Майже одночасно із самітом Східного партнерства минулої п’ятниці в польському місті Сопот Єврокомісія проводила бізнес-форум, присвячений підтримці Євросоюзом малих і середніх підприємств у країнах партнерства і, зокрема, в Україні. Європа, мабуть, розуміє, що малому й середньому бізнесові в нашій країні ведеться несолодко.
ПОТРІБНЕ ПАРТНЕРСТВО
Аналізуючи наслідки набуття чинності новим Податковим кодексом України, Українська спілка промисловців і підприємців, зокрема, відзначає, що разом із бравурними рапортами податкової служби в УСПП приходять звернення підприємців, які повідомляють про згортання бізнесу, про зменшення в регіонах кількості фізичних осіб-підприємців і найнятих ними працівників, про відхід малого та дрібного бізнесу до тіньової сфери. Як зазначають в УСПП, найбільшою проблемою нового податкового законодавства є не зміст його норм, які, зрозуміло, потребують подальшого вдосконалення, а фіскальна політика держави. Вона далеко не завжди їх дотримується, а головне — не поважає бізнесу і не націлена на встановлення з ним партнерських відносин.
«Не зробити висновків із кризи 2008 року означає не лише не вчитися на власних помилках, а й визнати свою неспроможність вчитися взагалі», — сказала під час виступу на дискусії «Малий і середній бізнес: розвиток через інновації та інтернаціоналізацію», організованій Міжнародною асоціацією сертифікованих бухгалтерів (АССА), народний депутат України, голова парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики й підприємництва Наталя Королевська. Вона вважає нову хвилю кризи дуже небезпечною для України, бо за останні три роки «не було створено умов для диверсифікації економіки, для стабільного розвитку малого й середнього бізнесу та стимул-реакції для людей, щоб вони проявляли ініціативу, брали на себе відповідальність і створювали робочі місця».
КАРИКАТУРНА МОДЕЛЬ
Водночас народний депутат упевнена, що малий і середній бізнес в Україні сформувався. Датою його справжнього народження в нашій країні вона вважає кінець минулого року, коли підприємці «самоорганізувалися та вийшли на податковий Майдан». «Люди розуміли, — продовжує Королевська, — що лише примушування влади до прийняття адекватних ухвал спроможне захистити їхню самостійність та економічні свободи». На її думку, в Україні на двадцять років затягнулася відсутність діалогу між владою та бізнесом, що призвело до того, що 60% економіки країни перебуває в тіні. У цьому ж, як вважає народний депутат, причина повної втрати довіри середнього класу до уряду. А без неї (довіри), наголошує Королевська, «не буде в нас ні інновацій, ні підприємницького буму».
Саме малий і середній бізнес у світі — «наймобільніші, найпрогресивніші люди, які ризикують і беруть на себе відповідальність», — глава комітету називає «провідником інновацій». «А в Україні, на жаль, малий і середній бізнес в інноваціях представлено мінімально, — стверджує Королевська, — бізнес за всі ці роки не отримав пропозиції держави та умов, за яких він міг би вкладати гроші в інноваційні проекти».
Кажучи про соціально-ринкову економіку, що нібито побудована в Україні, народний депутат пригадує анекдот про морську свинку, яка насправді не має жодного стосунку ані до моря, ані до свиней. Так і наша економіка, на її думку, не має жодного стосунку ні до ринку, ні до соціальних гарантій для людей. «У нас сьогодні, — відзначає Королевська, — найвищі податки на європейському просторі і найнижчі соціальні гарантії». «Капіталізм в Україні, — на її думку, — побудований за карикатурною моделлю. І або в нашого бізнесу та всього суспільства вистачить сили й політичної волі підвести риску під псевдоекономічною політикою, нібито спрямованою на розвиток малого й середнього бізнесу, і сформувати меню діалогу з владою та порядок денний реформ, або буде остаточно дискредитовано саму ідею досягнення економічної незалежності з опорою на малий і середній бізнес».
