Український та російський президенти домовилися про включення НБУ російського рубля до переліку вільноконвертованих валют. Поповнення першої групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів НБУ рублем — один із пунктів протоколу шостого засідання українсько-російської міждержавної комісії, текст якого опублікований на сайті глави держави України. По суті, це безпрецедентне рішення, бо з 2002 року нацрегулятор не змінював валютного кошика. Що воно означає? НБУ тепер може накопичувати свої золотовалютні резерви у вигляді рублів.
«Але виникає питання, чому саме ця валюта обирається для утримання золотовалютних резервів? Адже валютні коливання рубля декілька разів уже продемонстрували, що він здатен до глибокої девальвації. Тому взяття рубля в золотий «резерв» виглядає як виконання українською стороною умов у межах надання Росією 15-мільярдного кредиту і знижки на газ. Іншого пояснення не бачу. Економічної логіки в цьому немає: жодна країну світу не тримає рубля як частину своїх золотовалютних резервів», — дає своє пояснення таких дій голова «Комітету економістів України» Андрій НОВАК. На його думку, формування НБУ резервів у російському рублі — «крок на підтримку фінансової міцності рубля», і «він не сприятиме стабільності гривні». Зараз золотовалютні резерви (ЗВР) України становлять близько 18 мільярдів доларів, каже експерт. Структури ЗВР невідома, продовжує він, тому складно передбачити, яку частину в структурі валютного кошика займе (якщо це станеться) російський рубль. «Це складно спрогнозувати, бо логіки немає в самому факті тримання частини ЗВР у рублі», — наголошує він.
Бажання російської влади дедалі глибше просунути рубль як засіб платежу не лише у двосторонніх, а й багатосторонніх відносинах — цілком зрозуміле, продовжує старший радник «Альфа-Банку» (Україна), радник Президента України, член Ради НБУ Роман ШПЕК. Таким чином, вважає експерт, вона дбає про свою потужність. «Це спроба російського центрального банку показати міжнародне визнання рубля через двосторонні відносини з іншими державами, які, на жаль, не завжди можуть виступати як рівні партнери чи контрагенти в цих відносинах. Україна може підтримати такий сценарій, але її дії не справлятимуть визначальної ролі», — висловлює свою думку досвідчений фінансист. До того ж, каже він, Україні треба думати не про міцність валюти іншої країни, а розібратися, що це принесе її економіці та як позначиться на стабільності гривні. У відповідях на це питання думки опитаних «Днем» експертів розійшлися.
«Проблема в тому, що один із головних кредиторів України — МВФ не визнає рубля як конвертовану валюту. Тому це радше політичні заяви. Нічого із цього не буде. Імовірно, керівництво України в обмін на газову та фінансову поступку пообіцяло Володимирові Путіну заявити про це, бо йому зараз потрібні пільгові виграші. І це вигідно йому. Росія зацікавлена в тому, щоб її валюта була зосереджена як резервна в інших країнах. У такому разі вона прирівнюється за надійністю до долара, євро та інших резервних валют світу. Таким чином підвищиться її фінансовий і моральний статус у світі», — пояснює президент «Центру ринкових реформ», колишній міністр економіки України Володимир ЛАНОВИЙ.
До цього Роман Шпек додає, що варто також зважати й на можливу реакцію міжнародних рейтингових агентств та аудиторів. Адже валюта першої категорії — це одне з джерел поповнення міжнародних резервів. За його словами, уявімо, що Україна включає цю грошову одиницю в свої «золоті» резерви, але в процесі оцінювання діяльності провідних українських комерційних банків та НБУ за підсумками року міжнародні аудитори й агентства не визнають рубля резервною одиницею і з цього приводу робитимуть відповідні коментарі чи вилучення. Що тоді?
Надання рублю статусу резервної валюти містить ризик девальваційних очікувань, прогнозують аналітики.
«Якщо зараз рубль падає порівняно з доларом та євро і це стрімке падання — через різні обставини на ринку, то навіщо в такому разі тримати резерви в рублі, який знецінюється? Це просто дурниця. Політичний демарш — і нічого більше. Я не думаю, що НБУ дійсно накопичуватиме у ЗВР рублі, бо це зменшуватиме вартість українських резервів. І кожен фінансист розуміє це. Тому жоден голова НБУ на це не піде...» — прогнозує В. Лановий. На його думку, прив’язки до рубля в України немає і навряд чи з’явиться. «У нас тільки долар є такою стабілізуючою валютою. Тому варто передусім говорити про новий статус рубля на території України. Можливо, Росія думає, що в такий спосіб пізніше їй вдасться витіснити гривню і запровадити рубль як внутрішню валюту», — припускає він. При цьому експерт нагадав, що в Митному союзі єдиною валютою має бути рубль. «Якби ми стали членами Митного союзу, то поступово переходили б до спільної грошової одиниці», — називає умову, за якої може справдитися цей прогноз.
