У жовтні економіка виглядала послабленою. Натомість інфляційний тиск посилився. Зростання ВВП схиляє голову. Інфляція — тримає прямо. І навіть трохи піднімає.
Місячна інфляція споживчих цін збіглася із її середнім значенням у ті роки, коли вона прискорювалася в порівнянні з вереснем (2002—2007 роки). Добрим знаком є те, що у жовтні поточного року ціни споживчого кошику зросли на 1,2% повільніше ніж рік тому в цей самий місяць (2,9% — у жовтні 2007 р.). Але тривожним сигналом стало прискорення інфляції на 0,6% в порівнянні з її значенням за вересень (1,7% проти 1,1%). Жовтневий показник інфляції цього року слід оцінювати стримано, без ейфорії. Але і без ірраціонального песимізму. Тому що, 1,7% місячної інфляції все ж таки на 0,5% поступається середньорічній жовтневій інфляції у 2004—2007 роках, коли підсумкова річна інфляція вимірювалася числом із двох знаків.
Середньомісячний жовтневий показник інфляції в роки, коли її підсумкове значення перевищувало 10%, становив 2,2%. Отже, певного прогресу в приборканні підвищеної інфляції поточного року все ж таки досягнуто.
Однак у вимірі до грудня зростання цін на товари і послуги, які входять до споживчого кошику, скоріш за все в 2008 році стане найбільшим з 2000 року (25,8%) та відповідно другим в історії введеної у 1996 році національної грошової одиниці. Річна інфляція дещо перевищить показники кризового 1998 року (20,0%) та післякризового 1999 року (19,2%).
Слід нагадати, що одним із потужних генераторів інфляції у згаданих 1998 та 1999 роках була девальвація: відповідно на 80% та 52%. Тому, якщо розглядати зроблені недавно заяви щодо впливу курсових коливань, то слід нагадати, що з початку номінальна девальвація гривні до валюти імпліцитної прив’язки становить лише 24%, тобто в декілька разів менша, ніж у 1998 та 1999 роках. Натомість інфляція вже стає співставною з показниками цих років.
Додамо, що не тільки офіційний бюджетний прогноз (9,6%), але і останній робочий прогноз Мінекономіки вже є недосяжним (15,9%).
Поточний показник інфляції міг би бути ще більш високим. Але посилилося охолодження економіки.
Іншими словами, у жовні прискорення споживчої інфляції супроводжувалося уповільненням економічного зростання. Це засвідчила від’ємна динаміка цін виробників промислової продукції. У вересні та жовтні вони знижувалися: відповідно на 1,8% та 1,4%. Лише одного разу за роки існування гривні, у 2005 р., спостерігалося два місяці поспіль зниження оптових цін промисловості. Але тоді це сталося у червні-липні і сягало відповідно 0,8% та 1,6%. У цьому ж році дефляція цін виробників припала на місяці сезонної ділової активності.
Що вплинуло на зазначене зростання споживчих цін?
На жаль, втрачається необхідний контроль над тарифами — на послуги транспорту і комунальної сфери. «Піддасть жару» підвищувальній тенденції і те збільшення вартості комунальних послуг, яке стартувало у Києві.
Послуги впливають на загальну цінову картину. Курсом і імпортом дещо придушені стреси на ринках м’яса і нафтопродуктів. Щодо м’яса і бензину є навіть зниження цін. Але ковдра виявилася закороткою і піддуває на інших ринках: і овочі, і фрукти, і хліб — там є зростання цін. Це сфера, де треба працювати товарною пропозицією. Якщо ж номінальні доходи зростають на 42% (23% в 2007 р.), потрібно особливу увагу звертати на насичення продовольством. Урожай зібрано: добрий, чудовий, але ще не бачимо, як позитивно це вплинуло на зниження цінового тиску. Пожвавилися інфляційні очікування. Вони одержали імпульс у жовтні. Чим розбуджено ці інфляційні очікування? Суспільною дискусією навколо теми світової кризи. Прогнози інфляції і стрибків курсу обміну — все це розбудило побоювання і підштовхнуло людей до певної «втечі від грошей». Очікування дуже важко контролювати. Їх легко розбудити, але взяти знову під контроль досить важко.
Що стосується грошової пропозиції, то в жовтні вона зростала повільніше за торішню. Причини прискорення інфляціі треба шукати в роботі з наповнення товарами і послугами тих грошових доходів, які зростають цього року за экспонентою. Швидше вони зростали тільки в 2005 р.
