Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Транзитна точка опори

Експерти «Дня» — про те, чи варто Україні зупиняти перекачування російського газу до ЄС
19 серпня, 2014 - 12:03
Транзитна точка опори
ФОТО З АРХІВУ "Дня"

У Євросоюзі сподіваються, що транзит газу з Росії до Європи здійснюватиметься без перебоїв. «Важливо, щоб в Україні була точність, щоб українці повністю виконували свої зобов’язання. Ми всі повинні поважати зобов’язання, які взяли на себе: Росія — постачати газ, Україна — забезпечувати транзит без перебоїв, ЄС — платити за контрактом», — сказав у суботу посол ЄС у Росії Вігаудас Ушацкас.

ТРУБА ІЗ ЗУПИНКАМИ

Нагадаємо, що 8 серпня глава українського уряду Арсеній Яценюк сказав, що транзит російського газу через Україну може бути зупинено. Таким чином Україна збирається «поставити крапку» в питанні про газову залежність від Росії. Яценюк зазначив, що це буде непросто. Україна розраховує на допомогу міжнародних фінансових інститутів, зокрема Світового банку. І вже 14 серпня Верховна Рада України ухвалила закон про санкції, що передбачає понад 20 видів обмежувальних заходів проти країни-агресора, зокрема й припинення транзиту енергоресурсів. Усі розуміють, що йдеться головним чином про постачання російського газу до країн Євросоюзу, що позбавить Росію величезних валютних надходжень, боляче вдарить по її економіці й газовому сектору. У той же час країни Європи також можуть відчути чималі незручності.

Ще 11 серпня агентство Bloomberg з посиланням на заяву одного з чиновників ЄС, який побажав залишитися невідомим, повідомило, що Європейський Союз виступає проти можливої заборони України на транзит російського газу. За словами чиновника, «окремі члени» українського уряду «активно виступають» за припинення транзиту російського газу через Україну як один з можливих обмежувальних заходів проти Росії. Євросоюз виступить проти подібного рішення, заявив журналістам брюссельський чиновник на умовах анонімності. «Надійні постачання енергоресурсів через Україну мають бути забезпечені й надалі», — сказав він.

ОГОЛОСИЛИ, АЛЕ НЕ БУДУТЬ?..

Того ж дня цього разу вже офіційний представник уряду ФРН Штеффен Зайберт заявив: «Федеральний уряд виходить з того, що Україна не реалізовуватиме захід, про який заявив в п’ятницю прем’єр-міністр Яценюк». Така позиція Європи, мабуть, була цілком передбаченою, й українська влада заздалегідь приготувала відповідь, яка, як вони вважають, могла б задовольнити теплолюбних європейців. У разі запровадження санкцій проти російських підприємств на транзит природного газу до країн Європи та Молдови, наголошується в повідомленні НАК «Нафтогаз України», його транспортування зможе здійснюватися компаніями, що не потрапили під дію такого обмеження. «Для цього їм необхідно укласти відповідні прямі договори з оператором української газотранспортної системи», — наголошується в повідомленні.

БЕЗ СТРАХУ І ДОКОРІВ

При цьому в «Нафтогазі» звертають увагу на те, що залишаються надійним партнером у транспортуванні природного газу до ЄС. «За час поточної кризи компанія не зафіксувала жодного нарікання щодо якості газотранспортних послуг, незважаючи на складні відносини України з країною — постачальником газу, зупинку постачань газу для українських споживачів з середини червня й штучні бар’єри для повноцінного використання наявних газотранспортних потужностей у напрямку України з країн ЄС», — наголошується в повідомленні. «Нафтогаз» підтверджує свою готовність і надалі так само бездоганно забезпечувати транспортування природного газу для європейських споживачів», — цитують автори повідомлення главу «Нафтогазу» Андрія Коболєва.

У разі схвалення Верховною Радою санкцій щодо Російської Федерації, які можуть торкнутися й транзиту енергоресурсів, «Нафтогаз» радить європейським компаніям переглянути свої договори з «Газпромом». «Якщо ми не можемо транспортувати газ для «Газпрому», то ми можемо транспортувати його для інших компаній, наприклад, європейських», — сказали УНІАН у прес-службі «Нафтогазу». Там також пояснили, що «Нафтогаз» пропонує європейським клієнтам «Газпрому» купувати газ на східному кордоні України з Росією, що, швидше за все, вимагатиме змін у відповідних транзитних договорах. Україна вже неодноразово пропонувала Європі купувати природний газ на українсько-російському кордоні й підписати нові відповідні договори з «Газпромом».

ПОКУПЕЦЬ ВПРАВНИЙ, ПОСЕРЕДНИК НЕБЕЗПЕЧНИЙ

Європейські компанії поки що із цього приводу вважають за краще не висловлюватися. Зате одразу відгукнулася Груп DF Дмитра Фірташа. Вона ще раз підтвердила свою зацікавленість у придбанні ВАТ «Одеський припортовий завод». До чого б це? Річ у тому, що на це підприємство може претендувати лише той, хто зможе забезпечити його газом.

