Наслідки реалізації «соєвих ПДВ-правок» — зміни порядку справляння ПДВ при здійсненні операцій із експорту соєвих бобів — виявились суттєво м’якшими для сільгоспвиробників, ніж це прогнозувалось аграрними експертами на етапі їх запровадження, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
Свого часу, нагадав він, очікування учасників соєвого ринку від запровадження аналізованої податкової новації кардинально різнилися: від моделювання позитивних ефектів унаслідок збільшення обсягів переробки сої та, відповідно, доданої вартості — до прогнозування значних втрат доходів виробників, і, як наслідок, зниження посівних площ під соєю.
Завдяки зміні порядку справляння експортного ПДВ вдалося досягти позитивних зрушень на ринку переробки сої, обсяги якого суттєво зросли, зауважив експерт. Ці процеси також сприяли сформуванню у галузі нових трендів, які в перспективі матимуть позитивний вплив на розвиток агропромислового виробництва в Україні, наголосив науковець.
Насамперед у 2018 році, попри наявність «соєвих правок», посівні площі під соєю зросли, а зібраний урожай став рекордним за всю історію України, сягнувши майже 4,5 млн т. Цього року, за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, також очікується незначне збільшення площ під соєю. Отже, зміна порядку справляння ПДВ при здійсненні експортних поставок соєвих бобів суттєво не вплинула на мотивацію аграріїв займатись вирощуванням даної культури, вважає Леонід Тулуш.
Крім того, з початку 2019 року в Україні суттєво зросли обсяги переробки соєвих бобів. Зокрема, в лютому 2019 року обсяг переробки сої зріс на 60% проти лютого 2018 року, а в березні 2019 року — на 72% проти березня минулого року. За І півріччя цього року обсяг переробки сої збільшився майже в 1,5 разу проти відповідного періоду 2018 року. Загалом за 2018/2019 МР обсяги переробки сої в Україні зросли більш як на 26% проти показників попереднього року.
Ще одним позитивним наслідком зміни порядку справляння ПДВ стало суттєве — більш ніж на 17% — зменшення обсягів експортних поставок соєвих бобів у непереробленому вигляді. Якщо в 2016/2017 МР було експортовано понад 3,0 млн т, у 2017/2018 МР — 2,8 млн т, то у 2018/2019 МР — лише 2,3 млн т соєвих бобів, при тому, що урожай сої у 2018 році був рекордним і на 14,5% перевищував показник 2017 року.
Паралельно сформувався тренд щодо суттєвого збільшення обсягів експорту продуктів переробки соєвих бобів.
Зокрема, 2018/2019 МР обсяги експорту соєвої олії зросли проти 2017/2018 МР в 1,7 разу; проти 2016/2017 МР — в 1,9 разу. Ще більш відчутно збільшилися у 2018/2019 МР обсяги експорту соєвого шроту: проти 2017/2018 МР — більш як у 2 рази; а проти 2016/2017 МР — у 2,1 разу.
Таких показників вдалося досягти внаслідок суттєвого нарощення експортних поставок продуктів переробки сої на вже освоєні ринки. Це дало можливість зменшити їх надмірну пропозицію на внутрішньому ринку та уникнути значного обвалу цін на сою.
Адже саме з ціновим фактором були пов’язані найбільші побоювання сільгосптоваровиробників після запровадження нового механізму оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів — з огляду на те, що до 2018/2019 МР значна частка вирощеної в Україні сої спрямовувалась на експорт саме у непереробленому вигляді.
Результати проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу показують, що незважаючи на зростання виробничих витрат на вирощування сої у 2018 році в розрахунку на 1 га більш як на 20%, завдяки тому, що урожайність сої також значно (+27,5%) зросла, виробнича собівартість 1 ц сої у 2018 році зменшилась проти рівня 2017 року лише на 4,2%. Завдяки цьому, в умовах зниження восени 2018 року цін на сою більш ніж на 6,5% проти їх рівня восени 2017 року, рентабельність діяльності з вирощування сої знизилась несуттєво — із 29% у 2017 році до 21,5% у 2018 році.
У цілому, наслідки зміни порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої, кажуть науковці, виявились значно м’якшими, ніж очікувалось, а відповідно, негативні прогнози окремих експертів щодо багатомільярдних втрат доходів сільгосптоваровиробників, які вирощують сою, не справдились.
Натомість, унаслідок прийняття такого рішення вдалося суттєво наростити обсяги доданої вартості, яка формується даною галуззю.
За результатами першого маркетингового року функціонування нового порядку оподаткування підстави для дострокового скасування відповідного рішення, яке діятиме до 1 січня 2022 року, відсутні, підсумував Леонід Тулуш.
