Реалізація стратегічних напрямків розвитку Промінвестбанку проходила в умовах девальвації гривні, надлишкового резервування коштів та зниження облікової ставки НБУ. Економіка продовжувала бути в обіймах «бартеру», наявності величезних сум простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості.
Ця ситуація вимагала удосконалення системи управління, підвищення ефективності роботи персоналу. Здійснено перехід на дворівневу систему управління, який забезпечив управління в режимі реального часу. В центрі уваги банку були пріоритетні галузі промисловості та підприємства: енергетики, металургії, машинобудування, транспорту, ефективного бізнесу.
Усі кредитні ресурси спрямовувались у сферу виробництва. Загальний обсяг кредитування збільшився в 3 рази, а вся сума кредитних ресурсів досягла 2 млрд. 480 млн. гривень. Прискорився оборот кредитних ресурсів, якими користувалися 12 тисяч позичальників, що сприяло збільшенню обсягів промислового виробництва на 4,3 відсотка. Банк закінчив свою діяльність за 1999 рік прибутково, забезпечив виплату дивідендів акціонерам у розмірі 20 відсотків. Позитивним фінансовим результатам сприяло скорочення більш як у два рази прострочених відсотків за кредитами та посилення відповідальності персоналу за результати роботи.
У зв’язку з підвищенням рівня електронної системи, спрощенням управління і запровадженням щодобового контролю за використанням грошей, стало можливим скоротити чисельність персоналу банку на 5000 чоловік. 56 збиткових відділень банку було ліквідовано, а замість них створено безбалансові філії.
Промінвестбанк виконав усі економічні нормативи Національного банку, займає перше місце за рейтингом серед комерційних банків України і престижне місце серед 500 найбільших банків Європи.
Основні економічні показники діяльності банку підтверджують його фінансову стабільність та надійність. 1999 року капітал Промінвестбанку перевищив нормативну величину у 85 разів і є найбільшим серед комерційних банків. Платоспроможність банку становить 30,9 відсотка і перевищує норматив НБУ в 3,8 разу. За достатністю капіталу банк перевищує вимоги Національного банку в 5,7 разу, а норматив миттєвої ліквідності (тобто можливості банку негайно розрахуватись за поточними зобов’язаннями) становить майже 50 відсотків, що в 2,5 разу перевищує мінімально необхідний рівень. Виконано нормативи «великих» кредитних ризиків, загальної ліквідності, інвестування.
Під час виконання вимог Національного банку проблемною була кредитна заборгованість (у вільноконвертованій валюті) Херсонського суднобудівного заводу (32 відсотки, коли норматив не більше як 25 відсотків — через девальвацію гривні). Згідно з постановою уряду, заборгованість реструктуровано на 5 років, визначено порядок поетапного здійснення заходів щодо її погашення.
Однією із проблем, що створювала напруження під час виконання нормативів, було надмірне створення обов’язкових резервів. Вона поглиблювалась через неврахування НБУ готівкових коштів під час створення резервів. Таким чином близько 20 відсотків грошей було виключено з комерційної діяльності банку.
Така практика спрямована на зміцнення ліквідності, але послаблює фінансові результати діяльності банків, оскільки значна частина кредитних ресурсів заморожується. Крім цього, економіка недоодержує необхідні кошти для забезпечення виробничого процесу. Взагалі, проблема ефективного спрямування та використання грошей потребує спеціального аналізу та нових підходів щодо управління грошима.
Завдання поліпшення управління грошовими потоками було поставлено на ялтинському засіданні правління Промінвестбанку в січні 1999 року. На основі проведеного аналізу було зроблено рекомендації щодо впорядкування кількості посередників на великих підприємствах, які уповільнювали грошові потоки підприємств шляхом проведення коштів через різні банківські структури, які обслуговували посередників. Кошти Промінвестбанку, надані підприємству у формі кредиту, розпорошувались по безлічі таких структур, і тільки 10 відсотків грошових потоків проходили через систему Промінвестбанку. Таке становище вимагало здійснення заходів щодо прозорості грошових потоків і концентрації їх у системі кредитора.
