Деревообробній галузі готують нові правила гри. Замість квартальних аукціонів із продажу необробленої деревини, у Мінекономрозвитку пропонують запровадити біржові торги й довгострокові контракти з постачання сировини для переробників, а також експортне мито на необроблену деревину. Про це вчора повідомив заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Володимир Бандуров.
На зміну правил торгівлі лісом держава наважилася через кілька причин. По-перше, розповідає «Дню» Бандуров, чинні аукціони з продажу деревини не відповідають принципам прозорості, публічності й ефективності. «Сьогодні на аукціони потрапляє менше половини загальної об’єму сировини. Це дуже мало», — каже він. Тож українські переробники відчувають нестачу сировини. По-друге, в Україні встановилася сировинна модель розвитку лісової галузі, тобто від нас вивозять ліс переважно як сировину, а завозять готову продукцію. «Це свідчить про низьку ефективність використання лісових ресурсів», — продовжує Бандуров. Так, 2011 року, зазначає він, експорт лісової сировини та продукції становив 6,1 мільйона тонн на суму 2,6 мільярда дол.(при середній ціні продажу 432,7 дол. за тонну). Майже 45% експорту — деревина низького ступеня переробки за ціною 99 дол. за тонну! В Україну ж імпортували два мільйони тонн продукції з дерева на 2,7 мільярда дол. Половину імпорту становить папір і картон (один мільйон тонн) на суму 1,6 мільйона доларів. Тобто, за словами пана Володимира, Україна імпортує продукцію, ціна якої в 16 разів перевищує вартість відправленої на експорт деревної сировини! Із допомогою нових заходів держава сподівається змінити ситуацію.
Як пояснив Бандуров, уряд розглядає два варіанти запровадження експортного мита: повністю заборонне (уся сировина залишиться на переробку в Україні) або стимулююче для розвитку деревообробної галузі (розмір не визначили).
Про новий механізм торгівлі деревиною розповів директор департаменту фінансової політики Мінекономрозвитку Сергій Чекашкін. Сьогодні ліс продають на квартальних аукціонах. Якщо після торгів залишаються партії лісу, то їх експортують лісгоспами. За новим порядком, квартальні спецаукціони відбуватимуться (купувати деревину можуть тільки виробники), але «залишки» лісу виставлятимуть на постійні торги (а не експортуватимуть), де кожен може придбати цей ліс для своїх потреб (для власного виробництва чи експорту). Тобто держава фактично усувається від прямих експортних поставок лісу, як це є нині. На постійних торгах той, хто дасть більше, і заволодіє товаром.
Стартова ціна виставленої на продаж деревини продавцем не менша за витрати на заготівлю й не більша за ціни купівлі деревини на момент закриття попереднього аукціону. На думку Чекашкіна, такий порядок забезпечить прозору ціну лотів. Товарні біржі, які хочуть брати участь у торгівлі лісом, проходитимуть акредитацію (повинні мати технічні можливості здійснювати торгівлю на спеціалізованих аукціонах і біржових торгах та бути долученими до єдиної електронної системи торгів). Долучитися до цих торгів, як зазначає Чекашкін, може будь-яка біржа. За його словами, сьогодні їх близько 600.
Критику колег із Мінекономрозвиту перший заступник голови Держлісагентства Ярослав Макарчук прокоментував «Дню»: «Як можна говорити, що прозорості ринку немає, якщо зростання обсягів реалізації продукції в лісовій галузі зросла на 36%? Покажіть мені ще одну галузь із тактами темпами зросту». За його словами, виставлену деревину сьогодні викуплено повністю, тобто попит внутрішнього ринку задовольняється. Не розуміє чиновник і те, чим відрізнятиметься біржова торгівля лісом від чинних аукціонів. До того ж, додає він, чомусь не пролунало, хто ці біржі добиратиме. «Чомусь змовчали, що їх проводитиме Мінекономрозвитку», — каже він.
На думку президента асоціації «Меблідеревпром» Сергія Сагаля, озвучені пропозиції в такому вигляді не руйнують бар’єрів для розвитку деревообробної галузі. Зокрема, без відповіді, пояснює він, залишається питання прозорого визначення стартової ціни. «Розробники кажуть, що вона залежатиме від виробничих витрат на заготівлю й не перевищуватиме ціни минулого аукціону. А що таке ціна минулого аукціону? Це ринкова ціна. Якщо на торгах відштовхуватимуться від ринкової ціни, то де тоді стартова ціна? Навіщо торгувати на наступних торгах, якщо ринкову ціну вже досягнуть?» — резюмує він. Тож Сагаль пропонує чітко розмежувати поняття стартової та ринкової цін. «По-друге, — каже він, — добір бірж потягне за собою зростання витрат на оплату послуг біржі. І ці затрати перекладуть на нас. Наскільки зросте комісійна винагорода, також не визначено». Якщо ці недоліки усунути, то система буде ефективною, зазначає Сергій Сагаль.
Підтримує обома руками ідею продажу лісу на товарних біржах голова правління фондової біржі ПФТС Олександр Скляров. Нагадаємо, що фондові біржі не беруть участі в таких торгах. За його словами, в Україні не більш як десять бірж, які зможуть взяти участь. Хоча, каже він, ефективну роботу може організувати й одна біржа, якби в неї були регіональні майданчики чи термінали. Кількість бірж не має значення, бо біржі — це майданчик, на якому конкурують продавці й споживачі.
У деревообробників своя оцінка. Неофіційно підприємці називають спроби втиснути в прозорі рамки лісову галузь ще однією спробою перетягнути її регулювання від Держлісгоспу до Мінекономрозвитку. Від себе ж додають, що ринок чекає не просто змін форми торгів. За словами керівника деревообробної компанії Максима Єремечко, для підприємців важливе запровадження довгострокових контрактів щодо поставок сировини для переробки. Це буде гарантією стабільної роботи таких підприємств, каже він.
Саме відсутність таких законодавчо закріплених гарантій заважає залучати інвестиції в лісове господарство й деревообробну галузь, каже керівник InvestUkraine Сергій Євтушенко. «За умови зміни законодавства Україна здатна залучити мінімум 2 мільярди дол. протягом наступних трьох-п’ятьох років», — додає він. За його словами, лише протягом останнього року відбувалися перемовини із п’ятьма великими міжнародними компаніями. Кожна з них могла б інвестувати в українську деревообробну галузь від 100 мільйонів до мільярда доларів і ввести в експлуатацію сучасні виробництва.
