З кожним роком у нашому суспільстві все більшого резонансу набуває питання страхування громадян. І якщо за кордоном система вже давно працює, то в Україні ситуація із страхуванням не така приваблива. З’ясуванню причин цього явища та визначенню перспектив розвитку в даній сфері був присвячений круглий стіл, який відбувся на днях в приміщенні УНІАН. Організатором виступила страхова компанія «Юпітер», яка входить до десятки лідерів страхових компаній. На думку присутніх, ступінь залучення населення до найпоширеніших видів соціального страхування дуже низький. Так, кількість коштів, вкладених у купівлю страхових полісів життя, на поточний 2006 рік становить 1 євро на громадянина. Для порівняння: у Польщі — це 800 євро, у США — 350 євро. Експерти також підкреслюють, що розмір страхових платежів минулого року становив 3% від усіх об’ємів економіки, при необхідних 50%.
Головна перешкода на шляху активізації діяльності у сфері страхування — досить низький рівень довіри споживачів до даного виду діяльності . За словами директора української Ліги страхових організацій Наталії Гудими, стримують розвиток як соціальні, так і економічні чинники. Відсутність достатньої суми знань з даної теми призводить до не розуміння і неправильного трактування суті поняття страхування. «Наше завдання — створити дієву систему, мета якої — захистити те, що завтра може бути втрачено і переконати споживачів у правдивості наших намірів»,— говорить голова правління СК «Юпітер» Жіємовіт Хіршвельд. До економічних причин гальмування відносять низьку фінансову спроможність громадян. Нею зумовлюється територія поширення ринку страхування . На сьогодні такими центрами є великі міста зі значними фінансовими ресурсами. Потрібно домогтися розширення страхової сфери й в межах периферії
Того ж таки дня, але в приміщенні Держфінпослуг України, його голова Валерій Альошин розповів про позицію внесення позитивних змін в даній ситуації. Він зазначив, що в найближчому майбутньому це відомство винесе на розгляд уряду доопрацьовану концепції «Про захист прав споживача фінансових послуг» та новий проект закону «Про страхування». «Під час розробки цих документів ми враховували інтереси як страховиків, так і споживачів,— заявив він. — В концепції планується розробити програму відкритого страхування., яка забезпечить споживачам більш ширший доступ до звітно-фінансової інформації страхових компаній. Рівень прозорості та відкритості буде визначатися за згодою учасників цього ринку і стосуватиметься всіх без винятку. Це дасть змогу налагодити чітку інформаційну базу, яка допоможе пересічному українцю зорієнтуватися в великому розмаїтті страхових компаній». Не забув згадати пан Альошин і про можливе створення проміжних інституцій, основним завданням для яких буде досудове вирішення страхових конфліктів. На запитання журналістів про проект закону стосовно страхування, Валерій Борисович відповів коротко — знаходиться на стадії доопрацювання і більше пообіцяв розповісти через два тижні.
Зрозуміло, що розвиток страхового ринку у нашій країні відбувається в умовах недостатньо сформованої законодавчої бази та досить повільно. Незважаючи на це, певні зрушення все ж є. На сьогодні ліцензію на проведення страхової діяльності мають 56 організацій. Це у 2 — 2,5 раза більше, ніж у 2000 році. Але навіть така перспектива поступового зростання з часом може згаснути, якщо держава не вживатиме рішучих заходів. Потрібно подолати стереотип, що панує в суспільстві про непотрібність страхування. Донести до людей знання і розуміння того, що соціальний захист допоможе вже сьогодні вирішити питання виплати пенсій та захистить людину у випадку втрати нею працездатності.
