Якби до 2011 року кількість неліцензійних програм в Україні знизилася лише на 10%, то наша економіка, на думку експертів, отримала б близько 5 мільярдів гривень, понад 2,6 тисячі нових високооплачуваних робочих місць, а сума податкових надходжень в регіональні бюджети могла б зрости на 345 мільйонів гривень! Найбільше потерпають від порушення авторських прав так звані «митці електронного світу» — програмісти. А піратство в сфері програмного забезпечення, на думку більшості експертів, є найбільш загрозливим для нашої держави.
Загальний рівень піратства в Україні — 84% (дані дослідження аналітичної компанії IDC за 2008 рік)! На жаль, українці просто не вважають піратство правопорушенням. І це, звичайно ж, грає на користь чорного ринку... «Піратство завдає великої шкоди, у першу чергу, державі! Це — виїзд кваліфікованих кадрів, це — втрачені можливості в розвитку ІТ-ринку й економіки загалом, адже в розвинутих державах доля інтелектуальної власності у ВВП складає до 12%», — стверджує менеджер з легалізації програмного забезпечення компанії «Майкрософт Україна» Данило Ключніков й закликає приєднуватися до боротьби з піратами.
Втім міжнародні експерти «заспокоюють», що так зване піратство — проблема не лише України. Воно існує в усьому світі. Однак позиція нашої держави в питанні захисту інтелектуальної власності, на жаль, різко контрастує з світовими аналогами і, відповідно, з нашими намірами до євроінтеграції. «Говорячи про піратство, треба насамперед говорити про ризики... Бо можуть бути й економічні санкції для України, а це вже страшно...» — зазначає голова громадської ради Державного департаменту інтелектуальної власності та президент Української групи Міжнародної асоціації з охорони інтелектуальної власності Антоніна Пахаренко-Андерсон. Спеціалісти стверджують, що нині головне — змінити менталітет українців. Якщо ж цього не зробити, то наша країна знову може потрапити до «списку 301», куди входять країни з високим рівнем порушень в сфері інтелектуальної власності.
Нагадаймо, що Сполучені Штати лише наприкінці квітня вилучили Україну зі списку держав, в яких найбільше поширене незаконне копіювання і виробництво товарів, виготовлених у США, зокрема, й програмного забезпечення. Взагалі цей список, а насправді — «Спеціальне повідомлення 301», публікується щорічно. До нього включають ті держави, в яких, на переконання уряду США, найбільша кількість піратських і підроблених товарів, а їх уряди приділяють вирішенню проблеми піратства найменше уваги... Таким чином Вашингтон застерігає керівництво інших держав, включених до «списку першочергового спостереження», про необхідність негайного подолання цієї проблеми.
Список на 2008 рік був оприлюднений 25 квітня. Пояснюючи його необхідність, представник торговельного відомства уряду США Сусанна Шваб заявила, що «пірати і фальсифікатори крадуть не тільки ідеї, а й робочі місця і дуже часто загрожують нашому здоров’ю і безпеці». Цього року найбільшими піратами, на думку США, є Аргентина, Венесуела, Ізраїль, Індія, Китай, Пакистан, Росія, Таїланд та Чилі.
Серед тих, хто нарешті позбавився «піратського клейма», відразу вісім держав — Домініканська Республіка, Єгипет, Канада, Коста Ріка, Мексика, Саудівська Аравія, Туреччина й Україна. Тож було б недоречним повернення нашої країни до названого списку через незадовільну ситуацію з піратським програмним забезпеченням. А це, за відсутності конкретних кроків iз поліпшення ситуації в майбутньому, цілком імовірно, вважають експерти... І даний факт, на їхню думку, є не тільки загрозою іміджу країни, а й може спричинити цілий ряд серйозних економічних санкцій.
КОМЕНТАР
Валентин ЧЕБОТАРЬОВ, заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності:
— У суспільстві сприймається цілком нормально, коли купив на Петрівці, інсталював у себе на комп’ютері й усе нормально... Якщо таке ставлення до програмних продуктів триватиме, то й надалі прекрасні програмісти з України виїжджатимуть працювати за кордон. Необхідно забезпечити нормативно-правову базу, щоб можна було захистити легальні продукти і щоб контролювати тих, хто краде інтелектуальну власність інших людей, не сплачуючи за це жодної копійки й не несучи покарання».
