В останній місяць літа 2020 року макроекономічна ситуація а Україні залишається стабільною. Проте свідчить про наявність ризиків укорінення негативних тенденцій економічного розвитку, які спостерігаються впродовж останнього року. Це не залишає часу на тривалі роздуми та вимагає вжиття невідкладних заходів для прискореного відновлення економічної активності в країні.
Перший. За розрахунками Держстату зниження реального ВВП у II кварталі 2020 р. становило 11,4% до відповідного кварталу минулого року та було найглибшим за останні 5 років (у II кварталі 2015 року на тлі гарячої фази війни на Сході України ВВП знизився на 14,5%).
Результатом низької економічної активності стало зростання кількості безробітних за останній рік в 1,8 рази (кількість зареєстрованих безробітних у ДСЗ перевищила 0,5 млн. осіб), зниження прибутку великих та середніх підприємств у 1 півріччі 2020 року на 10,1% (262,4 млрд. грн.) та зростання збитків — понад як учетверо — до 233,2 млрд. грн. В результаті сукупний фінансовий результат великих та середніх підприємств в Україні у 1 півріччі 2020 року становив лише 29,2 млрд. грн. (або менше 1 млрд. євро), що є майже на порядок менше, ніж за результатами аналогічного періоду 2019 року.
Враховуючи, що власні кошти підприємств виступають головним джерелом (2/3 в середньому за 2010-2019 рр.) інвестицій в основний капітал, неможливість здійснення підприємствами інвестицій в достатньому для забезпечення розширеного економічного відтворення обсязі виступає головним стримуючим чинником відновлення та підтримання стійких темпів економічного зростання у середньострокову періоді. Стимулювання інвестицій за допомогою фіскальних та монетарних інструментів має стати спільною метою Кабінету Міністрів України та Національного банку.
Другий. Ситуація на зовнішніх ринках залишається сприятливою для України. У серпні 2020 року ціни на залізну руду були на третину вищі, ніж в аналогічний період минулого року, ціни на пшеницю — на чверть вищими. Ціни на сталь та кукурудзу за рік майже не змінилися. Водночас ціни на нафту та природній газ, чистим імпортером яких є Україна, за рік знизилися на 20-30%. Це обумовлює сприятливі умови зовнішньої торгівлі для України, свідченням чого є позитивне сальдо торгівлі товарами і послугами (+163 млн. доларів США у січні-червні 2020 року порівняно з «-»4,8 млрд. доларів США у 1 півріччі 2019 року). Разом із суттєвим зменшенням перерахувань на користь нерезидентів доходів від інвестицій, це дозволило повністю компенсувати скорочення валютних надходжень від оплати праці українців за кордоном та забезпечити позитивне сальдо поточного рахунку у сумі 6.7 млрд. доларів США (для порівняння — за січень-червень 2019 року сальдо поточного рахунку було від’ємним на рівні «-»1,9 млрд. доларів США).
Стабілізація валютних надходжень до України сприяла згладженій роботі валютного ринку та уможливленню купівлі Національним банком надлишку пропозиції іноземної валюти на міжбанківському ринку. Чиста купівля іноземної валюти Національним банком у серпні становила 460,5 млн. доларів США, з початку року — 1,2 млрд. доларів США.
Водночас викликає стурбованість чисте вилучення з України прямих іноземних інвестицій, яке у 1 півріччі 2020 року становило майже 1,4 млрд. доларів США. Очевидно, що минулорічний приплив іноземного капіталу у державні цінні папери не призвів до збільшення іноземних інвестицій у реальний та фінансовий сектор. В умовах недостатності внутрішніх заощаджень, які ще й скорочуються в період нинішньої економічної кризи, подібна тенденція ставить перед Урядом та Національним банком питання необхідності термінового розроблення та упровадження заходів із підвищення інвестиційної привабливості України та залучення іноземного капіталу.
Третій. Стан державних фінансів покращується, проте ризики зберігаються. Станом на 28.08.2020 виконання Державного та місцевих бюджетів за серпень здійснюється із перевиконанням планових показників (на 8,2% та 9% відповідно) та показників відповідного місяця минулого року (на 22,1% та 20,1% відповідно). Це дозволяє надолужувати відставання фактичних показників виконання дохідної частини бюджету від планових з початку року та забезпечити достатність коштів для фінансування державних видатків до кінця 2020 року.
Залишки коштів на рахунках Уряду в гривні та в іноземній валюті є достатніми для здійснення виплат із погашення та обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргу.
Разом з тим, висока вартість обслуговування гривневого та валютного державного боргу потребує взаємодії Уряду та Національного банку, та змін як у монетарній політиці, так і валютному регулюванні для спрощення залучення та здешевлення державних запозичень на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Четвертий. Банківська система України залишається стабільною та ліквідною, проте банківське кредитування продовжує скорочуватися. Незважаючи на зменшення обсягу прибутку банків у червні-липні, банківська система України продовжує характеризуватися високим рівнем капіталізації та ліквідності. Достатність капіталу банків понад як удвічі перевищує нормативний рівень, а ліквідність — утричі перевищує норматив обов’язкового резервування. Водночас залишається неурегульованим питання проблемних активів банків (передусім, державних), що обмежує їх можливості з надання нових кредитів в економіку. Врегулювання цього питання потребує спільних рішень Міністерства фінансів України як власника державних банків та Національного банку — як регулятора.
Загалом, стабільність на фінансових ринках у серпні не повинна заспокоювати. Ситуація в економіці залишається складною, та може погіршитись у разі збільшення захворюваності на коронавірус та упровадження додаткових обмежень. Зусилля всіх гілок влади та незалежного Національного банку мають бути спрямовані на вжиття швидких та дієвих заходів з пом’якшення економічних наслідків кризи COVID-19 та створення міцного фундаменту для забезпечення стійких темпів економічного зростання у середньостроковому періоді.
