У четвер парламент може розглянути зміни до 15 законів і тим самим удосконалити базу оподаткування. Але, схоже, далі розмов справа не піде. Тому що багато з тих, кого безпосередньо має торкнутися ця модернізація, сприйняли її в багнети.
По-перше, Асоціацію українських банків не задовольнили зміни, що зачіпають формування страхового резерву. А якщо точніше, заборона банкам створювати страхові резерви під активні операції за рахунок валових витрат. Виходить, у разі прийняття законопроекту, цей норматив буде зменшено вдруге за рік. Як заявили експерти АУБ пiд час круглого столу, на якому обговорювався законопроект, «запропонована норма обмежує можливість банків». Тобто де-факто резерви формуватимуться за рахунок чистого прибутку. Як же тоді нарощувати капіталізацію?
Проте в Мінфіні вважають, що сьогоднішній механізм створення резервів не адекватний ризикам, які мають банки при неповерненні кредитів. Вони, ніби то, списують на валові витрати дуже великі суми, обходячи тим самим оподаткування. Як відзначив заступник міністра фінансів Василь Регурецький, наразі розмір банківських страхових резервів становить приблизно вiсiм мільярдів гривень. Із них шість мільярдів сформовано за рахунок права зменшувати податкову базу при створенні резерву. «Резерв фактично перевищує розмір безнадійних позик, що становлять близько 3% від кредитного портфеля, приблизно вдвічі», — підкреслив він.
Якщо дивитися під таким кутом, то не дивно, що Мінфін вирішив модернізувати формування резервів. І поклав у його основу принцип: спочатку отримай підтвердження аудиту, що ризики дійсно мають місце, а вже потім можеш створювати під цю суму 100% резервів.
Про «віднесення на витрати лише за фактом» говорять і банкіри. (І як вони один одного не чують?) За словами голови правління «Укрсоцбанку» Бориса Тимонькіна, банківський варіант «створення стратегічного страхового запасу» формальний і простий. Його легко адмініструвати. «Три місяці несплата є, 20% віднеси на резерви. Несплата шість місяців — 50% віднеси на резерви, природно, і на витрати. Рік прострочення — 100% віднеси на витрати». Все це було узгоджене з податковою. «Пропозиція відповідає духу та суті оподаткування прибутку, а не збитків, — терпляче пояснює Тимонькін, підкреслюючи, — якщо на витрати можна віднести тільки 10% від суми повністю убитих і сумнівних кредитів, значить, інша держава не визнає збитком». У результаті, банки щорічно втрачають значні суми.
Хто з тих, що сперечаються, буде переконливішим у парламенті, відразу й не спрогнозувати. Все, напевно, залежатиме від того, що здасться страшнішим. Автоматичне перенесення витрат із формування резервів із фінансового обліку в податковий (як можливий засіб оптимізації податкової бази) чи неможливість подальшої капіталізації фінансового сектора.
Але це не єдине спірне питання. Багато заперечень викликає також держрегулювання ринків алкоголю та тютюну. Фактично йдеться про чергове збільшення вартості ліцензії та розміру акцизу (з 17 до 18 гривень/літр на стовідсотковий спирт і з 27 до 30 копійок/літр на солодове пиво). Не прозвучало аплодисментів також і на намір ввести новий щорічний платіж за спирт і лікеро-горілчані вироби, що використовується для проведення профілактики та лікування від алкогольної й тютюнової залежності. Як зазначив голова концерну «Укрспирт» Олександр Сухомлин, усе робиться навмання. Введення нового податку не прораховано: скільки він дасть позитиву, а скільки негативу. Те ж саме й відносно ліцензій. У березні цього року їхню вартість уже підвищили в 10 разів. Чим керувалися тоді, складно сказати. Але в результаті, вперше в країні вартість ліцензії на виробництво спирту стала вищою, ніж вартість ліцензії на імпорт. «А як же захист товаровиробника? — дивується Сухомлин. — Адже десятикратне підвищення вартості ліцензії призведе до скорочення числа самих ліцензій».
Березневими змінами в держбюджет уряд уже підвищив плату за ліцензії на виробництво етилового, коньячного, плодового спирту та спирту ректифікованого виноградного, плодового й алкогольних напоїв до 250 тисяч гривень на рік, а для підприємств первинного виноробства — до 25 тисяч гривень. Було підвищено також вартість ліцензії на виробництво спирту-сирцю виноградного та плодового з 4 до 250 тисяч гривень на рік. Напевно, замало.
І все ж експерти стверджують, що бюджет за рахунок «спиртовиків» не розживеться. Навіть незважаючи на те, що лише в «Укрспирті» сьогодні 16 підприємств не мають ліцензії. Шість із них уже перепрофілювалися, а ще 10 чекають своєї черги. Якщо вартість ліцензії зросте, то ці підприємства, що знаходяться переважно в сільській місцевості, доведеться в січні-лютому об’єднувати. І якраз перед наступним отриманням ліцензій. Залежність тут прямо пропорційна. Документів купують менше і грошей до бюджету надходить менше.
До речі, від усіх податкових модифікацій планувалося отримати до бюджету додаткові 500 мільйонів гривень. Напевно, не судилося.