Не вірить у «митний» сценарій Андрій Новак. «Те, що це робиться в межах наближення до Митного союзу — не вірю. Не думаю, що так глибоко й далеко розписано плани Росії зі входження України в формат російських політичних ініціатив (Євразійський чи Митний союз)», — каже він. Хоча експерт, як і його попередні колеги, також не виключає негативних наслідків для економіки. «Це станеться, якщо НБУ доведеться брати частину «резерву», щоб гасити постійно валютні «пожежі», а в цей час рубль девальвуватиме. Включення російського рубля у валютний кошик України не належить до прямих ризиків для девальвації гривні».
Утім, попри названі ризики, є й переваги, які також не можна ігнорувати.
«Безумовно, це рішення, вигідне для рубля. Адже як валюта рубль відзначається високим рівнем волатильності. Але ця рухливість піде на користь Україні. Безперечна перевага полягає в тому, що товарообіг і розрахунки з Росією значні і їх планується збільшити. І тут не можна не визнати, що рубль є зручним засобом платежу, наприклад, за купівлю газу. Зважаючи на волатильність рубля, Україна може навіть, виграти: зменшити вартість цих розрахунків. У цьому разі присутній прагматизм і з української сторони. Адже розрахунки за газ у рублі дадуть змогу серйозно зменшити тиск на внутрішній валютний ринок. На мою думку, це головна перевага, яку матиме Україна», — дає свою оцінку перший заступник голови правління «Промінвестбанку» Вячеслав ЮТКІН. Із цим складно не погодитися. Адже Україна в січні — листопаді поточного року імпортувала газу на суму 11,069 мільярдів доларів.
Підтримує сказане і заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Ярослав ЖАЛІЛО. «Для української валюти це не несе прямого ризику. Натомість включення рубля у «резерви» може спростити розрахунки між Україною та Митним союзом (МС). Це позитивно, бо частка торгівлі з МС і Росією зокрема дійсно значна. І зниження використання валюти в цій торгівлі може навіть стабілізувати курс гривні на внутрішньому ринку», — переконаний аналітик. Нагадаємо, за даними Держстату, взаємний товарообіг України та Росії за 2012 рік становив 45,05 мільярдів доларів. Експорт із України в Російську Федерацію становив 17,632 мільярда доларів (падіння на 11% до 2011 року), імпорт — 27,418 мільярда доларів (падіння на 5,9% до 2011 року).
На думку Романа Шпека, визначальний вплив включення рубля в резерви НБУ на гривню та економіку значною мірою залежатиме від загальної фінансово-грошової політики. А з цим є проблема. «У нас два великих дисбаланси: дефіцит державного бюджету і поточного рахунку платіжного балансу. А зараз ситуація не поліпшилась, а погіршилася, бо додався ще й третій дефіцит — волі уряду проводити зважену бюджетну й податкову політику, реформи», — коментує Р. Шпек. Він переконаний, що в разі відсутності далекоглядної політики продовження нагнітання надмірних показників доходів бюджету-2014, повільного росту ВВП, хронічного дефіциту держбюджету і гарячкових спроб залучити кошти з різних легкодоступних джерел для фінансування поточних потреб бюджетного дефіциту бюджет країни може зіткнутися з реальними ризиками. За підрахунками радника Президента України, члена Ради НБУ Романа Шпека, якщо обчислити зростання номінального ВВП у період між 2013 і 2014 роками, то він становить близько 13—14%. «Це не реалістично! Немає таких джерел росту і не буде таких доходів, як вони там намалювали», — пояснив він «Дню». До того ж, через незатвердження КМУ прогнозу макроекономічних показників на 2014 рік та перспективних на 2015 і 2016 роки НБУ не може затвердити основні засади грошово-кредитної політики на наступний рік. «Ну, як можна приймати бюджет, не маючи кредитно-грошової політики! — обурюється він. — Уряд ігнорує законодавство, загальноприйняті процедури при бюджетному макроекономічному плануванні. На жаль, робота хаотична». Аби не опинитись у фінансовій пастці наступного 2014 року, пояснює Р. Шпек, Президент України та його заступники в Адміністрації повинні створити більш реалістичний проект бюджету на 2014 рік. Інакше рівень прихованого дефіциту буде істотним і значно вищим за цьогорічний, каже він. «Тоді, використовуючи такі (включення рубля до ЗВР.— Авт.) та подібні механізми, можемо привести до надмірної залежності української економіки від рубля чи іншої валюти», — підсумував банкір.