БЮРОКРАТІЯ СТАВИТЬ БЛОК
А головне наше завдання, — підсумовує Королевська, — це боротьба з корупцією, бо сьогодні корупційний податок на бізнес у країні набагато більший від будь-якого іншого податку». Вона також зазначає, що в країні зараз прийнято чимало позитивних податків, спрямованих на дерегуляцію бізнесу, але стверджує, що їх застосування практично заблоковане бюрократією. У будь-якій іншій країні після ухвалення такого пакета законів уже досягли б 60% рівня зайнятості в малому й середньому бізнесі. У наших реаліях, стверджує Королевська, «бізнес усе ще змушений виживати й бути постійно залежним від волі урядовців і боротися за своє місце під сонцем. А часто пасивна позиція малого та середнього бізнесу, середнього класу взагалі, коли люди змирилися з економічною політикою влади, і дозволяє цьому «людожерові» поїдати щоразу дедалі більше бізнесменів».
Президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець називає малий і середній бізнес основою, корінням, яке живить економіку, але зазначає, що малий бізнес у нашій країні — це лише «спосіб виживання». На перший погляд, ситуація начебто й непогана. Але за якісними показниками, як вважає глава цієї громадської організації, підприємництво в нашій країні істотно відстає від європейських і світових стандартів. На його думку, це той резерв і орієнтир, до якого потрібно прагнути. Та чи реально це, якщо мале підприємство сьогодні — це зазвичай «офіс на кухні з бухгалтером у халаті і домашніх капцях»? «Прозорих правил гри, — стверджує Биковець, — сьогодні немає. Для тих, хто володіє контактами і знайомствами у владних структурах, все прозоро й зрозуміло, а для решти бізнесу існують закони, яких ніхто у владі не збирається дотримуватися. Існує безліч ситуацій, коли підприємці не знають, як поводитися, як діяти». Це, в тому числі, результат «чудового» Податкового кодексу, унікальність якого засвідчує те, що його від народження постійно змінюють і доповнюють, вважає Биковець. «До кінця року від нього не залишиться нічого з того, що було в первинному варіанті, — уточнює експерт і закликає всі підприємницькі спілки діяти в одному напрямку: — У такому разі ми зможемо зробити дуже багато».
ВИСОКИЙ ПРІОРИТЕТ
Яким бачать становище малого й середнього бізнесу в Україні зі столиці Євросоюзу Брюсселя? Розповідаючи про це, фахівець із питань України та Східного партнерства Європейської комісії Фолькер Генетцьки зазначив, що 58% європейського ВВП напрацьовують малий і середній бізнес, вони ж створюють 87% робочих місць. Це показує, упевнений Генетцьки, що малі й середні підприємства є рушієм економічного зростання, підприємництва та інновацій в Євросоюзі. Ситуація в країнах Східного партнерства і, зокрема, в Україні, на його думку, докорінно відрізняється. Вклад у ВВП становить 35%, а в робочі місця — 50%. На думку Генетцьки, це є великим резервом підвищення добробуту громадян країни.
Підтримку малого й середнього бізнесу в межах Східного партнерства визначено як високий пріоритет. І це не лише слова. За даними Генетцьки, Єврокомісія вже розпочала здійснювати одну з головних своїх платформ — діалог з країнами Східного партнерства. Його мета — підтримати розвиток малих і середніх підприємств, поліпшуючи їхній доступ до капіталу. На просування інвестицій і покращення умов для торгівлі Євросоюз виділяє сім мільйонів євро. Стільки ж — для підтримки асоціацій малого й середнього бізнесу та окремих підприємств. Починається також проект консультативної допомоги для поліпшення керування малими й середніми підприємствами та адресної технічної допомоги підприємствам, який здійснює ЄБРР на кошти Єврокомісії з бюджетом у п’ять мільйонів євро. Генетцьки не сказав, яким чином гроші ЄК розподілятимуться між країнами Східного партнерства. Але не випадково один з її проектів, про які він розповів, передбачає створення спеціального індексу для цих країн, за яким визначатиметься наявність та ефективність політики держави, спрямованої на підтримку середнього класу, малого і середнього підприємництва, інновацій та інтернаціоналізації.
