Держава декларативно підтримує малий та середній бізнес особливо бережно. Чисельні дотаційні програми, податкові пільги, концепції розвитку... Чи можливий у таких умовах сценарій, коли приватне підприємство, яке за 15 років кропіткої праці досягло півторамільйонного товарообороту, зазнає краху через «невдалий» вибір комерційного банку? Та ще й влізе в борги по заробітній платі, а також пропишеться в боржниках у Державної податкової адміністрації?
Виявляється, що так... Свою історію «Дню» розказує директор івано-франківського приватного підприємства Михайло Круцик. Створене у 1993 році, воно весь час працювало на проектуванні гірських автомобільних доріг і штучних споруд. За останні роки справи йшли дуже добре. Тож вже на кінець п’ятнадцятого року діяльності колектив із вісімнадцяти осіб тішився майже півторамільйонним товарооборотом.
Та не довго... У плани діяльності підприємства на 2009 рік свої корективи внесла її величність криза. Проте корекція була опосередкованою. Банк, який обслуговував господарство, потрапив до число «постраждалих». За платіжними дорученнями підприємства банк спочатку, хоч зі значними затримками, але виплатив частину коштів. А вже з квітня поточного року всі фінансові операції підприємства зі сторони банку взагалі були припинені.
Як результат, реалізація приватного підприємства впала в шість разів порівняно з попереднім періодом. Господарство покинуло 14 працюючих. А за несплату податків з підприємства утримано штраф в сумі 2,5 тисячі гривень, — розповідає директор. І винен в тому, що господарство опинилось у такому становищі, банк, — переконаний колектив.
Тож сценарій «невдалого вибору» цілком реальний. І прикро те, що закони зіграли не на користь приватного підприємства. Державна податкова адміністрація, керуючись податковою нормативно-правової базою, повинна контролювати виплату податкових зобов’язань і, у разі порушень, накладати штрафні санкції. Найманий робітник приходить на роботу з метою заробітку. І цілком логічно, що у разі невиплати або ж затримки заробітної плати він попрощається з підприємством. Комерційний банк, що потерпів від колапсу світової фінансової системи, не маючи коштів на виконання своїх зобов’язань, просить мораторій на депозитні вклади, заморожує рахунки. І знімає з себе вину... пояснюючи введенням тимчасової адміністрації.
Як говорив один мульт-герой: «Все по честному, без обмана...» Та хто чи що захистить приватний бізнес у цій «суворій» правді?
У Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва обіцяють допомогти. «До нас звертаються з подібними ситуаціями. Ми зі свого боку надішлемо запит до НБУ. Комерційний банк повинен виконати взяті на себе зобов’язання», — говорить «Дню» заступник голови комітету Світлана Свищева.
Хоча, у той же час, у регіональному представництві Держкомітету в Івано-Франківську не чули про проблеми такого підприємства, але ситуація з комерційним банком їм відома добре — його збираються ліквідувати.
Михайло Круцик, почувши в новинах про плани НБУ щодо ліквідації банку, в якому лежать гроші його підприємства, вже й не сподівається їх побачити. І віри в допомогу чи то з боку Національного банку, з яким веде довготривалу переписку, чи від інших державних органів не має. Та й до обіцянок Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва налаштований скептично, мовляв, як то не чули про таке підприємство, звертався до них не раз, і листи в Київ писав, але жодної відповіді так і не отримав. «Може, адресу не ту вказав...», — шукає виправдання держслужбовцям підприємець.
