Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Стійкість громад на визволених і прифронтових територіях залежить від роботи бізнесу

11 листопада, 2022 - 20:27
Фото з соцмереж

Ми живемо вісім місяців в умовах повномасштабного вторгнення московії та вже трохи призвичаїлися до нової реальності. Які очікування та наміри бізнесу сходу України? Як впливає підприємницька діяльність на стійкість громад?

Бізнес, особливо на сході України, продовжує перебувати в умовах невизначеності. Багато питань, на які немає відповідей, багато проблем, які не мають вирішення. Як наслідок - втрата економічного потенціалу.

Хтось уже прийняв рішення не повертатися, інші - на стадії прийняття рішення щодо подальшого ведення бізнесу у регіоні.

«Асоціація приватних роботодавців», яка об’єднує підприємців Харкова і Харківської області, провела опитування своїх членів стосовно ведення підприємницької діяльності у воєнний час.

За даними опитування членів Асоціації приватних роботодавців (об’єднує підприємців Харкова і Харківської області) стосовно ведення підприємницької діяльності у воєнний час, серед тих, хто провів релокацію бізнесу, 12,1% вирішили не повертатися в регіон. А 20,7% - повернуться за наявності деяких передумов.

Головних таких передумов п’ять:

1. Закінчення обстрілів, закінчення військових дій. Перемога.

2. Відновлення попиту.

3. Відновлення та відбудова інфраструктури.

4. Поява визначеності у державній регуляторній політиці щодо підприємців.

5. Дерегуляція.

Майже 58% опитаних харківських підприємців залишилися в регіоні. Третина з них перебуває у стані прийняття рішення про релокацію бізнесу.

Питання, які турбують бізнес «червоної» зони:

Крім невизначеності, питання безпеки - ще один негативний фактор впливу на економічну активність. 62,6% респондентів опитування назвали його суттєвим, таким, що унеможливлює розвиток бізнесу. Ракета з Білгородської області РФ летить до Харкова 60 секунд. Ми живемо в цих реаліях, у нас є підприємства, куди були три «прильоти» по два «Іскандери» і де майже нічого не залишилося.

1. Хто компенсує втрачене і зруйноване майно? Потрібна зрозуміла оцінка зруйнованого майна і його компенсація.

Питання стосується не лише підприємств, а й торгових місць на ринках. У підприємців, які торгували на найбільшому ринку Харкова - ринку Барабашово, зруйновані робочі місця, і вони не мають де працювати.

Питання щодо компенсації можна, своєю чергою, розділити на два. Перше – компенсація коштом репарацій, які можливо, будуть після війни.

Оскільки багато підприємців надають свої приміщення для розміщення наших захисників, під час розгляду в міжнародних судах це розглядатиметься як законна воєнна ціль, і жодної компенсації бізнес не отримає. Таке питання можна вирішити лише на рівні держави шляхом компенсації через Міністерства оборони, також коштом репарацій.

2. Залучення коштів для поповнення обігових коштів, відбудови зруйнованого бізнесу та втраченого обладнання, навчання персоналу, модернізації.

Навіть у приватних бесідах банкіри не приховують: Харків і Харківська область – це «червона» зона. Програма кредитування 5-7-9% не працює. Можна подавати скільки завгодно заявок, але буде відмова. Тому що банки ухвалюють рішення за стандартною процедурою надання кредитів, і кредит отримати неможливо.

До всього - жодних грантів від держави у рамках діючих програм підприємці отримати не можуть, тоді як на інших територіях України ці програми надання грантів для бізнесу працюють. 

3. Стійкість громад дуже сильно залежить від бізнесу, який забезпечує робочі місця.

Якщо бізнес виїжджає, ми втрачаємо робочі місця. 5. Необхідна державна програма розмінування звільнених територій. 46 000 гектарів полів на початку вересня в Харківській області були заміновані. Зібрати врожай там наразі неможливо.

Те ж саме стосується  звільнених територій, а також зруйнованих приміщень, тому що там можуть бути залишки вибухонебезпечних предметів. Це може бути один і напрямків, який приноситиме державі гроші сьогодні. Україна може стати лідером у технологіях з розмінувань, і для цього потрібна державна програма.

4. Заборгованість бізнесу перед постачальниками електроенергії - дуже болюче питання для регіону. Підприємці, які надавали послуги та розміщували переселенців із місць ведення бойових дій або з окупованих територій, витрачали свої кошти, скільки могли. Також забезпечували харчуванням наших захисників. У них утворилася значна заборгованість: наприклад, невелике кафе заборгувало 800тис гривень (електроенергія, тепло та водопостачання тощо). Зараз такі підприємці відновили бізнес, працюють і сплачують поточні витрати, але питання попередніх боргів не вирішене. Ми розуміємо, що це стосунки з комерційними споживачами, але без участі держави розв'язувати цю проблему неможливо. Це також питання стійкості громад.

Підприємці очікують від влади відповідей на свої запитання та зрозумілої стратегії розвитку Харківського регіону. Від цього залежить, чи буде місце бізнесу у ланцюгу доданої вартості відновленої його економіки.

Можна продовжувати очікувати, що хтось щось вирішить за нас, а можна почати лупати цю скалу вже зараз і особисто.

***

У вересні представників місцевого бізнесу Східного регіону обговорили наявні проблеми відновлення економіки регіону, сприяння розвитку підприємництва та відновлення інфраструктури.

Серед змін, які потрібні для пожвавлення економічної активності у регіоні, учасники визначили зокрема:

- запровадження страхування воєнних ризиків;

- забезпечення ефективного бронювання персоналу;

- процедура оцінки втрат через зруйнування та окупацію виробничих потужностей та допомога держави у компенсації або у відновленні;

- сприяння пільговому кредитуванню або надання грантів на відновлення та розвиток;

- розробка та/або актуалізація місцевих програм розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності;

- демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природніх монополій - зокрема, електромереж;

- створення навчального центру комерційного розмінування;

- запуск програми для підтримки бізнесу, що залишився працювати у Харкові, шляхом надання преференцій;

- забезпечення можливості відряджень чоловіків  за кордон на термін від 2 до 3 тижнів з бізнесових питань;

- вирішення питання заборгованості по електроенергії

Ці важливі завдання було прокомуніковано представникам законодавчої та виконавчої влади на форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу» наприкінці жовтня, учасники дискусії дійшли спільного бачення майже по всіх обговорених питаннях.

Сподіваємось, що ближчим часом необхідні законодавчі та виконавчі зміни, надважливі для відновлення економіки -  будуть реалізовані.

 

Олександр Чумак, голова Асоціації приватних роботодавців України, член Української Ради Бізнесу.
Рубрика: