На початку листопада Україна почала отримувати газ у реверсному режимі з Європи. «Нафтогаз Україна» і німецька RWE підписали контракт на постачання близько одного мільйона кубометрів газу на добу протягом листопада-грудня. Причому цей газ, як заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко, суттєво дешевший, ніж із Росії. Конкретної цифри міністр не назвав, однак, за оцінками експертів, йдеться про 380—390 доларів за тисячу кубометрів. Тоді як ціна російського газу для України в IV кварталі цього року — 432 долари — і це з урахуванням 100-доларової «харківської» знижки. Хоча, як переконані експерти, з Німеччини ми отримуємо той-таки російський газ, ще й із додатковим транспортним плечем.
Тим часом в уряді обіцяють збільшити обсяги реверсного газу наступного року, хоча конкретних цифр і не називають. Проте фахівці переконані, що для заміщення російського імпорту цього не вистачить. Адже для України це скоріше політичний, ніж економічний інструмент.
«Це, можливо, технічний прорив. Але й політичний. Адже Україна довела, що вже зараз отримує газ із неросійського джерела», — вважає експерт з енергетики Володимир Саприкін.
Водночас, на думку аналітиків, у поставках газу з Німеччини присутня й «рука «Газпрому». «У цій оборудці є «тихий вплив» «Газпрому». Якби його не було, «Газпром» би дуже різко відреагував на це», — переконаний голова правління Альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик.
Всього, за оцінками експертів, протягом року в Україну через Польщу можна прокачувати до чотирьох мільярдів кубометрів газу з європейського спотового ринку. Однак, як констатують вони, ціни на спотовому ринку мають властивість різко коливатися і взимку можуть бути навіть вищими за газпромівські. Тому таким чином кардинально знизити ціну на російський газ Україні не вдасться. Тим паче в «Газпромі» знову заявляють, що підстав для перегляду цін на газ для України не бачать і досі. У четвер про це нагадав голова зовнішньоекономічного департаменту «Газпрому» Павло Одер. «Ми не переглядали цін із Україною, ціна зафіксована в довгостроковому контракті, формується з прив’язкою до низки ринкових індексів», — сказав він.
«АЛЬТЕРНАТИВА»
Тим часом відновлювальною енергетикою в Україні продовжують гребувати. У енергостратегію до 2030 року для «альтернативки» закладуть максимум 11% зростання. Як заявив голова Держагентства з енергоефективності та альтернативної енергетики Микола Пашкевич, сподіватися на таку цифру дають підстави домовленості з Європейським енергетичним співтовариством. Останнє, за його словами, нещодавно поставило перед Україною завдання досягти 11% «альтернативки» в енергобалансі вже до 2020 року. Утім, у енергостратегії йдеться про відсотки від установленої потужності, тобто фактичного зростання галузі. Тоді як частка «альтернативки» в енергобалансі не перевищить не те що 11, а навіть 2%. І не до 2020, а до 2030 року. Більше «альтернативки», як раніше аргументували автори енергостратегії, українські мережі просто не витримають, додав Пашкевич.
«Я не думаю, що «системники» опираються просто так, тому що їм не хочеться цього бачити, — каже голова агентства. — Вони впираються в свої технічні можливості. Тому все залежатиме від того, як буде перебудовуватися, інтегруватися енергосистема до розвитку відновлювальних джерел енергії».
Нагадаємо, раніше автори стратегії констатували неможливість вищої цифри для «альтернативки», ніж 10% від установленої потужності. «Технологічно й економічно доречним прогнозом до 2030 року є 10% від установленої потужності, — відзначав старший менеджер проектів Фонду «Ефективне управління» Роман Рубченко. — Хочете більше? Давайте шукати гроші, за які ми будемо модернізувати нашу систему, будувати компенсаційні потужності й додавати smart-grid технології, які потрібні для відновлювальної генерації. І тоді цю цифру можна хоч подвоювати, хоч потроювати».
Зазначимо, за прогнозами урядовців, нова енергостратегія України до 2030 року має бути ухвалена вже в листопаді. Хоча учасники ринку і навіть Держенергоефективності раніше розкритикували її. Агентство, зокрема, рекомендувало збільшити потужності вітчизняної відновлювальної енергетики на 22% — до 17 ГВт. У порівнянні з цими цифрами, експертам навіть 11% здаються замалим нормативом.
«Ми собі закладаємо на зростання близько 1%. Це дуже мало. Якщо відновлювальна енергетика в найближчі кілька років розвиватиметься, як зараз, ми цю ціль значно швидше досягнемо», — відзначив директор науково-технічного центру «Біомаса» Георгій Гелетуха. Зазначимо, на сьогодні частка «альтернативки» в енергобалансі країни — не більше 1%. Тим часом потенціал України, за експертними оцінками, дозволяє збільшити цей показник до 20%.
