На сьогодні частими є випадки, коли банки зобов’язують клієнтів страхуватися в конкретних афільованих структурах, не даючи своєму клієнтові жодного права вибору. З погляду простого споживача банківських та страхових послуг — це пряме порушення права позичальника на вільний вибір страховика. Такі умови, на думку представників Ліги страхових організацій України, створюють підґрунтя для недобросовісної конкуренції і між самими страховими компаніями. Крім того, сама процедура акредитації є непрозорою, обтяженою низкою передумов, зокрема, обов’язковим розміщенням у банку депозитів на певну суму, що створює нерівні умови для компаній з різними обсягами бізнесу тощо...
Проблему нав’язування страхового супроводу, вважають в ЛСОУ, здатні вирішити лише законодавчі зміни. Саме вони повинні врегулювати принципи співробітництва між такими фінансовими установами, як банки та страхові компанії. «Необхідно встановити єдині вимоги для всіх компаній, що страхують кредитні ризики, та ввести положення про те, що банки є уповноваженими агентами страхової компанії. При цьому в страховиків з’явиться можливість впливати на банк, спираючися на агентські угоди, якими буде передбачено механізм взаємного контролю», — йдеться в повідомленні Ліги страхових організацій «Дню».
Окрім прийняття нової редакції Закону України «Про страхування», в якій обумовлюватиметься, що всі посередники при реалізації страхових послуг мусять пройти ліцензування і нести певну відповідальність, президент Ліги Олександр Філонюк великі сподівання покладає також на етичні норми. Зокрема, він вважає, що необхідно також прийняти Кодекс етики учасників страхового ринку. Ліга вже опрацювала і запропонувала такий проект для всебічн ого обговорення. Проте стати обов’язковим для всіх страховиків кодекс зможе тільки при наявності саморегулюючої організації страховиків. Така організація, на думку представників ЛСОУ, необхідна саме для того, щоб запобігати недобросовісній конкуренції, тоді як існуючі регулятори цього ринку послуг — Національний банк України та Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг — не мають достатніх важелів для того, щоб вплинути на ситуацію...
