Співчуття майбутньому президентові

До речі, наші злодії і раби досить схожі між собою: і ті, й інші приховано страждають від огиди до себе, тому що розкіш — їхня заповітна мрія. Вони між собою іноді рокіруються, тоді «хто був ніким, стає нічим». Того і другого у нас достатньо. А от головної опори й надії нації майже немає. Всі на чужині або в стані анемії.

Співчуваю нашому майбутньому президентові: з важким контингентом йому доведеться мати справу. Відважний мусить бути чоловік. Дай Боже і розумного, нарешті!

Головне, не помилитися на виборах.