У зв’язку із приватизаційними процесами проходить зміна власників підприємств, з’являються нові керівники, і тому необхідно враховувати обставини, за яких нові господарі можуть відмовлятися від погашення кредитної заборгованості (Нікопольський завод феросплавів). Судові процедури не слугують кредиторові. Закон не захищає кредитора.
Проблема управління грошовими потоками ускладнюється ще й тим, що важкий податковий тиск штовхає підприємця відкривати додаткові рахунки в інших банках. Однак при цьому втрачається прозорість грошових операцій, створюється ризик втрати грошей у банках-банкрутах. Слабкі банки є загрозою вибуху фінансової кризи і можуть створити цілу ланцюгову реакцію паралічу платіжної системи. Тому, на наш погляд, Національний банк має підвищити вимоги до банків щодо їхньої фінансової стабільності, а цього можна добитися тільки від банків, які мають необхідний власний капітал.
Оцінюючи ступінь ризику ринку активних операцій, Промінвестбанк концентрував свої ресурси на кредитуванні реального сектора економіки України. 99 відсотків кредитів надано суб’єктам господарювання різних форм власності, 75 відсотків кредитного портфеля спрямовано в промисловість.
За 1999 рік загальна сума наданих Промінвестбанком кредитів становила 10 млрд. 800 млн. гривень і значно зросла порівняно з 1998 роком. Ці кошти було спрямовано в металургію, машинобудування, енергетику, транспорт. Кредити надавались заводам, що успішно працювали, зі стабільними ринками збуту та значною питомою вагою експорту.
Як банкір енергоринку, Промінвестбанк сприяв стабілізації виробничого процесу, надавши значні суми кредитів на виплату заробітної плати працівникам атомних станцій та на придбання свіжого ядерного палива.
Проблемою енергетичного комплексу є бартерні відносини, постійні зміни схеми розрахунків за електроенергію, поспішні приватизаційні процеси, які не тільки не сприяють додатковому вливанню капіталу, а, навпаки, створюють додаткові перешкоди у фінансовому забезпеченні електростанцій. На кінець року загальна заборгованість за кредитами зросла на 6,4% і становить 1 млрд. 512 млн. гривень, у стані кредитування перебували 6764 підприємства. Близько 90 відсотків виданих кредитів короткострокові.
Порівняно з 1998 роком якість активів станом на 1 січня 2000 року значно поліпшилася. За рік погашено проблемних кредитів на 346 млн. гривень, прострочена заборгованість за кредитами зменшилася на 81 млн. гривень.
Заборгованість за рішеннями Кабінету Міністрів та Національного банку становить 373 млн. гривень. На жаль, урядові чиновники не виконують свої зобов’язання, навіть прямі фінансові гарантії Казначейством ігноруються. Урядова «гра без правил» стосовно вітчизняних банків є стримувальним фактором зростання внутрішніх ресурсів країни.
За рахунок додатково мобілізованих фінансових ресурсів загальний обсяг ресурсів банку зріс на 14 відсотків. Основний приріст досягнуто за рахунок депозитів юридичних осіб та вкладів населення, що пояснюється великою довірою до Промінвестбанку, який з обсягу вкладних операцій займає друге місце після спеціалізованого Ощадбанку.
На повну силу працювала створена в системі Промінвестбанку «Електронна біржа кредитних ресурсів», що дозволило забезпечувати оперативний перерозподіл вільних коштів для грошового підкріплення субкоррахунків установ банку. У такому ж порядку задіяно систему перерозподілу ресурсів у вільноконвертованій валюті.
Важливим елементом механізму мобілізації кредитних ресурсів і зниження витрат банку була гнучка відсоткова політика як із власних кредитних ресурсів, так і щодо депозитів та вкладів. Ми вийшли на систему управління цим процесом, яка оригінальніша, ніж в інших комерційних банках.
Позитивних результатів досягнуто у вкладній справі. Порівняно з 1998 роком структура вкладів поліпшилася (за строками зберігання). Наприклад, частка строкових вкладів збільшилась у 2,5 разу, зросли вклади терміном зберігання від 6 до 12 місяців.
