Президент України Віктор Янукович вимагає від уряду і місцевих керівників зваженої політики у сфері формування тарифів на житлово-комунальні послуги. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», про це він заявив, звертаючись до учасників засідання ради регіонів в понеділок у Києві.
Янукович звернувся до прем’єр-міністра України Миколи Азарова з проханням терміново проаналізувати ситуацію навколо закону про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг та вжити невідкладних заходів для створення механізмів формування тарифів на житлово-комунальні послуги. За словами глави держави, нинішня ситуація в даній сфері є неприпустимою, тому необхідний реальним механізм формування тарифів, загальноприйнятий у розвинених країнах і зрозумілий громадянам.
Крім того, Президент доручив врегулювати це питання на законодавчому рівні. «Необхідно на законодавчому рівні визначити чіткі взаємовідносини між центральними та місцевими органами влади в процесі формування тарифів та їхню відповідальність за прийняття нормативно-правових актів», — підкреслив В. Янукович.
Утім, загальноприйнятий у розвинених країнах механізм формування тарифів, за словами експертів, передбачає намагання насамперед знизити собівартість послуги завдяки впровадженню енергоефективних технологій, що зазвичай перекриває фактор подорожчання енергоресурсів. А якщо тариф збільшується, комунальники обов’язково намагаються зробити послугу якіснішою — за рахунок тих же інновацій.
Тим часом в Україні навіть за умови впровадження енергоефективних технологій тариф у кращому разі не піднімається. Такий висновок зробили днями автори проекту «Кращі практики енергозбереження на місцевому рівні», що здійснювався Центром громадської експертизи за підтримки фонду «Східна Європа» та за сприяння Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.
Метою даного проекту було створення основи для реалізації проектів із упровадження енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України шляхом збору, опису, узагальнення та широкого оприлюднення інформації про кращі практики енергозбереження, впроваджені на місцевому рівні на даний час.
Протягом восьми місяців (з березня по листопад 2010 року) проводився збір інформації про існуючі в Україні на місцевому рівні практики впровадження енергозбереження у ЖКГ. Показово при цьому, що навіть на запити Міністерства житлово-комунального господарства відповіді дали далеко не всі муніципалітети. Тому до збору інформації Центром громадської експертизи було залучено 14 регіональних дослідників, які займалися вивченням ситуації у сфері енергозбереження у 18-ти регіонах України.
В результаті без «білих плям» не обійшлося. Зокрема, як повідомив журналістам голова правління Центру громадської експертизи Любомир Чорній, зовсім не надали інформації про реалізовані або впроваджувані проекти з енергозбереження Закарпатська та Одеська області, а також місто Київ.
Утім, вдалося зібрали інформацію про більш ніж 230 проектів з енергозбереження, реалізованих на місцевому рівні впродовж останніх п’яти років. Хоча, як зауважив Чорній, до фінального каталогу потрапило лише 168 проектів, що найбільше заслуговують на назву «енергоефективні».
З отриманих від регіонів даних автори проекту зробили висновок, що на сьогодні серед основних стимулів для впровадження проектів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві очевидно переважають економічні фактори (підвищення вартості енергоносіїв, низька фінансова спроможність місцевих бюджетів), а не розуміння екологічних проблем конкретних територій та України загалом чи бажання підвищити якість житлово-комунальних послуг або знизити їхню вартість для громадян.
«Головним стимулом для впровадження проектів з енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на сьогодні є зростання цін на енергоносії. Іншим важливим чинником є бажання місцевої влади економити бюджетні кошти, що спрямовуються на утримання бюджетних закладів та дотування комунальних підприємств. Вирішення екологічних проблем на даний час не є мотивуючим чинником при впровадженні проектів з енергозбереження, що може свідчити про невисоку екологічну культуру місцевих посадовців і працівників підприємств житлово-комунального господарства», — зазначив Любомир Чорній.
Також фахівці звернули увагу на специфічні регіональні відмінності в активності органів місцевої влади та житлово-комунальних підприємств у сфері впровадження енергозбереження та підвищення енергоефективності на об’єктах ЖКГ.
