Працівники ринку нерухомості вирішили уніфікувати правила своєї діяльності — щоб будь- який ріелтор із будь-якого міста України працював за загальноприйнятими стандартами. Однак зробити це, виявляється, не просто.
У Верховній Раді зареєстровано проект закону «Про ріелторську дяльність», поданий народним депутатом Ігорем Просоловим. Та як наголошуюсь самі ріелтери, цей документ не тільки не сприяє встановленню на ринку нерухомості певних правил ріелторської діяльності, а й є шкідливим, бо надає перевагу державному регулюванню ринку нерухомості, у той час як у всьому світі поширена практика саморегулювання. Учасники ринку стверджують, що сьогодні ріелторська діяльність чітко регламентована усталеними правилами, які в майбутньому можуть бути узагальнені та санкціоновані державою шляхом ухвалення парламентом відповідного законодавчого акту.
Першим кроком до уніфікації та стандартизації правил роботи на ринку нерухомості стало підписання професійними ріелторськими організаціями Києва, Одесси, Харкова, Дніпропетровська договору щодо об’єднання зусиль для напрацювання єдиних стандартів роботи ріелторів.
За словами президента Української гільдії ріелторів Наталі Шкільової, «перш за все учасників круглого столу цікавило правове врегулювання ринку нерухомості». З її слів, результатом дискусії між представниками ріелторських організацій стало рішення, що «правове регулювння ринку нерухомості повинно проходити шляхом створення єдиних національних стандартів ріелторської діяльності». «У багатьох організаціях і до підписання цього договору існували свої стандарти роботи. Зокрема, вони діяли в Харкові, Одесі, Львові», — розповідає Шкільова й наголошує, що не можна допускати різнодій у правилах роботи для офіційно визнаної державою спеціальності (спеціальність «ріелтор» була внесена до Державного класифікатору професій України у 2006 році). Тобто теоретично спеціальність є, але практично кожен діє за своїми правилами. Саме тому інвестори зініціювали підписання угоди «Про співпрацю професійних ріелторських організацій України».
Під час круглого столу в Харкові було вкотре відзначено, що ріелтори України не підтримують вищезгаданий законопроект «Про ріелторську діяльність». Як зазначає віце-президент Української гільдії ріелторів Валерій Головін, «практично 90% всіх громадських ріелторських організацій України долучилися до підписання документів». «На сьогодні офіційно зареєстрованих в Україні існує 12 ріелторських організацій, і 9 із них підписали документи», — підкреслює він.
Проте 90% — це все ж не 100%: є й такі організації, що не підписали угоду. Серед «опозиціонерів» — Асоціація спеціалістів з нерухомості. «На жаль, ані Олександр Бондаренко (президент АСПН. — Авт. ), ані інші офіційні представники Асоціації не підписали угоду й не брали участі у конференції в Харкові, — розповідає Шкільова. — До сьогоднішнього дня жодних переговорів і спроб підписати угоду не було зроблено з боку цієї організації».
І це не видається дивним. Адже законопроект «Про ріелторську діяльність», проти якого виступає більшість ріелторів, за словами тих же учасників ринку нерухомості, лобіює саме інтереси Асоціації спеціалістів з нерухомості. Шкільова підкреслює: «Ми вважаємо, що даний законопроект ні ріелторам, ні споживачам ріелторських послуг, ні державі, ні суспільству в цілому жодної користі не дасть, це загальний закон, який захищає інтереси дуже вузького кола осіб». До її слів приєднується й президент Спілки фахівці з нерухомого майна України Олександр Рубанов: «Ніколи в жодному законі не було такого, щоб назва якоїсь організації вказувалася і під організацію писався закон».
У даному проекті є, зокрема, пункт про необхідність створення Ріелторської палати. Та учасники круглого столу запевняють журналістів, що під час перебування в Харкові вже створили «прототип Ріелторської палати» — Загальноукраїнську раду громадських ріелторських організацій. Проте, зазначають ріелтори, її функції відмінні від запланованих функцій Ріелторської палати. «Функції цієї ради на сьогодні — тільки координуючі», — підкреслює Шкільова. «Справа в тому, — говорить в.о. президента Спілки фахівців із нерухомого майна міста Києва Ігор Однопазов, — що рада повинна виконувати свої функції — стандартизувати і привести до єдиного показника всі норми. Ріелторам не потрібен караючий орган, ріелторам потрібно, щоб ринок працював цивілізовано». Однопазов підкреслює, що, можливо, в подальшому, коли ринок нарешті запрацює цивілізовано, необхідність у цьому органі відпаде. «Головне, щоб держава за допомогою своїх чиновників не втручалася в роботу ріелторів», — підсумовує фахівець.
КОМЕНТАР
Олександр БОНДАРЕНКО , президент Асоціації спеціалістів з нерухомості України:
— Існує кілька причин, чому ми не брали участь в роботі круглого столу в Харкові. Одна з них досить банальна — наша організація існує багато років і працює згідно з графіком, і в мене, як у президента, достатньо широке коло обов’язків, я часто буваю в регіонах. У Харкові я просто не міг бути через ряд інших заздалегідь запланованих заходів. Хоча це, звісно, не найголовніша причина. Ми не підписали ці документи через те, що там, окрім угоди стосовно співробітництва, яка, в принципі, могла б розглядатися нами позитивно, якби нас заздалегідь попередили, обговорювалося питання підтримки чи непідримки законопроекту «Про ріелторську діяльність». Наша організація прийняла рішення підтримувати даний законопроект, тому ми апріорі не могли брати участь у заході, на якому люди, просто не розуміючи самої суті законопроекту, відштовхують його й намагаються якимось чином уплинути на суспільну думку, виказуючи своє негативне ставлення до цього законопроекту.
Крім того, всі задекларовані присутніми на круглому столі організаціями стандарти і правила нашою організацію вже дано виконуються. І та ж сама сертифікація, яку ми проводимо з 2000 року, і стандарти практики у нас затверджені і вже давно діють. Тобто для нас це вже пройдений етап, у той час як для новостворених організацій це природний процес. Нам немає потреби вигадувати нові стандарти — у нас вони є, а у нових організацій, звичайно, ще немає. Ми готові поділитися з ними своїми програмами. Якщо хтось захоче приєднатися, будемо тільки раді. Я їхні стандарти ще не бачив, вони тільки збираються їх створювати. Про що тут можна сперечатися, поки ми не побачимо їхні стандарти?!
Що стосується закону, то він лобіює не наші інтереси, а в першу чергу інтереси споживачів ринку. І, можливо, саме тому він є яблуком розбрату, бо деякі, нещодавно створені організації критикували нас в основному за те, що, мовляв, цей закон не захищає ріелторів, отож навіщо він тоді такий потрібен. Ми ж уважаємо, що закон повинен захищати споживача на ринку нерухомості — в першу чергу, саме для цього він і потрібен. Ось вам і різниця в підходах. Тому я б назвав усе те, що нам інкримінують, надуманими звинуваченнями.
Так, у проекті закону йдеться про те, що наша організація повинна займатися формуванням Ріелторської палати. Ну і що в цьому поганого? Наша організація заслужила це багаторічною роботою на ринку нерухомості. Нам, на відміну від інших організацій, які виникли нещодавно, в тому числі й під прийняття закону, в цьому році виповнюється 12 років. Вони ж створювалися за- для того, щоб отримати місця в Ріелторській палаті. Автори законопроекту вивчили ситуацію і побачили, що тих організацій де-факто немає. Вони або мають регіональний характер, або просто не в змозі вирішувати ті питання, які стоятимуть перед ріелторами при формуванні Ріелторської палати.
