Більш ніж півтора століття тому в Україні було засновано перше споживче товариство, яке започаткувало кооперативний рух у нашій країні. У травні 1917 року в Києві відбувся перший Український кооперативний з’їзд. 1918 року вже діяли понад 22 тисячі кооперативних товариств і 253 окружних кооперативних союзи. У кооперативній діяльності брали участь 11,6 мільйона людей.
ЇХ НЕБАГАТО, АЛЕ ЗА НИМИ МАЙБУТНЄ
Однак сьогодні кооперативів у нашій країні явно обмаль. Радник міністра агрополітики Владислава РУТИЦЬКА стверджує, що їх зареєстровано тисячу, але реально працює не більше, ніж п’ятсот. Та все ж вона переконана, що в Україні майбутнє в агропромисловій сфері належить саме кооперативам.
Чи відновиться тенденція до розвитку колись потужної на наших землях кооперації після того, як довіру до неї у селян підірвали колгоспи? Минулої п’ятниці на це запитання можна було почути багато позитивних та обнадійливих відповідей. Відродженням кооперативного руху в країні опікується Український кооперативний альянс — асоціація кооператорів, організацій та фізичних осіб, які, спираючись на вітчизняний та міжнародний досвід, розвивають ідеї та принципи кооперативного руху.
Водночас у країні діє Перший національний аграрний кооператив, який об’єднує сільських трудівників та активістів сільських територіальних громад у бажанні успішно господарювати на рідній землі. Його членами вже стали понад 25 тисяч селян, які беруть участь у програмах з розвитку рослинництва, тваринництва, заготівлі сільгосппродуктів та сировини, торгівлі сільгосптоварами в сільській місцевості й містах. Велику підтримку надає кооперативному руху благодійний фонд «Зміцнення громад», який популяризує кооперативний рух, здійснює просвітницьку діяльність серед селян, реалізує різноманітні програми соціального розвитку.
КАТАЛІЗАТОР ДЛЯ ГРОМАД
Президент Українського кооперативного альянсу Зіновій СВЕРЕДА зазначає: чи не найважливіше завдання кооператорів полягає в тому, щоб привнести в економіку демократію. Він вважає, що кооперація в Україні може слугувати каталізатором розвитку громад. На його думку, причини нинішньої соціальної депресії в сільських населених пунктах полягають у тому, що люди не усвідомлюють до кінця потенціалу своєї землі, не знають, як їм розпочати підприємницьку діяльність. Як наслідок, людина, за словами Свереди, втікає не лише зі своєї землі, а й сама від себе, бо не знаходить місця для самореалізації. Як в Україні, так і у світі кооперація допомагає, за словами президента Альянсу, об’єднуватися тверезо мислячим людям, які планують спільне майбутнє життя в межах нових громад.
ПАРТНЕР БІЗНЕСУ
«Кооперація сьогодні — це єдиний неагресивний шлях виходу з кризи, — вважає заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» Ганна МАКСИМЧУК, — людям необхідно давати щось реальне, щоб вони могли відчувати, що може їх об’єднати навколо ідеї зміцнення України. Сьогодні, коли в країні здійснюється процес децентралізації, ми бачимо, що кооперація — це той елемент, який допомагає громадам організовуватися і бачити наслідки своєї роботи».
Однак, на думку топ-менеджера, загрозою для кооперативного руху в Україні є відсутність професійних кадрів, а головне — брак підтримки з боку держави. «Сьогодні вся кооперація лягла на плечі небагатьох людей, які взяли на себе роль рушіїв кооперативного руху в Україні, — наголошує Максимчук. — Наша Хмельниччина є тією платформою, де демонструють здобутки кооператорів».
«Я представляю велику компанію, але ми розуміємо, — відзначає топ-менеджер, — що бізнес не може ігнорувати те, що сьогодні відбувається в громадах, і ми зрозуміли, що кооперативи можуть стати важливим доповненням нашого бізнесу, — тож, взаємодіючи з ними, ми можемо отримати ланку, яка реалізовуватиме гасла «від городу до столу» та «свій до свого по своє».
«В аграрному секторі нині дискутують про те, кого варто підтримувати з точки зору державної політики, які виробники заслуговують на те, щоб брати участь у державних програмах», — розповідає голова Федерації роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України Вадим БАДАЄВ.
«У цій дискусії найчастіше висловлюють думки про підтримку малого і середнього бізнесу, а великий, мовляв, і сам не пропаде, — продовжує він. — Але поки що не було навіть місця для кооперативів, хоча про них уже починають говорити. Тим часом кооперативи уже виходять на арену і вимагають суспільної уваги, бо за масштабами виробництва вони вже досягають рівня середнього, а то й великого бізнесу, можуть стати його рівноправними партнерами».
«Кооператив може являти собою досить потужне й ефективне виробництво, хоч у нього не два-три власники, а, скажімо, тисяча. А головне — він також використовує новітні технології, сучасні методи ведення бізнесу. І якщо припустити, що великий холдинг зацікавлений у розвитку територій, на яких господарює, у розвитку кооперативів, то й кооператив отримає не менше зиску від розвитку своєї громади. А от приватні господарства на селі незрідка працюють у тіні й зовсім не беруть участі в житті громади, нічим їй не допомагають. Об’єднавши свої зусилля в різноманітних кооперативах, вони можуть зробити відчутний внесок у розвиток громад», — переконаний Бадаєв.
НЕ ТІЛЬКИ АГРОВИРОБНИЦТВО
«Сьогодні в Європі, США та Канаді, де кооперативний рух існує багато років, — усі фермери є одночасно членами кількох кооперативів, — розповідає радник правління «Креді Агріколь Банк» Жан-Жак ЕРВЕ, — в Україні також має так бути і буде. Але для цього потрібен час. Кооператив базується на солідарності, на тому, що всі працюють одне для одного. Він створює стабільність для людей, які працюють на землі. Бо членам кооперативу зовсім не обов’язково працювати лише в сільському господарстві».
«Маючи фінансові ресурси, кооператив може створювати робочі місця й в інших галузях і досягати успіху, — зазначає Ерве. — Зокрема, дуже перспективною галуззю є переробка сільгосппродукції, що створює додаткову вартість і дає змогу краще винагороджувати фермера за його працю. Кооперативи можуть також займатися, скажімо, страховим бізнесом. Із цього розпочинався і «Креді Агріколь». У Франції діють три банківських кооперативи, чотири страхові компанії — кооперативи. Вони створюють системи для підтримки експорту кооперативів та фермерів».
Представник ФАО — продовольчої організації ООН — Фарук ТАЇРОВ відзначає, що Україна ще не досягла межі в експорті продовольства. За його словами, кооперативи можуть мати в експорті свою нішу й ефективно використовувати наявний потенціал. Об’єднавшись, українським фермерам буде легше реалізовувати свої можливості, впевнений Таїров.
«Кооперативний рух створює передумови для того, щоб агропромисловий сектор розвивався не лише в кількісному, а й у якісному форматі, — зазначає голова правління корпорації «Сварог Вест Груп», один із засновників Першого національного аграрного кооперативу Андрій ГОРДІЙЧУК. — До наших головних пріоритетів належить підтримка органічного виробництва, молочного та м’ясного тваринництва. Ми маємо здолати недовіру людей на селі (до кооперативного руху) за допомогою просвітницьких заходів і навчання. Перший національний аграрний кооператив працює в цьому напрямку, створюючи передумови для розвитку фермерських та одноосібних господарств. Відродження кооперації на території всієї країни в умовах децентралізації створить перспективи не лише для реформування аграрного сектору, а й для процвітання сільських громад».