Вкладна справа заслуговує на особливу увагу. Проте в Україні не розв’язано проблему повнішого залучення коштів населення до банків в інтересах формування вітчизняного інвестора: заборонено анонімні вклади, робиться спроба розкрити вкладні сертифікати тощо.
За 1999 рік на 37 відсотків збільшилась кількість операцій міжнародними платіжними картками.
Зовнішньоекономічна діяльність Промінвестбанку насамперед характеризується здійсненням міжнародних розрахунків. 1999 року збільшилась частка клієнтів банку — експортерів у зовнішньоекономічному обороті України. Обсяг валютних надходжень на рахунки клієнтів Промінвестбанку від здійснення експорту зріс до 3,1 млрд. дол. США. Для якіснішого обслуговування клієнтів банк сконцентрував свої валютні кошти на 40 кореспондентських рахунках у 27 західних банках. Перехід на дворівневу систему управління зумовив закриття значної кількості кореспондентських рахунків, що дозволило створити прозоре поле ведення валютних операцій та посилити контроль за ефективним використанням валюти.
За минулий рік обсяг валютного кредитування збільшився на 44 відсотки. Кредити надавалися, в першу чергу, підприємствам металургії, машинобудування, газової, нафтопереробної, харчової промисловості. Промінвестбанк повністю задовольняє потреби клієнтів в іноземній валюті. Обсяг продажу значно перевищив обсяг купівлі валюти: в дол. США — в 2,5 разу, в рос. рублях — більше ніж удвоє.
Банк утратив значні доходи через запровадження нового податку — збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти та через інші аналогічні фактори. Із цих причин утрачено близько 69 відсотків прибутку від проведення валютнообмінних операцій.
Фінансові показники Промінвестбанку відображають стратегію розвитку і стабільності. Доходи збільшились на 29,8 млн. гривень і становлять 52 відсотки від кредитної діяльності. Різниця між отриманими і сплаченими відсотками становить 148 млн. гривень, що підтверджує ефективність відсоткової політики банку. Сплачено податків до державного бюджету 104 млн. гривень.
Чистий прибуток банку — 47,5 млн. гривень. Сформовано необхідні страхові резерви.
Прибуток на одного працівника банку збільшився на 32 відсотки, більш ніж у два рази зменшились неотримані доходи банку від наданих кредитів. Підвищення якості роботи зумовило зростання рентабельності банку. 1999 року поліпшили фінансові результати 110 відділень банку.
Частка доходів од кредитування зменшилася за рік на 12 відсотків, що відображає політику НБУ щодо постійного зниження облікової ставки. В умовах забезпечення ресурсної бази банку відсоткові витрати залишаються значними і становлять 35,3 відсотка.
Особливістю фінансової діяльності банку 1999 року був перехід на планування доходів і витрат. Правління щодобово веде оперативний контроль за формуванням доходів і витрат шляхом реалізації програми «Аналіз госпрозрахункової діяльності банку». Розроблено методологічні основи ведення бухгалтерського обліку та програму «Блокування понадкошторисних витрат». Таким чином, почала діяти система застережних дій щодо марнотратства за кожною статтею кошторису.
Такому режимові економії коштів сприяло підвищення технічного рівня електронної системи, на що спрямовано 21 млн. гривень. На рівні світових стандартів введено в експлуатацію новий центральний офіс Промінвестбанку.
Комп’ютеризація банківської справи була в центрі уваги правління та керівництва комп’ютерного центру, виходячи з необхідності подальшого вдосконалення програмного забезпечення для ведення рахунків комерційних банків за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, для розробки методології і нових програм в умовах реалізації дворівневої системи управління.
Для підготовки платіжної системи банку до безперебійного функціонування 2000 року придбано близько 1,5 тисячі одиниць нового комп’ютерного обладнання, модернізовано застарілі моделі ПЕОМ.
Технологічна система «філія — центральний банк» значно підвищує надійність в управлінні, посилює контроль підвідомчих установ та виключає можливість викривлення показників.
Установлено нову автоматичну телефонну станцію.
У рамках розвитку внутрішньої платіжної картки установами банку випущено близько 300 тисяч карток.
