Сьогодні сприймається як беззаперечний факт, що наступний рік для вітчизняної економіки стане одним із найважчих за всю історію незалежності України. Багато хто навіть прогнозує, що економічні проблеми 2009 року за своїм масштабом перевершать буремні дев’яності... Утім, невже все настільки погано? Психологи радять, що коли не знаєш виходу із ситуації, на неї просто необхідно подивитися з іншої точки зору, як на абсолютно незнайому. А зі зміною погляду, новим баченням проблеми може прийти й непогана ідея її вирішення... Щось схоже стосовно наступного року «День» попросив зробити вітчизняних економічних експертів.
Наприклад, віце-президент інвестиційного фонду Дмитро МОШКАЛО на запитання «Дня» про позитиви в 2009 році відповів негативно. За його словами, нині «економічна матриця перезавантажується», і тому щось спрогнозувати в економіці, а тим більше хорошого, дуже складно. «Зараз сценаріїв розвитку (кризи. — Авт.) дуже багато. На жаль, вони не є оптимістичними. Вони є поганими, дуже поганими, і дуже-дуже-дуже поганими. Але з точки зору того формату нашого суспільства, у якому ми жили до останнього часу, всі вони (прогнози. — Авт.) є оптимістичними... Краще через терни до зірок, аніж завжди в цих тернях сидіти...» — все ж таки згадав слово «оптимізм» Мошкало.
Подібний настрій виявився і в економіста Бориса КУШНІРУКА. За його словами, дуже важко щось надумати хорошого, бо те, що сьогодні відбувається, знаходиться за межами економічної політики та логіки. «Єдине, що позитивне: може відбутися «відхід» від влади всіх ключових фігур у країні. Усіх! Коли їх поженуть... Це може бути різка зміна еліт. Навіть швидше, ніж хтось на це розраховує. Бо зараз фактично всі хочуть зробити спробу заробити на цьому капітал і вийти з кризи «білим та пухнастим». Але подивимося, чи це комусь вдасться...».
Заступник виконавчого директора міжнародного Фонду Блейзера Олег УСТЕНКО в розмові з «Днем» виявив уже більше конкретики. «Позитив полягає в тому, що за рахунок девальвації гривні різниця в торговому сальдо України буде зменшена. Зменшиться імпорт в країну. З погляду економічної теорії це непогано, — розвиває думку експерт. — Економіка стане більш конкурентоздатною. Більшість українських споживачів буде більш ретельно підходити до питань кредиту».
І, що досить цікаво, протягом 2009 року, за словами Устенка, ми можемо спостерігати процес появи нових виробництв, які будуть займатися імпортозаміщенням. Тобто вироблятимуть ту продукцію, яка може замінити імпорт. «Ось ті позитивні моменти, які може принести криза...», — підсумовує експерт.
Позитивної загалом думки і керівник групи аналітики і прогнозування Центру стратегічних ініціатив Володимир СТУС. Він, зокрема, називає «понтами» заяви, що українські металургійні підприємства, зупинившись, не відкриються знову. «Українські металурги тільки виграють в цій кризі, стануть ще більш конкурентоздатними! — впевнений експерт. — По-перше, я вважаю, що в нас далеко не найгірша ситуація порівняно з іншими країнами. Ми звикли до власної кризи, але, говорячи про нинішню кризу, треба пам’ятати, що її причини — в західних економіках. І те, що зараз відбувається в Україні, здебільшого — вияв психологічного фактору, паніки, пов’язаної з безпомічністю української влади, народної недовіри до влади. Якщо ж дивитися на подальшу перспективу економіки, то вона не така вже й погана. Далеко не все так погано! Хоча в нас усе й розвивається не завдяки, а всупереч владі».
Будь-що завжди пізнається в порівнянні, нагадує «Дню» президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. От і позитив у наступному році, на його думку, можна знайти, але вибравши для цього підходящу «точку опори».
«Якщо ми візьмемо початок 2007 року й порівняємо з 2009-им, то буде гірше... А якщо ми візьмемо сьогоднішню ситуацію, то тоді наступний рік однозначно принесе позитиви. Особисто я вважаю, що з середини 2009 року, або навіть з весни ситуація почне потроху поліпшуватися: з’явиться можливість для працевлаштування, відновиться частина того виробництва, яке сьогодні згортається.
«Поліпшення того, що ми маємо сьогодні, а особливо, що ми матимемо в першому кварталі наступного року, який буде негативним, однозначно буде. І якщо це можна вважати позитивом, то давайте його таким вважати», — говорить Жаліло.
За словами експерта, на тлі цієї кризи в економіці повинні відбутися певні структурні зміни. Наприклад, відсіятися неефективні компанії тощо. У перспективі це можна вважати за позитив...
Отож висловити тост «за вдалий наступний рік» у Новорічну ніч без великої долі іронії в українців шанс таки є. Принаймні експерти «Дня» знайшли цьому підтвердження.
КОМЕНТАРI
Андрій ЖУРАВЛЬОВ, начальник Центру дистанційного навчання Національної академії державного управління при Президентові України:
— Перше, що спадає на думку, — це поява на ринку України значної кількості доступних за ціною автомобілів (куплених раніше в кредит) та житла за більш реальними цінами. Не може двокімнатна квартира на Троєщині коштувати стільки, скільки квартира в Ніцці! Практика безсоромних спекуляцій нерухомістю вже себе вичерпала.