ІМПОРТОФІЛІЮ НЕ ТРЕБА ЗАМІНЮВАТИ ІМПОРТОФОБІЄЮ
Що потрібно зробити?
Потрібно припинити розкручування дефіциту бюджету. Вже в жовтні-листопаді видатки бюджету зростають швидше, ніж доходи. Можна зрозуміти вигуки радості щодо одержання кредитів МВФ, але слід не забувати, що доступ до наступних траншів не гарантовано, за нього потрібно поборотися — виконати власні зобов’язання.
Не треба «стрибати в гречку» в боротьбі з імпортом, не треба замінювати імпортофілію імпортофобією. Імпорт поки що потрібний: критичний, інвестиційний, антиінфляційний. Тут важливо «не передати куті меду». Треба оптимізувати імпорт, впливати на те, щоб він був менший, для поліпшення платіжного балансу. Владу треба вжити там, де йдеться про необгрунтоване і дуже різке підвищення тарифів на комунальні та транспортні послуги.
Не потрібно накручувати істерію навколо курсової політики Нацбанку. Корисно припинити пошуки винних. Нацбанк продовжить роботу із стабілізації курсу, недопущення різких коливань, оптимізації ліквідності.
ІНДУСТРІЯ ЗАЗИРНУЛА В ПАСТКУ КРИЗИ НА ЧВЕРТЬ «КОРПУСУ»
Уповільнення економічного зростання, перш за все, слід записати на рахунок промисловості. Спад темпу в базовій галузі перевершив усі очікування. Завдяки цьому вже в жовтні індустрія на чверть корпусу зазирнула у пастку кризи. Чи є підстави для такого узагальнення?
Перша. В жовтні відбулася технічна рецесія. Вперше в історії промисловості з 1999 р., коли в галузі після десятирічного спаду відновилося зростання, спад виробництва тривав три місяці поспіль. А спад на 19,8% в порівнянні з жовтнем 2007 р. є історичним максимумом.
Друга. 2,2% зростання обсягів промислового виробництва за десять місяців є історичним мінімумом з 1999 року.
Високою є ймовірність того, що за підсумками року буде протестований історичний мінімум річної динаміки. У 2005 році він становив 3,1%. Вже маємо менше ніж 2,2%. Для промисловості буде успіхом, якщо до кінця поточного року вона не увійде у від’ємну зону динаміки.
Третя. Безпрецедентним є й разове скорочення кумулятивної динаміки в промисловості — з 5,1% за дев’ять місяців на 2,2% за десять місяців, тобто на 2,9% за один місяць. Четверта. Технічна рецесія в промисловості є настільки різкою, що, можливо, галузь вже перебуває на межі початку повноцінного спаду. П’ять місяців ланцюгова (місяць до місяця) динаміка в металургії є від’ємною. В хімії спад кумулятивної динаміки триває з серпня (за десять місяців спад становить (-)2,7%).
В нафтопереробній промисловості та виробництві коксу виробництво скорочується з початку року (за десять місяців спад сягає (-)15,7%).
У стагнації перебувають: легка промисловість ((-)0,1% за десять місяців), харчова промисловість ((+)0,4% за десять місяців).
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води зростає, але втричі повільніше, ніж за десять місяців 2007 р. (0,8% проти 2,4%).
Реакція на проблеми металургії запізніла на півроку, на проблеми хімії, легкої промисловості, харчової промисловості — як мінімум на два місяці, нафтопереробки — на рік. Тому і маємо те, що маємо.
Не варто всі галузеві труднощі пов’язувати лише із депресією зовнішнього попиту. Скоріше за все, корінь проблеми міститься у інвестиційній дістонії: за дев’ять місяців цього року капітальні вкладення в основний капітал зростають у шість разів повільніше, ніж за цей самий період 2007 р. Разом із будівництвом, освітою і охороною здоров’я промисловість створює одну третину ВВП. Ось чому жовтневе зниження промислового виробництва чинило вирішальний вплив і на істотне (на 1,1%) уповільнення темпу зростання ВВП.
ВВП у стартовому місяці останнього кварталу року скоротився на 2,1% в порівнянні з аналогічним місяцем 2007 року. Це сталося вперше з 2005 року (тоді у лютому спад становив 2,7%, а у серпні 1,6%). Зазнала ущільнення і кумулятивна динаміка руху ВВП. У жовтні скид висхідного руху базового макроекономічного індикатору становив вже 1,1% (з рівня 6,9% за дев’ять місяців до рівня 5,8% — за десять). Ще у вересні темп цьогорічного зростання ВВП (6,9%) на 0,8% поступився відповідному показнику 2007 року. А у жовтні — вже на 1,5%.