Промінвестбанк ще не вичерпав ані організаційні, ані людські фактори подальшого свого розвитку, який започаткований його попередником — Промбудбанком України. У перші роки становлення комерційного Промінвестбанку «старі» кадри відіграли головну роль у проведенні стратегічного курсу правління, спрямованого на зміцнення його фінансової могутності, визначення пріоритетів, створення сучасної матеріально-технічної бази банку. Нові часи, нові завдання вимагають докорінного переосмислення банківської практики, орієнтації її на людський фактор. Ось чому кадрова проблема є найголовнішою. Її розв’язання потребує цілісної програми підготовки, перепідготовки та виховання кадрів банку.
Якщо в період створення банку 1992 року питома вага спеціалістів із вищою освітою становила 50 відсотків, то на початок 2000 року — уже 70 відсотків. За 1999 рік цей показник зріс на 5 відсотків. За власні кошти банк готує для себе 700 фахівців у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка та в Національному економічному університеті. Уже цього року установи банку приймуть 300 економістів із вищою освітою. Важливу роль відіграє Київський інститут банківської справи.
Розроблено програму оновлення керівного складу відділень банку, створення реального резерву кадрів, виходячи з результативності їхньої роботи, із запровадження системи підготовки керівних кадрів, до якої залучаються співробітники відразу після закінчення вищого економічного навчального закладу. Підвищення кваліфікації як через офіційні форми навчання, так і шляхом самостійної роботи з літературою — це постійна турбота спеціаліста банку.
Другий бік проблеми — виховання спеціаліста за вимогами чесності, порядності, професіоналізму. Якщо відверто, то половина існуючих проблем пов’язана з недоліками або помилками конкретного спеціаліста чи то у відділенні банку, чи то в центральному апараті. Якщо в Донецькому головному регіональному управлінні представник Промінвестбанку Маслова Джемма Сергіївна скрупульозно працює з людьми, то за її масштабів кредитування прострочена заборгованість становить лише 6 відсотків, а у Львівській області цей показник становить понад 60 відсотків.
Атестація керівних кадрів сприяла активізації діяльності установ банку. Правлінню разом із Центральною радою профспілки слід підвищити роль первинних профспілкових організацій у справі підвищення вимог за наслідки роботи як до рядових працівників, так і до керівного складу установи банку, поєднуючи високу вимогливість з удосконаленням умов оплати праці.
Особливої уваги заслуговує виховання українського патріотизму як щодо держави, так і щодо Промінвестбанку. Активність людей має бути спрямованою на захист інтересів банку і держави.
Актуальність цього питання зростає в умовах загострення конкурентної боротьби за остаточний переділ ринку банківського капіталу. Оцінку цього явища можна дати, виходячи з аналізу, зробленого Президентом Леонідом Даниловичем Кучмою на засіданні Ради національної безпеки 20 квітня 2000 року.
Усі спроби нового поділу клієнтури між банками грунтуються не на об’єктивних аргументах, а на розпорядженнях чиновників як місцевих, відомчих, так і урядовців. Наприклад, за кредити Промінвестбанку в місті Дніпропетровську створено сучасний міжнародний аеропорт. Проте певні сили через суди добиваються визнання кредитного договору недійсним і провокують позичальника відмовитись від погашення боргу. Такі ж цілі має і реструктуризація та приватизація підприємств на основі різних тендерів, які теж слугують окремим посадовим особам. Характер усіх цих дій, на нашу думку, зумовлений системою корумпованості, безвідповідальністю перед законом.
Транснаціональні компанії рвуться в Україну і знаходять підтримку щодо захоплення ринку банківського капіталу. Проте серйозних інвестиційних кроків вони не роблять. Натомість робляться спроби штурму Промінвестбанку, які мають також і політичні цілі. На сьогодні Промінвестбанк контролює головну промисловість, його клієнтура формує майже третину дохідної частини державного бюджету країни. А якщо його «розірвати» на шматки, то такої вагомої фінансової підтримки підприємствам, яку надає Промінвестбанк, не буде. Підрив системних банків — це підрив української економіки. І час уже називати речі своїми іменами.
Захищаючи могутність Промінвестбанку, ми захищаємо суверенність України. Ось чому стратегія розвитку банку має державне значення.