Друге — це вимушена оптимізація і впорядкування всіх процесів у суспільстві. Неможливо без кінця будувати карткові будиночки в умовах суворого клімату світової кризи. Те, що не зможе стати міцним і впорядкованим, рухне.
Третє — сучасний український політикум настільки дискредитував себе іграми у Верховній Раді та навколо неї, що зміна поточного кола облич вже назріла, і, скоріше за все, це й відбудеться наступного року. Президентські вибори у цьому допоможуть.
Четверте — українці за останні роки вже стали настільки поміркованими в тому, що відбувається довкола них, що навряд чи дозволять комусь із політиків, котрі спекулюють на кризі, використати себе як гарматне м’ясо на президентських перегонах 2009 року.
Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ, керівник групи радників голови НБУ:
— По-перше, охолодження економіки буде суттєвим, і тому це приведе до уповільнення інфляції. Посилиться конкуренція, криза стимулюватиме боротьбу за робоче місце, за споживача, за ринки збуту. Тобто роль конкуренції як рушія економічного процесу посилиться. А забере криза тих, хто не впишеться в жорсткі вимоги часу.
Ця криза підштовхне до ресурсозаощадження, адже ціни на газ піднімуться дуже помітно. Відбудеться налагодження балансу між виробництвом та споживанням. Нарешті всім стане зрозуміло, що надмірний акцент на споживчі витрати врешті-решт призводить не тільки до інфляції, а й до погіршення платіжного балансу, що дестабілізує валюту.
Подорожчання імпорту посилить шанси вітчизняних виробників. Криза призвела до того, що курс девальвував. І важливо, щоб національні виробники скористалися цим шансом, тому що криза колись закінчиться, девальвація — теж...
На мою думку, громадяни переглянуть свої можливості стосовно отримання кредитів. Вони будуть обережнішими, розраховуватимуть на власні сили. І вщухнуть споживання й кредитоманія, хоча кредитну активність пізніше й треба буде відновлювати...
Активніше піде модернізація металургії. У металургів був шанс у 2003—2004 роках, під час сильного попиту частину доходів спрямувати на модернізацію. Не скористалися... Зараз є іще один шанс: збуту мало, а без модернізації його буде ще менше! Тому криза дасть додатковий імпульс для модернізації цієї експортної галузі.
Я маю надію, що знизяться ціни на бензин... І це допоможе знизити витрати, підвищити конкурентоспроможність продукції, стабілізувати ціни. Думаю, що й на м’ясо ціни не зростатимуть... Не тільки тому, що люди менше споживатимуть, а й тому, що криза — кризою, але кормову базу цього року створено непогану, тож рано чи пізно це вплине на собівартість м’яса.
Відбудеться очищення банківської системи від слабких ланок... Треба очікувати зменшення їхньої кількості, злиття, спеціалізації тощо. Прискориться вдосконалення валютної політики — життя змушує. Та й девальвація якоюсь мірою сприятиме виходу експорту з кризи...
Сергій КИСЕЛЬОВ, заступник завідувача Національного інституту стратегічних досліджень:
— Криза — це необхідність і великий стимул для реформ. У найрізноманітніших сферах економіки. Мова йде не тільки про можливості створення робочих місць через інвестиції в розбудову доріг тощо. Але також і про підвищення ефективності соціальної сфери (передусім пенсійної), і про більш економний підхід до використання ресурсів.
Девальвація гривні, хоч вона болісно вдарила по людях, принесе свої позитиви. Зокрема, — виправлення дисбалансу між імпортом і експортом, посилення цінової конкурентоспроможності нашої продукції — й всередині країни, й за кордоном. Хоча, звичайно, хотілося б, аби ця конкурентоспроможність забезпечувалася передусім не дешевою гривнею чи дешевими енергоносіями, а вищою якістю продукції.
Гадаю, буде поступово змінюватися на краще свідомість і людей, і бізнесу. Перші відповідальніше ставитимуться до своїх витрат — і почнуть вже думати, чи брати, наприклад, непідйомні кредити. У свою чергу банкіри після кількох банкрутств, сподіваюся, почнуть розуміти, що краще втратити частину прибутку (зменшити деякі ставки по кредитах, дозволити гасити їх в гривні тощо), ніж впасти під тягарем неплатежів. Поки що, незважаючи на вмовляння уряду, банкіри цього не розуміють.
Вже гальмується інфляція. Якщо девальвація гривні зупиниться, можна бути упевненим, що інфляція буде відчутно нижчою, ніж цього року.
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, економіст:
— Наші люди повинні стати розумнішими через те, що вони спостерігають останні кілька місяців. Сьогодні в економіці загалом зберігається стійке зростання номінальних доходів громадян. Я маю на увазі зарплатню і доходи малого бізнесу. Аналізуючи номінальні доходи, можна й не здогадатися, що в України є серйозні економічні труднощі. Якщо ж говорити про ситуацію в країні з урахуванням показника інфляції, то економічна картина все одно залишається досить оптимістичною. Все, що сьогодні відбувається, вписується в адаптаційні можливості нашої економіки. Вважаю, що саме через це у перші місяці 2009 року нам вдасться справитися з такими випробуваннями: встановиться стабільність у фінансовому секторі. А це важливо, бо гроші люблять тишу. Ось тоді реальні доходи людей, що працюють, почнуть зростати.
