Стомлені політичними дискусіями звичайні українці шукають відповідь на запитання, скільки вони тепер платитимуть за блакитне паливо. Нагадаємо, що офіційно ціни на газ для населення встановлюються Національною комісією з регулювання електроенергетики. Однак у цьому відомстві поки що про цінові сюрпризи мовчать. Головний агент газових домовленостей, прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заспокоює, що комунальні платіжки після Нового року не міститимуть неприємних сюрпризів, бо для цього підстав немає. Натомість уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський називає 30—35% зростання вартості тарифів для всіх категорій споживачів цілком реальним розвитком подій.
Щорічно українці споживають близько 5,7 мільярда кубічних метрів природного газу для приготування їжі та ще 20,5 мільярда кубічних метрів для обігріву власних осель. На такі цілі іде газ власного видобутку, яким володіє державна компанія «Нафтогаз України». На роботу ж комунальних підприємств спрямовується імпортний газ, який за новими домовленостями у Москві майже зрівнявся із європейською ціною.
Тому найпевніше газ подорожчає для комунальних підприємств, бо видобутий «Нафтогазом» газ держава продає населенню за ціною нижчою від ринкової. Різницю ж дотує зі своєї кишені. Однак розслаблятися, як кажуть, не варто. Підвищення цін на блакитне паливо комунальні підприємства найпевніше перекладуть на плечі споживачів. Про точні цифри підвищення комунальних тарифів ні комунальники, ні чиновники — ні пари з вуст. «Питома вага енергоносіїв у формуванні тарифів 60—75%. Далі йдуть податки, заробітна плата та інші супроводжуючі видатки. Комунальні підприємства сьогодні працюють у межах нульової рентабельності. Якщо відбуватимуться подорожчання хоч однієї складової, то тарифи зростуть на цей розмір», — ділиться з «Днем» своїми розрахунками Вінниці Володимир Гройсман.
«Куди ще збільшувати тарифи? — обурюється, мер міста Городок Леонід Кравченко. — Наші тарифи у малих містах у три-чотири, в деяких містечках, навіть, вдесятеро більші, ніж у великих містах. У нашому місті тариф на воду для населення 7,9 гривні, бо ми даємо дотацію. А собівартість його 12—15 гривень». Якщо збільшать тарифи, то хто їх потягне? На ремонт комунальних систем грошей взагалі обмаль, а в деяких містах їх просто немає (бо всі заощадження на такі цілі доводиться через брак державного фінансування перекидати то на оплату бюджетникам, то на інші цілі). Якщо на містах отримають нові тарифи, а на ремонт ЖКГ як завжди майже нічого, то не за горами не один Алчевськ, попереджає мер малого містечка.
Не допустити комунального лиха можна, вважає мер міста Українка Павло Козирєв. «Кожен із нас з кожної гривні за оплату комунальних послуг сплачує 20% у вигляді ПДВ. Ми пропонуємо створити спеціальний рахунок, на якому ці гроші будуть залишатися у тих містах, де вони виникають, і спрямовуватимуться чи на закупівлю попередньо ізольованих труб для водоканалу, чи для теплоізоляції фасадів будинків та інше. Це буде найсправедливіша субвенція, бо гроші ітимуть туди, з яких кишень вони витягнуті, замість того, щоб концентрувати все в Києві та на незрозумілих умовах розподілятися по регіонах». Якщо гроші залишатимуться на місцях, і за них лататимуть комунальні дірки, то можна й вартість тарифів зменшити. Адже багато комунальних мереж зношені дощенту. І транспортуючи ними той же газ, воду, дорогоцінні ресурси просто втрачаються, і їхню вартість теж доводиться включати до вартості тарифу.
Якщо питання підвищення тарифів для населення поки що зависло у повітрі, то подорожчання послуг для підприємств навряд чи вдасться уникнути. Вартість імпортованого газу, на якому працює бізнес, зросла майже до ринкового рівня. Підприємці розуміють закони ринку і готуються прийняти їх, але це не означає, що з бізнесу повинні злупити шкіру. Питання в тому, настільки подорожчають комунальні послуги. У регіонах неохоче говорять про нові тарифи для підприємців. Виняток — столиця, де чиновники знову взялися за реанімацію ідеї про збільшення комунальних тарифів для бізнесу в декілька разів. Нагадаємо, що напередодні новорічних та різдвяних свят представники столичного промислового бізнесу спільними зусиллями домоглися повторного скасування Президентом нових тарифів, які затвердила КМДА на комунальні послуги для них. Відстоюючи свої інтереси, бізнес-спільнота звернулася через промислову організацію УСПП до Окружного адміністративного суду Києва. На черзі — позов до Господарського суду міста Києва про стягнення збитків, завданих столичним підприємствам економічно необгрунтованою тарифною політикою. У судовому порядку підприємці сподіваються таки знайти тарифної правди...
