Стає вже традицією, що на Новий рік пересічному громадянину нагадують про існуючі проблеми з постачаням газу. В цьому році аудиторію значно розширили, долучивши громадян вже всієї Європи. Хоча до позитиву в даній ситуації слід віднести те, що на екранах наших телевізорів уже стали показувати поодинокі приклади використання альтернативних джерел енергії для теплопостачання, а не лише комерційну рекламу...
Лікарі знають, що хронічні хвороби лікуються важко і довго. Тому треба розуміти, що короткого шляху в реформуванні сфери теплозабезпечення в Україні не буде. В житлово-комунальному господарстві тісно сплелися техніко-технологічні, економічні та соціальні проблеми. Сфера теплозабезпечення формувалася за умов низьких цін на енергоносії, зокрема природний газ. В значній мірі вона не відповідає сучасним умовам. Слід зазначити, що комунальна теплоенергетика та населення споживають понад 40% природного газу (30 мільярдів метрів кубічних), що споживається в державі. Тут зосереджений один із найбільших потенціалів енергозбереження.
За умов, що склалися, необхідно розробити політику, яка повинна виявити шляхи і засоби виведення комунальної теплоенергетики з кризового стану та допомоги населенню по підвищенню енергоефективності приватних осель.
На державному рівні було прийнято важливе рішення щодо розробки Національної стратегії теплозабезпечення (Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2008 р. № 465). Цією постановою створено Міжвідомчу робочу групу. Будь-яка стратегія розроблюється на довгостроковий період. Передбачається, що Національну стратегію теплозабезпечення буде розроблено на базі регіональних програм, що підвищить її якість і значимість для сьогодення. Робота відразу ж у рамках відповідної компетенції в Інституті технічної теплофізики НАН України була розпочата.
На основі вже наявного позитивного досвіду в Донецькій області доцільно при розробці регіональних програм на найближчі п’ять років прийняти наступні принципові положення:
— зменшення споживання природного газу повинно становити 30%;
— зменшення споживання природного газу повинно бути досягнуто за рахунок підвищення енергоефективності — 15% і рахунок заміщення природного газу іншими енергоносіями (диверсифікація) — 15%;
— окупність при впровадженні енергоефективних технологій і обладнання, повинна становити до 4 років (зменшується за умов високих цін на газ);
— при впровадженні енергоефективних технологій і обладнання, як вітчизняне, так і імпортне, що вже експлуатується, і дало позитивний результат;
До основних техніко-технологічних заходів при розробці регіональних програм розвитку комунальної теплоенергетики слід віднести:
— удосконалення схем теплопостачання населених пунктів;
— заміна котлоагрегатів;
— маловитратна модернізація «малих» котлів;
— застосування нових ефективних пальників;
— утилізація теплоти відхідних димових газів;
— заміна теплотрас;
— впровадження неруйнівної діагностика теплотрас;
— впровадження комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (когенерація);
— використання теплових насосів;
— комбіноване використання електроенергії за нічним тарифом та природного газу вдень в локальних системах теплопостачання;
— використання місцевих видів палива (торфу, деревини, соломи тощо);
— залучення нетрадиційних видів палива, вторинних теплових енергоресурсів;
— використання низькоякісного та композиційного палива (водовугільних емульсій, тощо);
— використання сучасних приладів теплового обліку та систем контролю, управління та автоматизації теплогенеруючих об’єктів;
— застосування систем контролю хімічного та механічного недопалу палива;
— застосування частотного регулювання обертів електродвигунів;
— впровадження індивідуальних теплових пунктів;
— створення системи моніторингу об’єктів комунальної теплоенергетики;
— залучення механізмів спільного впровадження згідно Кіотського протоколу.
Уже сьогодні в сфері теплозабезпечення в різних регіонах країни є приклади успішно здійснених енергозберігаючих проектів. Розроблено, налагоджено серійне виробництво і впроваджуються низка сучасних, з високим коефіцієнтом корисної дії, вітчизняних газоспоживаючих котлоагрегатів потужністю до 3,5 МВт, котлів, що працюють на соломі, відходах деревини. Для модернізації котлів пропонуються як конкурентноспроможні вітчизняні, так і імпортні пальники, автоматика, тощо. Набирає обертів оснащення житлового фонду індивідуальними тепловими пунктами. Вони дозволяють в реальному часі регулювати подачу теплової енергії, що використовується для опалення, в залежності від зміни зовнішньої температури, тобто від погоди. Їх використання дозволяє заощадити 15 — 20% теплової енергії необхідної для підтримання комфортної температури в приміщенні.
Не треба їхати за кордон, щоб побачити, як працюють теплові насоси. До речі, чимало їх вже встановили в елітних котеджах. Є вони і деяких торгових центрах, невеликих залізничних станціях. Теплові насоси працюють на електроенергії і залучають теплоту довкілля (грунт, річка, море, каналізаційні стоки, повітря тощо). Серед теплогенеруючого обладнаня вони мають найкращі характеристики по ефективності використання первинного палива. На одиницю електричної енергії отримуємо три — п’ять одиниць теплової енергії.
Особливої уваги треба надати питанню забезпечення контролю за використанням паливно-енергетичних ресурсів в державі, природого газу, зокрема. Наприклад, виконання планів по оснащенню всього житлового фонду лічильниками теплової енергії пригальмовуються. Хотілося б ознайомитися через Інтернет із даним щодо подачі теплової енергії в мій будинок та під’їзд, порівняти їх із сусідніми або й далекими. На одній із конференцій зацікавлена слухачка-журналістка запитала, яким чином вона може заощадити теплову енергію в своїй квартирі та менше платити, по аналогії з електроенергією. У світі це можливо. Датчики — на радіаторах, а в дворі — автомобіль з вимірювальною технікою, яка зчитує показники.
Зрозуміло, що тільки цими техніко-технологічними заходами не обійдеться. Необхідна складна системна ринкова реформа цієї галузі. Але розробляти і виконувати регіональні програми модернізації теплозабезпечення, по своїй суті антикризових, необхідно вже зараз. Дуже висока ціна питання, тепло в оселях громадян, їх добробут. І боротьбу треба вести за кожну калорію і на сході, і на заході. Зі середьоєвропейською ціною прийшов час енергоефективності, іншої культури.
Анатолій ДОЛІНСЬКИЙ, член правління Альянсу «Нова енергія України», академік Інституту техничної теплофізики НАН України,
Олександр ЧАЙКА, учений секретар Інститут технічної теплофізики НАН України, кандидат технічних наук
