У борговій політиці, схоже, наведуть порядок. Профільний комітет парламенту розробив законопроект «Про державний борг України», який зв’язує концепцію держпозик із бюджетною стратегією та інноваційним розвитком країни. Експерти розцінюють зовнішні позики як кращий спосіб виживання і одне з головних джерел покриття дефіциту бюджету. Проте потрібно пам’ятати також і про те, що позикові гроші належить використовувати ефективно і вчасно повертати. В іншому випадкові позики, особливо іноземні, стають для бюджету і країни тягарем, а іноді навіть і загрозою.
Чи існує вона сьогодні? Адже нині Україна перебуває на піку виплат за держборгом. (У бюджеті-2005 витрати на його погашення та обслуговування становитимуть 13 мільярдів гривень). Але, схоже, що ризики починають знижуватися. Відношення держборгу до ВВП стабільно зменшується, і наступного року, згідно з прогнозами, не перевищить 21%. А ось країни Євросоюзу себе непогано почувають і з великими боргами. Але їхня перевага в тому, що позики вони використовують виключно на інноваційний розвиток, але при цьому все-таки віддають перевагу прямим інвестиціям, які, природно, також ідуть на інновації.
Потреба України в інвестиціях до 2015 року, за підрахунками Національного інституту стратегiчних досліджень, становить $150 мільярдів. На жаль, внутрішніх резервів такого обсягу в країні просто немає. А прямі іноземні інвестиції поки що погано себе почувають в нашому кліматі. Про це йшлося на «круглому столі» «Боргова політика: стан, проблеми і перспективи».
На думку радника Президента України, директора Національного інституту стратегічних досліджень і глави ради Нацбанку Анатолія Гальчинського, діюча модель економіки не гарантує нам стабільно високих темпів зростання ні в середньостроковій, ні в більш віддаленій перспективі. Тому він виступає за активну інноваційну політику, проголошену два роки тому, але так і не реалізовану через відсутність механізмів стимулювання інноваційних процесів. «Ми живемо сьогоднішнім днем, і отримані від зростання економіки ресурси йдуть у значній мірі до фонду споживання», — вважає Гальчинський. І на цьому тлі, як вважає Гальчинський, проблема боргової політики держави посилюється нездатністю законодавчої і виконавчої влади створити ефективний механізм не лише залучення відповідних позик, але й, а це головне, їх ефективного використання.
На думку глави підкомітету Верховної Ради з питань державного боргу, запозичень та інвестицій Володимира Майстришина, підходи до управління держборгом мають базуватися на стратегії боргової політики, на підставі якої потрібно формувати бюджет, включаючи і граничні розміри нових позик. «Для цього необхідно запровадити практику активного управління держборгом, внаслідок чого Мінфін вже не буде простим агентом уряду. Йому потрібно перейти від завдання простої емісії цінних паперів до участі в повторному їх ринку, підтримуючи таким чином його ліквідність і достроково викупляючи важкі зобов’язання». Щоправда, при цьому Майстришин допускає, що весь обсяг робіт одному Мінфінові буде дуже складно реалізувати. А ось за допомогою уповноваженого банку-агента, яким має шанси стати Укрексімбанк, цілком можливо. За Майстришиним, поява на фінансовому ринку двох нових гравців дозволить зменшити навантаження на держбюджет і оптимізувати структуру держборгу. Хоча й не виключено, що збільшення позик призведе до зростання бюджетного дефіциту, вважає народний депутат.
