Минуло два роки відтоді, як пішов з життя відомий учений, педагог, громадський діяч, неодноразовий автор газети «День» Володимир Юхимович Андрієнко. Справою всього його життя була статистика — наука, що для більшості асоціюється з сухими цифрами та розрахунками. І лише втаємничені знають, якою захоплюючою може бути статистика для людини з гострим розумом; яким могутнім засобом пізнання світу вона стає для того, хто володіє її науковим арсеналом.
Професор Андрієнко пройшов разом iз статистикою шлях від роз’їзного інспектора ЦСУ до доктора економічних наук, проректора з навчально-методичної та наукової роботи Інституту підготовки спеціалістів статистики та ринку, першого заступника завідуючого аналітичним відділом секретаріату Верховної Ради України. Він досконало знав як теоретичний, так і практичний аспект статистичних досліджень. Він завжди наголошував на визначнiй ролi статистики — науки, яка знає все, у функціонуванні держави як апарату управління і суспільства як цілісної складної системи. Він умів за сухими цифрами статистичних звітів бачити життя у всій його багатогранності, суперечливості і мінливості.
У науковому доробку доктора економічних наук Андрієнка понад 100 праць. А основною сферою наукових інтересів Володимира Юхимовича був індексний метод — один з основоположних у статистиці. Його використання в аналізі макроекономічних процесів в сучасній Україні дозволяло Андрієнку вказувати як на об’єктивні проблеми і труднощі національної економіки, так і на свідомі перекручування даних, метою яких було прикрашання дійсності. Відтак Андрієнко боровся з фальсифікаціями національного масштабу ще задовго до того, як нагальна необхідність такої боротьби утвердилася в суспільній свідомості. Чудово розуміючи механізм маніпуляцій макроекономічними даними та займаючи відповідальну позицію як громадянин і патріот України, Володимир Юхимович не міг замовчувати подібні факти. Його ґрунтовні аналітичні статті останніх років були присвячені проблемам реального економічного зростання та співвідношенню його з інфляційними процесами. Як економіст-статистик, Андрієнко вважав, що не можна вводити в оману «...себе і світову громадськість неіснуючими здобутками та паперовими проривами».
Принциповість та безкомпромісність у професійних питаннях не заважали Володимиру Юхимовичу бути надзвичайно інтелігентною, толерантною людиною в спілкуванні. Він завжди умів уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, будь то поважний професор, аспірант чи студент. Йому вдавалося органічно поєднувати наукову і педагогічну діяльність, виховуючи молодих науковців. Пам’ять про Володимира Юхимовича допомагає нам, його колегам і учням, вибудовувати економіку нової України.
