Прагнення податкової служби помиритися з платниками податків — явище, безумовно, похвальне. Ніхто не зможе так точно сказати, які податки та в якій пропорції потягне вітчизняний бізнес, крім самих підприємців. У контексті цього семінар для платників податків на тему «Оподаткування малого та середнього бізнесу: проблеми й перспективи» виглядав як один зі способів наблизити цю службу до народу. Тим паче, за інформацією ДПАУ, останнім часом громадяни почали звертатися до податкової набагато частіше, — очевидно, довіра все-таки потихеньку зростає. А якщо кількість перевірок скоротиться, штрафні санкції проти малого та середнього бізнесу заборонять, то люди, на думку податкової, взагалі можуть пройнятися довірою до системи. Але поки що жодного закону, який регулював би «нове оподаткування», не прийняли. Про перспективи реформування та про майбутні закони «Дню» розповів директор Департаменту з обслуговування платників податків Віктор КОСАРЧУК.
— На чому базується реформування податкової галузі, про яке зараз так багато говорять?
— Реформування базується на тому, що податки повинні бути низькими, але платити їх повинні всі. Причому цілком оплаченими повинні бути всі податки, задекларовані резидентом. Тут йдеться про суттєве розширення бази оподаткування та про виведення податків з тіні. Звісно, треба зменшити тиск на фонд заробітної плати. Тоді не буде зарплат у конвертах, а тіньовий сектор зменшиться. Але податкова служба без допомоги громадськості не зможе подолати негативних явищ і побудувати нові взаємовідносини з платниками податків. Усе-таки суть реформування — у створенні клієнтоорієнтованої податкової служби.
— На якій стадії зараз перебуває прийняття нового Податкового кодексу?
— 23 квітня відбулася зустріч платників із податковою. Тоді пообіцяли, що через місяць зустрінемося знову. Але один день прострочили. Протягом останнього часу була створена робоча група, яка узгоджувала кожен із 15 пунктів листа, спрямованого Віктору Ющенку. Було доручення Президента, що податкова повинна внести зміни та доповнення до Податкового кодексу 2002 року. Багато його норм і положень уже не відповідають сучасним вимогам. Відповідно, йдеться про серйозні доробки. Робоча група під керівництвом першого заступника голови ДПАУ Миколи Катеринчука була створена з участю представників малого та середнього бізнесу, громадських організацій, теоретиків податкового законодавства. Один із головних постулатів нового Податкового кодексу полягає в тому, що він як мала економічна конституція держави повинен відповідати Цивільному, Кримінальному, Сімейному кодексам. Загалом, він повинен гармоніювати з базовим законодавством. Важливе ще те, що Податковий кодекс повинен бути стабільним: хай би яка влада прийшла потім, ніхто не повинен нічого змінювати. Бізнесу не потрібні різкі зміни. Перебудовувати роботу, інакше планувати свої доходи та витрати — це завжди складно. Тому той блок, який створений сьогодні, ще допрацьовує робоча група.
— Коли можна чекати його прийняття?
— Не податкова служба приймає Податковий кодекс, усе залежить від Верховної Ради. Звичайно, я би хотів, щоб його прийняли до парламентських канікул, але, думаю, це навряд чи станеться. Хоча найголовніше не час прийняття, а зміни, які вносять до кодексу. Певну впевненість вселяє те, що громадськість усе-таки внесла свої пропозиції та корективи. Не можна ігнорувати волю платників податків, громадян, які ініціюють оновлений варіант Податкового кодексу.
— Ви говорили про стабільність для бізнесу, яка поки що відсутня. Як у таких умовах ДПАУ вдається виконувати план зі збирання податків?
— Я можу сказати, що загалом служба план виконує. Різні зміни, наприклад, перегляд ліцензування, особливо акцизних товарів, у певний момент викликали деякі ускладнення. У період перебудови законодавства людям не завжди було просто розібратися та правильно заплатити податки. Але ситуація поступово нормалізується, і, гадаю, що податкова за півроку план виконає. Але ми все- таки повинні думати про те, що виконання плану не має бути основою основ. Піклуватися треба про те, щоб бізнес був захищений від таких різких змін, щоб він мав перспективу розвитку. Підприємці не повинні намагатися просто вижити, їм треба створити умови для розширення виробництва та вкладення грошей. Ми намагаємося думати про такі речі: адже не дарма реформується громадська колегія при ДПАУ — громадськість повинна мати відкритий доступ до податкової.
— Як ви вважаєте, якщо до парламентських канікул закону про спрощену систему не приймуть, яка кількість підприємців піде в «тінь»?
— Важко сказати. Але якщо вже Президент дав добро на існування «спрощенки», бажаючи підтримати дрібний і середній бізнес, це питання буде врегульоване. Цього хоче громадськість, цього хоче податкова і нас підтримує Президент.
— Але якщо Верховна Рада відмовиться приймати цей закон. Що буде тоді?
— Парламенту доведеться це зробити, особливо з урахуванням того, що попереду вибори. Не можна ігнорувати інтереси такої великої соціальної групи, як дрібний і середній бізнес. Електоратом не можна нехтувати.