Так, консультант проекту Наталія Ходько зауважила, що «регіони Західної та Північно-західної України є більш активними, вони впроваджують різноманітні проекти, не нехтуючи при цьому невеликими об’єктами, а також частіше переходять на місцеві види палива. На Півдні України активніше звертаються до використання сонячної енергії. Східні ж області частіше застосовують вітчизняні розробки у сфері енергозбереження і більше концентруються на проектах, що здійснюються у централізованих системах тепло- та водопостачання».
Крім того, дослідники відзначили, що на сьогодні доступні фінансові ресурси для впровадження проектів у сфері енергозбереження в Україні використовуються недостатньою мірою. Це стосується як коштів міжнародної технічної допомоги, так і кредитів міжнародних фінансових інституцій. Любомир Чорній з цього приводу зауважив: «На сьогодні кошти міжнародних інституцій, які прагнуть працювати в Україні в сфері енергозбереження, залучаються недостатньо активно — в основному через низьку якість презентації проектних ідей потенційним інвесторам або донорам, оскільки ініціатори проектів іноді не здатні оцінити майбутні економічні та екологічні результати від їхньої реалізації та чітко описати пропоновані в межах проектів кроки».
Одним із практичних результатів реалізації проекту «Кращі практики енергозбереження на місцевому рівні» стала підготовка та публікація «Каталогу проектів щодо енергозбереження у житлово-комунальному господарстві України». Виконавці проекту планують розповсюдити його серед представників місцевої влади та підприємств житлово-комунального господарства, міжнародних донорських організацій та українських експертів у сфері енергозбереження й енергоефективності та реформування житлово-комунального господарства. «Матеріали, зібрані в межах даного проекту, мають стати цінним ресурсом для органів місцевої влади, а також підприємств житлово-комунального господарства в підготовці проектів і бізнес-планів для залучення бюджетного фінансування та інвестицій у сферу підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства. А це, у свою чергу, дозволить містам і селам зекономити мільйони гривень бюджетних коштів та стати більш енергонезалежними», — наголосив виконавчий директор фонду «Східна Європа» Віктор Лях.
ДО РЕЧI
Вчимося економити
В Україні 85% теплопостачання у містах та більше половини у сільській місцевості здійснюється з використанням природного газу. Резервного палива немає, як і генеруючої інфраструктури, котра використовує місцеві види палива та енергії.
Ціна на природний газ за останні п’ять років зросла в середньому на 550%.
Заборгованість українських міст за природний газ становить 14 мільярдів гривень і зростає щороку в середньому на 30—40%.
Зростання цін на природний газ в Україні в наступні десятиріччя складе в середньому 400% (для населення — 1000%). За прогнозами, темпи доходів населення зростуть за цей період у межах 100—150% (без урахування темпів інфляції).
Втрати теплової енергії у будівлях України складають 50—70% від норм, прийнятих ЄС. До 2020 року цей рівень зросте до 95%.
Ці кричущі факти були оприлюднені на регіональній конференції «Енергоефективність в багатоквартирних будинках», що відбулася днями в Херсоні. Розрахована вона була на представників органів місцевого самоврядування та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Херсон було обрано для проведення конференції невипадково: обласний центр увійшов у число пілотних міст проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні», який має на меті проаналізувати стан систем теплопостачання в містах, розробити енергетичні плани, нормативно-правову базу, впроваджувати енергоефективні технології, сприяти пошуку фінансування для втілення задуманого.
Херсонська обласна громадська організація «Регіональна рада підприємців» активно взялася за створення міського консультаційного центру ОСББ.
«Реформа міського теплозабезпечення» — проект, який не тільки допоможе херсонським ОСББ стати на ноги, але й займатися енергоефективністю. За словами консультанта Інституту місцевого розвитку, голови правління енергосервісної компанії «Екологічні системи» Василя Степаненка, уже цього року проект передбачає енергоаудит 15-ти типових будівель (десять житлових багатоповерхівок і п«ять бюджетних будівель — школи, дитсадки, пологовий будинок). Після цього буде запропоновано середньострокові та довгострокові заходи щодо зниження витрат на тепло.
Окрім того, проект виділяє кошти на часткову термомодернізацію однієї житлової та однієї бюджетної будівлі. Свою частку в реалізацію цих планів має внести і міська влада. Пілотні будівлі мають наочно продемонструвати городянам: потреба у енергії може бути знижена втричі.
