Отже, нині Україну відділяє від Світової організації торгівлі (СОТ) практично лише одна процедура ратифікації Верховною Радою. Незабаром наші громадяни зможуть на власному досвіді переконатися, чи отримають вони від участі в цій організації якусь користь, чи, навпаки, дізнаються про те, що Україна знову кудись «вступила». Сьогодні ж, на жаль, складається враження, що ані суспільство в цілому, ані бізнес- середовище не може чітко сформулювати уявлення про наслідки даного членства. Саме про них розповідає автор статті.
ПЕРЕВАГИ ЗАГАЛЬНІ ТА СПЕЦИФІЧНІ
Збільшення обсягів міжнародної торгівлі зафіксовано у всіх країнах, які вступили до СОТ. Йдеться про, так би мовити, загальні переваги СОТ. Вони поєднується також із раціональним використанням ресурсів, що, як правило, розміщуються у найпродуктивніших секторах економіки. Держава в цілому сприятиме розміщенню ресурсів саме у конкурентоспроможних на міжнародних ринках галузях. Під упливом нових торговельних можливостей та конкуренції з-за кордону зростатиме економічна активність. Виробництво матиме ширший доступ до імпортованих ресурсів і виготовлятиме з них кінцевий продукт. Внаслідок цього товари, випущені нашою економікою, будуть вищої якості та краще відповідатимуть світовим цінам. Сьогодні ці переваги часто нівелюються вадами перехідного періоду та завданнями щодо боротьби з ними (безробіття і, відповідно, перекваліфікація кадрів, підтримка підприємств, загальна їхня реструктуризація тощо). Не виключено, що ці обтяження діятимуть і в перший період після вступу до СОТ. Однак недоліки цього короткострокового періоду нівелюватимуться наступними довгостроковими виграшами.
Одна з основних переваг членства в СОТ — можливість отримати кращий доступ на експортні ринки. До нових членів зазвичай застосовується принцип режиму найбільшого сприяння, і учасники ухвалених раніше угод не можуть здійснювати до них таку дискримінаційну політику, як раніше.
Вступ до СОТ забезпечить лібералізацію доступу українських товарів на ринки світу шляхом зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і, відповідно, сприятиме збільшенню валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції. Це буде забезпечено отриманням режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн — членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 150-ма країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.
ПЕРЕДБАЧУВАНІСТЬ І ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ
Митні тарифи, що застосовуються до нечленів СОТ, можуть змінювати й переглядати кожен рік. СОТ забороняє таку практику відносно своїх членів і цим покращує економічну стабільність. Членство в СОТ вимагає також створення низки державних установ та прийняття додаткових законів для провадження відкритої торговельної політики. Такі зміни, в свою чергу, прискорять реформи, підтримають процес лібералізації торгівлі, збільшення прозорості та посилення верховенства права. Відтак внутрішня політика країни стає передбачуванішою і транспарентнішою. Недоліком є лише те, що створення таких умов та прийняття певних законів може бути надзвичайно затратним для держави. Часто такі реформи вимагають кваліфікованих спеціалістів та перекваліфікації існуючих працівників — яких важко «утримати» в державному секторі.
МЕХАНІЗМ РОЗВ’ЯЗАННЯ СУПЕРЕЧОК
Важливою перевагою членства в СОТ є можливість використовувати сотівський механізм розв’язання суперечок. Він забезпечує сприятливий фон і «форум» для розв’язання багатьох торговельних суперечок. Цей механізм Україна зможе застосувати для вирішення спорів зі своїми найбільшими торговельними партнерами — такими як ЄС, США, а в майбутньому і Росія. Сьогодні ж фактично не існує міжнародного форуму, в якому Україна могла б оскаржити дії своїх торговельних партнерів. Це можливо у їхніх національних судах та міжнародному арбітражі, однак застосування системи СОТ, яка вважається найпрозорішою та найдоступнішою, є найкращим рішенням, хоча також має певні недоліки. Розв’язання спорів у ній досить довга та дорога процедура. Про це, зокрема, свідчить те, що багато з членів СОТ ніколи не використовували систему розв’язання спорів для захисту своїх інтересів. Станом на 2002 рік з 270 спорів лише 90 були ініційовані країнами, що розвиваються. Але у 90% стороною в них були такі найактивніші країни, як Індія та Бразилія. Жодна африканська країна до сьогодні не брала участь у торговельному спорі СОТ. Додамо, що система розв’язання спорів СОТ є ефективним інструментом для приватних підприємств. Адже розпочати спір і оскаржити дії іншої держави може лише державний орган. Переконати уряд у необхідності розпочати справу часом може бути надзвичайно важко, зокрема через «політичний» аспект.
