В Україні закінчила роботу в рамках другого перегляд програми розширеного фінансування EFF місія Міжнародного валютного фонду, що погоджувала з українським урядом текст оновленого меморандуму. За підсумками її роботи, як повідомив Інтерфакс-Україна, буде сформовано план попередніх умов для отримання Україною третього траншу МВФ. Їх уже не раз називали. Це боротьба з корупцією, судова, податкова й пенсійна реформи, реформа енергетичного сектора, нова система управління держпідприємствами.
Екс-міністр економіки Віктор Суслов доповнює цей список. За його словами, з раніше опублікованих офіційних матеріалів МВФ відомо, що Фонд хоче збільшити податки в Україні, щоб не було проблем при виплаті зовнішніх боргів. Ставку єдиного соціального внеску пропонується підняти з нинішніх 22 до 28%, податку на прибуток — з 18 до 20%, податку на додану вартість — з 20 до 21%. Гранична ставка податку на доходи фізичних осіб також може піднятися з 20 до 25% (при збереженні прогресивної системи оподаткування). Буде різко обмежене використання спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу й підприємців — фізичних осіб. Юридичні особи її взагалі не зможуть використовувати. Ліквідується спеціальний режим оподаткування в сільському господарстві. Зросте (з 7 до 21%) ПДВ для ліків. До європейського рівня повинні підвищитися акцизи на алкоголь, особливо пиво й сигарети, а також на автомобілі.
Суслов зазначає, що український уряд не обов’язково погодиться на всі ці побажання. Тривають переговори. У той же час, на його думку, в України слабка переговорна позиція. Та й наші парламентарії, передбачає екс-міністр, можуть виявитися не на висоті. Але хоча чимало зобов’язань України не відповідають її інтересам, експерт вважає, що їх треба буде виконувати. Від цього залежить отримання чергового траншу МВФ ($1,7 мільярда), що життєво важливо для нашої країни та її економіки. Без нього не буде ще й фінансової допомоги таких кредиторів, як Євросоюз ($600 мільйонів) і кредитних гарантій від США на $1 мільярд. Отже, до кінця року треба ухвалити понад сто законів.
Чи вийде? Наприклад, у середу спікер парламенту Андрій Парубій укотре достроково закрив пленарне засідання, оскільки в залі було недостатньо депутатів для результативного голосування. А в четвер Верховна Рада не підтримала в першому читанні й направила на доопрацювання законопроект (його прийняття передбачене меморандумом з МВФ) про систему автоматизованого арешту коштів боржників у виконання рішення суду.
«Нічна звістка про те, що документи щодо України представлятимуть на обговорення ради директорів МВФ не в червні, а в липні вносить певний дискомфорт до роботи тут в Україні, — зазначає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. — Загальні очікування, що рішення ради директорів буде позитивним. Щоправда, я у зв’язку з цим не бачу можливості для якогось різкого зміцнення курсу гривні. Позитивно, що Нацбанк, після того як отримає гроші від МВФ і інших кредиторів почне прибирати адміністративні обмеження валютообменных операцій і репатріації прибутку інвесторами. Але в результаті, через те, що в країну зайде багато валюти, яка компенсуватиме сплеск попиту на неї, створиться додатковий девальваційний тиск на гривню». Устенко вважає за можливе орієнтуватися до кінця року на нинішній курс гривні плюс-мінус 10%, якщо не буде якихось серйозних потрясінь.
У той же час, за його словами, судячи з отриманого вночі з середи на четвер прес-релізу МВФ, виникає ще й питання, чи може реально бути продовжена програма Фонду з Україною. Ризики цього, як вважає Устенко, залишаються, й вони визначаються саме тим, що питання щодо України було перенесене з червня на липень. І ще в прес-релізі чітко сказано, що Україна повинна буде провести цілу низку структурних реформ і, головне, показати результати боротьби з корупцією, чим «прокладе собі шлях до розгляду свого питання в липні». «Отже, липень — це ще не до кінця вирішене питання, — робить висновок експерт і додає: — Такого роду заява може бути сприйнята як негативна, як негативний сигнал для України. У МВФ з’ясовують, чи готовий український політичний клас ініціювати необхідні реформи й наскільки все, що ми робимо, відповідає тому графіку, що записаний у меморандумі з ним».
Рон ван РУДЕН, голова місії МВФ: Місія досягла згоди на рівні експертів із представниками органів влади стосовно заходів, які є необхідними для завершення другого перегляду в рамках програми розширеного фінансування. Ці домовленості мають бути затверджені керівництвом МВФ і Радою виконавчих директорів Фонду. Перебуваючи у складних умовах, Україна за останній рік досягла значного прогресу у відновленні економічної стабільності. Неухильне виконання структурних і інституційних реформ наразі є критично важливим для перетворення нещодавно досягнутого підйому на стабільне і суттєве зростання, а непохитна рішучість у боротьбі з корупцією постає «лакмусовим папірцем» здатності уряду зберегти широку внутрішню і міжнародну підтримку своєї політики. Тому важливо, щоб влада зміцнила свої зусилля для закріплення фіскальної і фінансової стабільності, рішучого підвищення прозорості та забезпечення верховенства закону, а також для реформування великого і неефективного сектору державних підприємств. Реалізація рішучих заходів у цих сферах прокладе шлях для винесення результатів перегляду на Раду виконавчих директорів МВФ, що очікується в липні 2016 року
Експерт вірить в Україну й у її можливості, але нагадує ще й про борги ($100 мільярдів) українського приватного сектора, які треба постійно рефінансувати. На його думку, перенесення ради директорів МВФ з червня на липень утрудняє можливість рефінансувати цього боргу, що може створити додатковий тиск на гривню. Устенко впевнений, що «доля України в її руках. Якщо вона знайде в собі сили реформуватися, то зможе рухатися вперед. А інакше можуть виникнути серйозні проблеми не лише зі співпрацею з МВФ, а й з отриманням кредитного ресурсу як такого».
Устенко підкреслює, що цього року Україна потребує $10 мільярдів кредитного ресурсу. Шість з них можна було б отримати від МВФ, а ще чотири — від інших джерел. Але торішня кредитна історія нашої країни свідчить, що вона недостатньо ефективно використовує наявні можливості. 2015 року можна було отримати $3 мільярди від Світового банку, але ми вибрали лише $1 мільярд, від МВФ можна було отримати $10 мільярдів — отримали менше семи, а частину грошей, отриманих від Євросоюзу, було просто повернуто, розповідає Устенко.
«Економіка країни падає два роки поспіль, — зазначає він. — У результаті рівень безробіття на кінець минулого року досяг 10,5% за методологією МОТ (а міг би бути ще вищим, оскільки не враховувалися підприємства, що працювали не повний робочий день або неповний робочий тиждень і люди були відправлені у неоплачувані відпустки. Якщо падіння економіки триватиме й цього року, то можна чекати зростання соціальної напруженості у суспільстві. Я сподіваюся, що українські політики все ж розуміють, що зараз не до жартів і що відкладені реформи посилять негативні явища в житті українців».