Бюджетний орієнтир 2008 р. — 6,8% після оприлюднення фактичних даних за десять місяців виглядає недосяжним. Традиційні статистичні дорахунки звітних даних за 2008 рік можуть змінити картину лише на десяті відсотку.
У жовтні макроекономічні ризики виглядають більш симетричними, ніж у літні місяці. Інфляція споживчих цін у першому місяці ІV кварталу прискорилася на 0,6% в порівнянні з вересневим показником. А зростання ВВП уповільнилося на 1,1% (січень-жовтень 2008 р. до січня-вересня 2007 р.).
Це найгірша макроекономічна комбінація. Якщо зростання ВВП уповільнюється, то мала б охолоджуватися і цінова ситуація на споживчому ринку. Але вона натомість дещо підігрівається.
Крім промисловості, від’ємним внеском у створення ВВП була позначена діяльність будівельної галузі, охорони здоров’я і освіти. Відповідне зниження у згаданих секторах економіки становило (-)12,7%; 0,8% та 0,1%. Приєдналися до них у жовні й енергетика — 1,5%. Хоча торгівля все ще рухається по висхідній, але вже не круто. Якщо у січні-вересні створена галуззю валова додана вартість зросла на 9,4% проти 10,7% у січні-серпні, то у січні-жовтні — лише на 6,3%. Пік травня (15,8%) вже давно залишено позаду. Це означає, що кумулятивна інфляція (18% до грудня та загальне зростання цін — дефлятор ВВП — 32,9%), а також невизначеність щодо перспектив бюджету цього і наступного років послаблюють споживчий попит. Торгівля скидає оберти — це тривожний сигнал, адже галузь створює разом із транспортом п’яту частину ВВП.
«ПОВІЛЬНІ» ІНВЕСТИЦІЇ
Нещодавно оприлюднені дані щодо динаміки інвестицій в основний капітал за дев’ять місяців поточного року дали відповідь на запитання, чому українська економіка збавляє свій підйом, який у середньому за 2000—2007 роки становить 7,4%, а наразі стрімко послаблюється (до 5,8% у січні-жовтні). «Собака заритий» в інвестиційній сфері. За січень-вересень інвестиції в основний капітал зросли лише на 4,7%. Це майже вдвічі повільніше, ніж за перші півроку (8,2%). А розрив з відповідним показником 2007 року становить шість разів (28,2% за дев’ять місяців проти 4,7% у цьому році).
У першій половині цього року «працювали» інвестиції попередніх років, в т.ч. минулого. Але доробок на друге півріччя виявився близьким до історичного мінімуму. Повільніше, ніж у січні-вересні 2008 р., інвестиції в основний капітал зростали лише у 2005 р. Тоді за рік вони збільшилися лише на 1,9%, а за дев’ять місяців — на 3,4%. Наведені аргументи варто взяти до уваги тим, хто всі біди шукає в експорті. Зовнішній попит послабшав, але динаміка експорту товарів все ще вдвічі більша, ніж рік тому за дев’ять місяців (50,1% проти 27,3%). Реальні доходи, що характеризують потенціал споживчого попиту, зростають на рівні минулого року (13% за дев’ять місяців проти 12,6% у відповідному періоді 2007 року).
А от інвестиції в основний капітал, що зросли лише на 4,7%, поступаються як минулорічному приросту (28,2%), так і споживчим доходам (13%). На відміну від минулого року, вони поступаються навіть динаміці ВВП. У січні-вересні 2007 року при зростанні ВВП на 7,7% інвестиції збільшилися на 28,2%. А в цьому році ВВП вийшов на позначку 6,9% за дев’ять місяців, а інвестиції не дотягнулися і до 5% (4,7%). Такою є плата за споживчий бум і інвестиційну анемію.
Незадовільна динаміка зростання значною мірою пов’язана і зі станом державного бюджету. Він перегрітий видатками поточного споживання і недогрітий — інвестиційними.
БЕЗ ФАНАТИЗМУ
Необхідно продовжити активно протидіяти зародженню кризових явищ, але без захоплення адміністративними заходами або націоналізацією. Доцільно продовжити підтримку ліквідності банківської системи на рівні достатності та безпеки для цінової стабільності.
