Задля збереження експортного потенціалу в майбутньому, Світовий банк радить Україні інвестувати в електроенергетику мільярди доларів. Енергопостачальні компанії ж натомість бідкаються, що через низькі тарифи галузь вже сьогодні опинилася на межі катастрофи.
Днями Світовий банк оприлюднив новий звіт під назвою «Без світла? Огляд сектору енергетики країн Східної Європи та Середньої Азії», у якому піддав сумніву перспективи регіону в експорті первинних енергоресурсів, тепла та електроенергії. Згідно зі звітом банку, попри наявну ресурсну базу, регіон у цілому зіткнеться з енергетичною кризою, якщо інвестиції в розмірі понад 3 трильйони доларів не будуть вкладені в сектор протягом найближчих 20 років.
«Очікується, що до 2030 року попит на первинні енергоресурси в регіоні Європи та Середньої Азії зросте на 50%. А попит на електроенергію, цілком можливо, збільшиться на 90%», — сказав на прес-конференції в Києві директор відділу Світового банку з питань сталого розвитку по регіону Європи та Середньої Азії Пітер Томсон. За його словами, ще до того, як у 2008 році вибухнула економічна криза, деякі країни-імпортери регіону почали відчувати труднощі з поставками. «Фінансова криза уповільнила попит на енергоносії і створила деякий перепочинок, що дає можливість країнам вжити заходів для пом’якшення наслідків передбачуваної енергетичної кризи, — розповідає Томсон. — Але ця сприятлива можливість існуватиме лише п’ять-шість років. Необхідні пом’якшуючі заходи як щодо пропозиції, так і щодо попиту. Без змін стереотипів поведінки регіон в цілому може перетворитися до 2030 року з нетто-експортера енергоресурсів на нетто-імпортера».
Згідно зі звітом, якщо країни регіону мають намір зберегти або навіть збільшити виробництво енергії, аби задовольнити потреби Європи, їм потрібні значні інвестиції. Так, прогнозовані потреби щодо розвитку первинних енергоресурсів з 2010 року по 2030 рік оцінюються в обсязі майже 1,3 трильйона доларів, аби забезпечити наявність нафти, газу та вугілля. Крім того, значного оновлення вимагає енергетична інфраструктура. Інвестиції в цей сектор у Світовому банку протягом 20—25 років оцінюють у 1,5 трильйона доларів. Ще в 500 мільярдів доларів експерти оцінюють потреби централізованого теплопостачання.
«Погіршення спроможності ще не перетворилося на повномасштабну кризу, — говорить Томсон. — Завдяки зниженню попиту в 90-ті й нинішньому падінню попиту у зв’язку з фінансовою кризою. Але кілька відведених на підготовку років означають, що треба діяти зараз. Інвестиції в такому обсязі не можуть бути надані в цьому регіоні лише державним сектором. Для залучення приватних інвесторів треба буде змінити інвестиційний клімат, зробивши його більш сприятливим».
Також у Світовому банку радять всерйоз зайнятися енергозбереженням. Там порахували, що, інвестувавши один додатковий долар у підвищення енергоефективності, можна уникнути необхідності інвестування понад двох доларів у виробництво. Але значний потенціал залишається невикористаним через численні перешкоди на шляху інвестицій, вважають у банку.
У звіті підкреслюється, що з огляду на величезні потреби в інвестиціях, а також тривалий час, необхідний для здійснення проектів в енергетичному секторі, країнам потрібно якомога швидше позиціонувати себе з метою забезпечення фінансової підтримки такого прогресу. Відсутність сприятливого середовища для підтримки інвестицій у сектор, вважають у Світовому банку, призведе до їх нестачі, що, у свою чергу, може обмежити економічну діяльність. За даними банку, 10-відсотковий дефіцит енергії може призвести до скорочення темпів економічного зростання на 1%.
«Світовий банк готовий надати допомогу країнам у задоволенні їхніх енергетичних потреб, допомагаючи їм створити привабливий інвестиційний клімат та отримати доступ до різних джерел фінансування, включаючи вуглецеве. Проте країни повинні діяти швидко — час має значення», — сказав Пітер Томсон.
Ще одним кроком назустріч енергетичній стабільності експерти Світового банку вважають реалістичну тарифну політику. Так, за словами старшого економіста банку Пабло Сааведри, нині уряд України має піти на суттєве одноразове підвищення тарифів на енергоресурси — до 100%, і потім поступово підвищувати їх час від часу. «Нині поступове збільшення вже може й не допомогти», — вважає Сааведра.
Солідарні з експертом Світового банку й українські енергетики. Днями вони у зверненні до преси та Президента України в черговий раз висловлювали своє незадоволення нині діючими тарифами. Так, за словами голови незалежної галузевої профспілки енергетиків України Валерія Погорілого, зараз у галузі переймаються пошуком не багатомільярдних інвестицій у валюті, а джерел фінансування для підтримки зношених мереж і збільшення зарплатні.
Як зазначає Погорілий, сьогодні через економічно невигідні тарифи на електроенергію енергопостачальні компанії змушені скоротити витрати на модернізацію та заміну обладнання. У профспілці порахували, що за такого рівня фінансування для повної модернізації мережевого господарства компаніям знадобиться понад 100 років! Тож заради уникнення краху вітчизняної електроенергетики «зі старості» та галузевих страйків керівництво профспілки просить Президента перш за все скасувати мораторій на підвищення тарифів для промислових споживачів і привести до економічно обѓрунтованого рівня тарифи для населення, яке сьогодні, за даними Погорілого, фактично оплачує лише 30% реальної собівартості виробленої електроенергії. Також Президента просять посприяти, аби ці зміни врахували вже в державному бюджеті-2010.
