За даними Держкомстату, за січень-квітень валовий внутрішній продукт (ВВП) в Україні зріс на 7,9%. Тобто економіка залишається сильною. Темпи зростання перевищують їхнє середнє значення за останні сім років. Політичні події не похитнули базові тенденції. Проте, як і очікувалося, макродинаміка стає більш поміркованою.
Однак привертають увагу такі особливості. Низхідний тренд росту посилився. Як і інфляція, рух ВВП відбувається в одному й тому ж напрямі — до спаду темпів. Відбулося вже третє уповільнення руху. Перше сталося в лютому — з 9,3% до 8,6%. Друге — у березні, до 8%. З урахуванням бази порівняння, орбіта росту знизилася на 0,6%.
І все ж, хоча уповільнення поступово нівелює стартову перевагу перших двох місяців, бюджетний орієнтир (6,5%) виглядає цілком імовірним.
Триваюче зростання підживлюється інерцією минулорічних інвестиційних вливань в економіку. Позитивно діє стабільно висока зовнішня кон’юктура. А от «затяжні канікули» в царині структурних реформ підточують сили.
Піднесення надійно спирається на монетарну політику Нацбанку. Вона набирає рис експансивної. Минулого місяця монетарна база і маса зросли відповідно на 3,3% та 3,7%, а з початку року — на 2,5% та 8,3%. У відповідному періоді 2006 року грошова база знизилася на 5,7%, а маса зросла на 3,7%. Кредити збільшилися на 2,3% проти 1,8% у квітні 2006 року.
ВВП здебільшого приростає завдяки промисловості (14,2%) та торгівлі (14,9%). Зберігається споживчий оптимізм. Його не похитнуло навіть політичне протистояння. Натомість сільське господарство і транспорт збавили оберти. Валова додана вартість, створена в сільському господарстві, зростала на 1,6% повільніше, ніж у першому кварталі, а в транспорті — на 1,5%.
Розподілений ВВП виглядає як такий, що посилює позиції держави. Темп росту чистих податків у січні-квітні досяг 15,4%. Рік тому цей показник становив лише 2,2%. Щоправда, певною мірою зазначену ситуацію пояснює ефект бази порівняння.
Використаний ВВП динамічніше зростає в сегменті інвестиційних видатків. Повільніше — у приватному та державному споживанні. Це підтверджується феноменально високими темпами росту виробництва будівельних матеріалів і машинобудівельної продукції. У січні-квітні обсяги виробництва продукції машинобудування збільшилися на 22,5%, а будівельних матеріалів — на 28,8%. Натомість, повільніше ніж інвестиції зростають доходи. У січні-березні реальні доходи зросли на 11,1% проти 26% у відповідному періоді 2006 року. 9—8% з ростання ВВП, при уповільненні росту реальних доходів, може бути пояснене лише більш високою динамікою росту капіталовкладень.
Водночас імпортери «вивозять» вітчизняний ВВП більшою мірою, ніж експортери — іноземний. Чистий експорт є від’ємним і, відповідно, залишається пасивним зовнішньоторговельне сальдо. Оскільки поточний рахунок теж має дефіцит, то внесок зовнішнього сектору у зростання валового національного продукту є мінусовим.
Показник зростання ВВП у квітні, як і відповідний інфляційний індикатор, не зазнав впливу останнього підвищення зарплат і пенсій, оскільки його ще не введено в дію.
У квітні, як і у березні, економічне зростання продовжувало отримувати позитивний імпульс з боку обмінного курсу. За попередніми розрахунковими даними, девальвація реального обмінного курсу (РЕОК) гривні з початку року перевищила 1%, а за останні дванадцять місяців — 2%. Ймовірно, в поточному році рівень девальвації РЕОК перевищить минулорічний показник 2,7% (на кінець періоду). Сила української економіки визначається нині значною мірою зростанням промисловості, де триває бум. Більш високою (за перші 4 місяці року) динаміка зростання обсягів промислового виробництва зафіксована лише в 2001 та 2004 роках (відповідно 18,4% та 17,7%). Однак промисловість не уникла сезонного скорочення обсягів виробництва. Але воно було найменшим за останні три роки. Квітневе виробництво по відношенню до березневого знизилося на 3,1%. А у 2005 та 2006 роках — на 3,7% та 4,3%.
З урахуванням бази порівняння за січень-квітень, промислове виробництво наростило обсяги на 0,2%. Вперше, з початку року, в квітні призупинилося зниження темпів росту обсягів виробництва. У лютому вони уповільнилися з 15,8% до 13,4%. У березні — відповідно, з 13,4, до 12,5%. В квітні змін не було. Приємним сюрпризом стало також квітневе відновлення позитивної динаміки виробництва в легкій промисловості. Воно на 5,1% перевищило рівень квітня 2006 року і на 1,1% було вищим за січень-квітень, в порівнянні з відповідним періодом 2006 року. Провідні експортери (металургія, хімія), галузі інвестиційного спрямування (машинобудування, виробництво неметалевої мінеральної продукції) і галузі споживчої орієнтації (харчова, легка, деревообробна та інші) зберегли або покращили показники своєї роботи.
Однак падіння виробництва продовжилося у вугільній промисловості (-2,6% проти +2,9 росту за 4 місяці 2006 р.) та в енергетиці (-2,1% проти +5,5% рік тому за відповідний період).
Не можуть залишатися без реакції уряду й негативні (хоча й істотно перебільшені) оцінки економічної ситуації, які озвучують сьогодні обидва політичні табори. Тож для запобігання можливому перелому висхідного тренду зростання на протилежний, треба діяти. Час вжити необхідних заходів для виведення з рецесії вугільної промисловості і енергетики. Варто було б утриматися від значного (більше 1%) здешевлення вартості позичкових грошей. Слід було б також зняти очікування бізнесу, щодо можливих змін ставок податків у зв’язку з триваючою підготовкою до прийняття Податкового кодексу. Уряд готує три хвилі підвищення зарплат і пенсій. При цьому не до кінця зрозумілі наміри щодо подальшої незмінності комунальних тарифів. Варто подолати демобілізуючі настрої щодо перспектив вступу до СОТ, а також бюджетне відставання в фінансуванні державних інвестицій.
Крім цього, за нашими розрахунками, надлишок ліквідності в банківській системі все ще достатній для ресурсного забезпечення можливого додаткового зростання попиту на гроші з боку реального сектору. В цих умовах можна було б рекомендувати банкам пролонгувати кредити агропідприємствам і фермерам. Там, де це, звичайно, можливо і доцільно. Окрім того, у зв’язку зі зниженням інфляції і вартості рефінансування, банки могли б взагалі знизити свої кредитні ставки.
Необхідно нарешті дозволити експорт продовольчої пшениці. Напередодні піку робіт в аграрному секторі необхідно надати додаткову підтримку сільськогосподарському машинобудуванню і виробництву добрив.
Нацбанк має і надалі триматися орієнтації на девальвацію РЕОК, використовуючи для цього сезонне літнє уповільнення інфляції. Політикам в нинішній ситуації можна рекомендувати не затягувати надмірно строки виборів, бо в очікуванні їх наслідків інвестори жмуть на гальма.
