«М’ясний» конфлікт між Росією та США має ознаки політичної розплати. І в цю війну Москва хоче втягнути Україну. Такі висновки зробили експерти за результатами зустрічі керівника російського відомства Сергія Данкверта з першим заступником міністра аграрної політики і продовольства України Іваном Бісюком, яка відбулася 4 лютого в Москві.
У розмові з «Днем» заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський зауважив: «З огляду на історії торговельних «розборок» між РФ із Білоруссю, Грузією, Америкою, то, зрозуміло, можна спокійно говорити про політичний мотив». За словами експерта, насамперед його можна пояснити бажанням російської сторони «захистити внутрішнього виробника». «Коли Росія вступила в СОТ, рівень захисту від імпортної продукції у неї знизився. Але такий важіль, як нетарифне регулювання імпорту, у них залишився. І чим вони, власне, користуються і будуть користуватися, на мою думку», — зазначає експерт.
Тому, власне, О. Ярославський переконаний, що українська сторона навряд чи пристане на поради «сусіда». «У нас є своя ветеринарна служба, яка відповідає за контроль за ввезенням м’яса. І саме вона, а не американська, не російська, не білоруська служба, приймає рішення, чи може бути ввезена та чи інша продукція на територію України, чи ні. І саме вона несе відповідальність», — наголошує О. Ярославський.
Якщо ж це все-таки трапиться, прогнозує авторитетний експерт, то українським споживачам доведеться готуватись до підвищення ціни на м’ясо та м’ясні вироби. «Якщо ж це (заборона ввезення американської свинини та яловичини. — Авт.) все-таки відбудеться, то очевидно, що буде зниження імпортного насичення ринку й можуть подорожчати ті продукти, які виготовляються із привезеного м’яса. Здебільшого це ковбаса та ковбасні вироби. І, певна річ, не виключено, що така ситуація «потягне» вгору ціни на м’ясо внутрішнього виробництва. Просто на ринку м’яса буде менше, і очевидно, що воно дорожчатиме», — прогнозує експерт.
Нагадаємо, як повідомила прес-служба Федеральної служби з ветеринарного і фітосанітарного нагляду («Россельхознадзор»), на зустрічі в Москві йшлося про перспективи торговельних відносин з країнами, які застосовують стимулятор продуктивності — рактопамін. Це препарат, яким годують велику рогату худобу та свиней для того, щоб тварини швидше набирали м’язову масу. Крім фармакологічного ефекту, рактопамін може проявляти токсичну дію, тому споживання людьми в їжу м’яса і субпродуктів тварин, які отримували такі препарати з кормом для стимуляції росту, може спричинити отруєння, що проявляється в таких клінічних ознаках, як тахікардія та інші порушення серцевого ритму, тремор, головні болі, м’язові спазми, підвищення артеріального тиску.
Нагадаємо, 11 лютого РФ визнає американську свинину та яловичину продукцією високого ризику і закриє для неї свої кордони. А відтак, попереджає сусід, виробники намагатимуться переорієнтувати свої поставки на український ринок. І цього, радять в РФ, українцям ніяк не можна допустити. Адже, незважаючи на неодноразові звернення «Россельхознадзора», американська сторона не надала гарантії щодо відсутності в товарних партіях продукції тваринного походження, яка постачається на російський ринок, бета-адреностимулятори рактопаміна. «Із чотирьох країн, які широкомасштабно застосовують рактопамін при відгодівлі тварин (США, Канада, Мексика, Бразилія), не відреагували на вимогу Росії конструктивно лише США. На жаль, компетентні органи США ухилилися від професіонального обговорення проблеми, а американська адміністрація зробила спроби надати російським вимогам політичної спрямованості, пов’язати їх зі «списком Магнітського», а також голослівно звинуватити Росію в порушенні принципів СОТ», — ідеться у повідомленні. Як зазначають західні ЗМІ, заява «Россельхознадзора» з’явилася наступного ж дня після ухвалення Сенатом США «закону Магнітського», за яким запроваджено певні обмеження в США для деяких російських чиновників.
Прикметно, що напередодні оголошення «м’ясної війни» Штатам Росія заявила про відновлення поставок грузинських вин та мінеральної води. Незмінний «глашатай» російських торговельних конфліктів — головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко у відповідь на заяву керівника Національного агентства вина Грузії Левана Давіташвілі про те, що грузинська продукція може повернутися на російські прилавки уже навесні, оптимістично запевнив: «На мою думку, це реально і скоріше». Цікаво, що він же так само впевнено і безапеляційно навесні 2006 року запевняв російських споживачів, що грузинська продукція містить підвищений рівень пестицидів (а саме у вині. — Авт.) та невідповідності російським вимогам якості (у разі мінеральної води. — Авт.). Цікаво, що до заборони на Росію припадало близько 80% грузинського експорту вин (приблизно 10% російського ринку) і 35% грузинського експорту «Боржомі». Тож очевидно, що удар був влучним і сильним.
Методика ведення торговельних воєн для російської влади є традиційним інструментом політичних маніпуляцій. Коли закінчується терпіння для діалогу, а опонент не здає своїх позицій, у хід іде замок на кордон. І звісно, підтвердженням цього є останні епізоди в українсько-російських відносинах: то росіянам не смакували наші сири, то РФ запроваджує утилізаційний збір на імпорті авто, то експерти прогнозують конфлікт на цукровому ринку СНД, то росіяни погрожують українським пивоварам, а то країнам Митного союзу не сподобалася українська кондитерка...
Повертаючись до початку нашого тексту, зауважимо, що видається, що в РФ трохи змінили тактику оголошення торговельної війни. Які шанси, що Україна проковтне наживку? Якщо так, то чи означатиме це, що РФ має величезний вплив, зокрема на формування міжнародної торговельної політики України?
