Національний банк України (НБУ) розглядає можливість збільшення вимог резервування під споживчі кредити. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Юрій Колобов. «Ми бачимо загрозу в цьому процесі (у нарощуванні споживчого кредитування. — Авт.)», — сказав він. Тому вже найближчим часом регулятор або збільшить резервування, або посилить нормативи для банків під споживче кредитування, уточнив він.
Обмеження кредитних апетитів українців — крок на випередження Нацбанку. За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, споживчі настрої в Україні в червні 2011 року пожвавилися. «На початку літа 2011 року продовжилося поступове відновлення оптимізму споживчих настроїв, розпочате в квітні. Індекс споживчих настроїв зріс на 2,2 пункту до значення 76,1... Збільшення індексу споживчих настроїв майже повністю забезпечив західний регіон», — говориться в повідомленні.
Придбати товар в розстрочку для багатьох українців не примха, а життєва необхідність. За словами генерального директора компанії «Лізинг ІТ» Дмитра Богодухова, сьогодні середня вартість комп’ютера (без якого важко уявити сьогодення) перевищує місячний дохід сім’ї з трьох чоловік. Тож кредит на нього дозволяє купити цю техніку при мінімальних щомісячних витратах. «Після оформлення розстрочки в інтернет-магазині більше не стоїть питання жорсткої економії, або про те, щоб пожертвувати літнім відпочинком на користь покупки ПК. Невеликі разові і щомісячні виплати дають покупцям можливість здійснити всі заплановані витрати», — пояснює він причини попиту українців на життя в борг.
Тим часом, у пресі та банківському колі вже з’явився чорновий варіант обмеження споживчих кредитів. За ним Нацбанк готує для банків, які хочуть кредитувати населення, новий статус — спеціалізований банк споживчого кредитування. Його отримають банки, які видали фізичним особам споживчих позик на суму свого статутного капіталу, або більше. При цьому, до цієї суми не враховуються іпотека та кредити для купівлі українських товарів, робіт та послуг. Така установа зможе залучати депозити населення на суму не більше трьох розмірів свого статутного капіталу. Тож «День» запитав банкірів та експертів, що чекає на ринок та покупців в разі затвердження нових правил кредитування.
«Я завжди не дуже добре відносився до споживчого кредитування, бо при існуючій структурі імпорту-експорту чітко видно, що 2/3 споживчих кредитів іде на придбання імпортних товарів», — говорить «Дню» перший заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін. Тобто це означає, що позичені гроші повертаються у вигляді прибутку в іншу державу. За словами банкіра, якби курс гривні поступово послаблювався, то обсяг імпорту природно зменшувався — і це стимулювало б українських виробників виробляти аналоги іноземних товарів. В Україні, за його словами, цього не відбувається і не очікується найближчим часом. Тому, припускає банкір, структура товарного споживання зберігатиметься, або змінюватиметься в напрямку збільшення імпорту. І хоч обраний метод не дуже ринковий, підсумовує Крапівін, але в нинішній ситуації він буде цілком прийнятний для України. На ринок, переконаний перший заступник голови правління банку «Контракт», така ініціатива вплине наступним чином: зміняться банківські продукти, умови кредитування і зменшиться об’єм споживчого кредитування.
Направленість цього документу — зменшити обсяги споживчого кредитування, говорить «Дню» президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. «Спеціалізація банків, додаткові вимоги — все це означає, що значно менша кількість банків займатиметься цим видом кредитування. І це правильно», — говорить він. Одна справа, якщо людина бере кредит, щоб купити техніку для ведення бізнесу, а інша — коли витрачає ще не зароблені гроші для придбання телевізора в квартиру, вважає він. Сугоняко не зміг оцінити, на скільки відсотків зменшаться товарні кредити в разі введення НБУ нових правил. Проте він висловив думку, що безпечна частка споживчих кредитів у загальному об’ємі всіх позик має бути не більше 10%, а сьогодні вона становить — 25—27%. «Немає чого лізти в кредитування імпорту, бо ми створюємо проблеми для курсу гривні», — розповідає про ще один ризик надмірного захоплення споживчими кредитами він.
Сугоняку підтримує й Кропівін. Банкір нагадав, що переважання імпорту над експортом означає проблеми з торговельним сальдо для країни, які, так чи інакше, приводять до курсових коливань. А це — негативний сигнал для населення, яке не розбирається в причинах цього явища, а переходить до ажіотажної купівлі валюти, щоб зберегти свої заощадження.
Натомість президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко у розмові з «Днем» сказав, що не бачить підстав для обмеження споживчого кредитування сьогодні. За його словами, 98% всіх виданих банками кредитів зараз отримують юридичні особи. Споживче ж кредитування, за словами Охріменка, ще не відновило докризовий рівень і розвивається слабо. «Якщо банкам буде важче видавати споживчі кредити, то вони більше видаватимуть автокредити чи іпотеку. Банки, які вже кредитують населення, однозначно залишаться на ринку, але загальна сума виданих ними споживчих кредитів зменшиться. Їхню ініціативу підхоплять кредитні спілки та фінансові компанії, які наростять свій кредитний портфель», — деталізує можливі наслідки від оновлення кредитних правил Охріменко.