УЧАСТЬ У ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ
Членство в СОТ дає можливість формувати майбутні правила та розвиток світової торговельної системи. Причому нові члени зможуть брати участь у міжнародних переговорах і переслідувати свої інтереси та вносити свої корективи в правила СОТ нарівні зі старими. Організація надає можливість новачкам на недискримінаційній основі брати участь у найширшому міжнародному форумі переговорів, визначати правила та напрямки торговельної політики. Участь України у СОТ надзвичайно важлива з точки зору участі у робочій групі щодо вступу до цієї організації Росії. Україна як вагомий торговий партнер РФ зможе брати участь у переговорах і владнати всі існуючі торговельні питанні щодо квот, вільної торгівлі та інших питань ще до вступу Росії у СОТ. Дійсні переваги для України від членства в СОТ великою мірою залежатимуть від того, наскільки повно ми використовуватимемо свої права.
ІМІДЖ КРАЇНИ
Вступ до СОТ позбавить Україну клейма «не член СОТ». І це матиме значний політичний вплив у її міжнародних відносинах та істотно підвищить стабільність у цих відносинах і впевненість в Україні як у діловому партнері. Можна також передбачати, що членство в СОТ забезпечить зростання іноземних інвестицій. Воно є передумовою створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і відповідно сприятиме ефективнішій інтеграції України в ЄС. Удосконалення законодавства та інституційна реформа, які також є передумовами членства в СОТ, повністю відповідають стратегії інтеграції України у ЄС. У довгостроковій перспективі покращує перспективи України стати членом ЄС і запровадження міжнародних правових стандартів та загальноприйнятих правових принципів.
ВІДСТУП ВІД ПРАВИЛ
Кожен член СОТ має право користуватися перевагами системи й одночасно має можливість тимчасово цілком легально відступити від своїх зобов’язань. Така можливість існує у рамках захисних заходів, обговорення та перегляду тарифів, обмежень щодо торговельного балансу тощо. Окрім того, існує можливість захисту національного ринку завдяки маніпулюванню обмінним курсом. Щоправда, цей засіб менш ефективний, ніж зміна тарифів, і може спричинити інші небажані економічні наслідки.
Не можна ігнорувати й той факт, що внаслідок вступу до СОТ митні тарифи знизяться й відповідно можуть зменшитися надходження до державного бюджету, хоча у деяких країнах митні збори становлять 30—40% таких надходжень. Щоб частково компенсувати цей ефект, потрібно реформувати податкову систему і забезпечити таким чином ефективніше надходження податків від збільшення економічної активності, пов’язаної зі вступом до СОТ. Нормальною слід вважати ситуацію, коли левова частка надходжень до бюджету має податкове, а не митне походження. Необхідною є також реформа митної системи, метою якої має бути боротьба з контрабандою та корупцією. Якщо брати мито з усіх без винятку імпортованих товарів, які, згідно закону, мають ним обкладатися, то зменшення надходжень не буде таким радикальним. Слід також зауважити, що заміна квот, які заборонені в СОТ, на митні тарифи може збільшити тарифну базу і за умови ретельного їхнього збору підвищити надходження у держбюджет.
Отже, членство в СОТ несе багато переваг для України. Але є й певні загрози. Вони пов’язані з необхідністю переходу фінансового та людського капіталу з економічно невигідних та неконкурентоспроможних галузей у нові, більш прибуткові, сфери. Для мінімізації цих можливих негативних наслідків необхідно, зокрема, покращити мобільність ресурсів. У будь-якому разі держава має докласти всіх зусиль до того, щоб зменшити витрати на трансформації, здійснювані в короткостроковому періоді. Членство в СОТ передбачає однозначні переваги у довгостроковому періоді, але не можна допустити їхнього нівелювання через короткострокові труднощі, пов’язані з адаптацією національної економіки до відкритої конкуренції. Звідси вимога до поліпшення мобільності капіталу і трудових ресурсів, у тому числі горизонтальної (географічної) і особливо — вертикальної (професійної). Таким чином країна отримує можливість для додаткового нагромадження людського капіталу, посилення внутрішньокорпоративної мобільності — здатності підприємств до інновацій і гнучкості у зміні організаційних структур. Також зростатиме інформаційна мобільність — необхідна умова для зниження транcакційних витрат на ринку продукції, праці та капіталу. Нам доведеться вживати заходів і до підвищення інших видів мобільності, що також позитивно позначиться як на структурі економіки, так і на її ефективності.
ВИСНОВОК
Але найголовніший висновок полягає в тому, що переваги для України від членства в СОТ у першу чергу залежать від нас самих: від швидкості наших дій при адаптації до правил світової економіки, при здійсненні внутрішніх реформ, від професіоналізму персоналу та службовців, знання та використання правил СОТ. Адже цю організацію можна порівняти з великою грою. Україну прийняли у цю гру, навчили правилам. Як вигравати, Україні потрібно навчитися самій.