Як повідомила «Дню» прес-служба компанії, керуючий директор  DF Борис Краснянський заявив, що компанія в змозі забезпечити газом як ті підприємства, які вже входять до групи, так і ті, які вона планує придбати. «У цьому бізнесі не можна працювати, якщо ти не вмієш купувати газ. Зараз немає монопольної позиції на покупку газу в Україні. Є, навпаки, заклики, щоб усі, хто може, купували, де могли, й допомагали Україні», — говорить він. Словом, ми, можливо, стаємо свідками повернення затриманого австрійською поліцією бізнесмена Фірташа не просто в газову сферу, а й у політику.

«Якщо вони («Нафтогаз України») перенесуть точку продажу газу із західного кордону на східний, — сказав «Дню» член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, — для однієї з компаній, то вона починає купувати газ у Росії й продавати його і нам, Україні, і Європі. Але чи робитиме вона це просто так, як то кажуть, за спасибі? Швидше за все, ціна, за якою купуватиметься газ у «Газпрому», стане комерційною таємницею, й газ продаватимуть нам істотно дорожче, хоча й дещо дешевше, ніж за ціною, яку «Газпром» пропонує Україні зараз». «Мені це дуже нагадує час, коли посередником між Україною та Росією була «РосУкрЕнерго» Фірташа, — констатує експерт і продовжує: — Мені здається, що для України це небезпечно. Не віриться, що це може бути реалізовано європейськими компаніями, тому що все це дуже складно — укладати нові договори. Проте не викликає сумнівів те, що це буде чистий посередник, і це насторожує».

Дещо інакше дивиться на перспективи Груп  DF повернути собі титул газового постачальника України президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут. «Не секрет, що ця група вміє домовлятися про постачання газу, — зазначає експерт у коментарі «Дню», — причому за цінами, нижчими за ті, за якими росіяни продавали «Нафтогазу». Зрозуміло, що Груп DF діє як агент російських інтересів в Україні. Тому її участь у приватизації ОПЗ, як і глибший розвиток діяльності в інших галузях на даному етапі можуть розглядатися як небажані й такі, що суперечать національним інтересам. Не виключено, що ті ресурси, якими в минулому так широко розпоряджалася ця група, багато в чому були сформовані за рахунок кредитних коштів російських інвесторів, що є реальними власниками хімічних активів, зосереджених у групі».

ГАРЯЧІ ГОЛОВИ

Кажучи про можливі санкції проти транзиту російського газу через територію України, Нарбут підкреслює, що «їх поки що ніхто не застосовував, а саме лише ухвалення закону парламентом це ще не застосування...» «Якщо ж припустити, — продовжує експерт, — що Кабмін вийде на СНБО з відповідними пропозиціями, і в них буде якась аргументація на користь санкцій проти транзиту й буде запропонована заборона на транспортування енергоносіїв для «Газпрому», то, я думаю, на СНБО слід детально вивчити всі можливі й далекосяжні наслідки такого рішення».

«Гарячим головам, що підштовхують уряд до такого рішення, — переконує Нарбут,  — а також деяким керівникам «Нафтогазу» здається, що це вдала можливість оперативно перенести точку передачі газу на східний кордон України. Але це питання вирішують передусім дві сторони — Росія та європейські покупці. І цьому мають передувати серйозні переговори. Я думаю, що це справа днів або тижнів. А якщо санкції будуть застосовані, то це викличе серйозні наслідки, оскільки торкнеться інтересів європейських, а також українських споживачів. При нулі транзиту через Україну можливості реверсу газу в нашу країну теж будуть украй обмежені. Адже європейський ринок недоотримає газ й, відповідно, баланс пропозиції й попиту на європейському ринку значно зміниться на користь попиту. Чи можна припустити, що Україні в цей момент буде що купувати на європейському ринку? Позитивну відповідь на це питання можуть дати лише абсолютно відчайдушні голови».

«Стратегічні наслідки цього кроку важко спрогнозувати, — стверджує Нарбут, — адже Україна ще жодного разу не використовувала своє транзитне розташування як важіль для політичного тиску. Крім того, в разі таких санкцій російська сторона отримає вагомі аргументи на користь Південного потоку й нарощування постачань через Північний потік, чого сьогодні росіяни не можуть зробити через тверду позицію Єврокомісії з резервування 50% потужностей газопроводів Опал і Нелл. Отже, Україна може втратити й у тактичному, й у стратегічному плані».

ПОДВІЙНА ЗАГРОЗА

«А ще я хочу нагадати гарячим головам, — продовжував експерт, — що для перенесення точки передання газу слід було б іще виконати домашнє завдання, яке Україна ніяк не може зробити, — створити повноцінного оператора нашої ГТС. Щоб він міг працювати за європейськими правилами, розвивався передбачено й не давав європейським споживачам сумнівів щодо того, що в разі, якщо перенесення точки відбудеться, то вони будуть застраховані від непорозумінь при транспортуванні газу до західного кордону України. А в разі, якщо європейський газ закачуватиметься до українських сховищ, то дезінтеграція «Укртрансгазу» (на що, схоже, спрямований ухвалений недавно закон) не призведе до того, що сховища управлятимуться окремо, і ГТС окремо. А компанії, що управляють, не діятимуть в різнобій через те, що інтереси власників нових компаній або їхнього менеджменту будуть різними».

«Отже, загроза припинення транзиту для України подвійна, — робить висновок президент інституту, — і, я думаю, майбутньому уряду або навіть Президентові країни, якщо він візьметься за проблему енергетичної безпеки, не просто буде розгрібати наслідки таких поспішних і не дуже продуманих рішень, якщо вони все ж будуть прийняті».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: