ — у 2006 році, в Організацію економічної співпраці — до 2015 року, створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом — у 2007 році. Глава уряду стверджує, що перші кроки в цих напрямах уже зроблені його командою і тепер слово за новим урядом. Альтернативи цьому шляху, на думку Єханурова, немає: «Або ми робитимемо реальні кроки з реформування, модернізуємо країну так, як це зробили всього за три роки наші сусіди-словаки, або потонемо знову в цьому порожньому базіканні. Ми повинні зрозуміти, що першим кроком має бути пряме та свідоме проголошення майбутнім прем’єр-міністром того, що приватна власність є головним пріоритетом у роботі наступного уряду». Чи не мається на увазі, що саме за її рахунок уряд вирішуватиме свої проблеми?
