Схоже, що нафтогазовий комплекс НАК «Нафтогаз України» надалі охоронятимуть виключно приватні охоронні структури. Адже Міністерство енергетики та вугільної промисловості вирішило ліквідувати його дочірнє підприємство «Нафтогазбезпека», про що є відповідний наказ. Хоча компанію створили окремим розпорядженням уряду саме для охорони стратегічних об’єктів нафтогазової галузі ще 2002 року. Основними клієнтами, крім власне «Нафтогазу України», зазвичай виступали держкомпанії «Укргазвидобування», «Укртрансгаз» і «Чорноморнафтогаз».
Свого часу «Нафтогазбезпеки» охороняла 400 кілометрів трубопроводів і понад 600 нафтогазоносних свердловин. Але згодом її почали витісняти приватні охоронні компанії. Так, уже 2004 року близько 200 кілометрів газоконденсатопроводу «Полтавагазвидобування» охороняла «Альфа Щит», 2010-го вона, «Бастіон-Сервіс» та «Шериф» охороняли основні об’єкти «Укргазвидобування», а компанія «Нафтозахист України» — «Укрнафту». Наприкінці 2011-го «Укргазвидобування» знову найняла охороняти свою інфраструктуру ті ж «Альфа Щит», «Бастіон-Сервіс» та ПП «В.Р.», і «Нафтогазбезпека» втратила таким чином свого найбільшого замовника. Зменшення замовлень призводили до скорочення персоналу (за «кращих часів» налічувалося понад тисячу працівників) та інших проблем. Декілька років тому Господарський суд Києва навіть порушив справу про банкрутство «Нафтогазбезпеки» — компанія заборгувала 1 млн грн ЗАТ «Укртранснафтабезпека», борги ж перед іншими виявились більшими в декілька разів. Згодом кредитори підписати мирову угоду, і провадження у справі про банкрутство припинили.
Залучалися приватні структури до охорони газопроводів тощо на тендерній основі. Проблема в тому, що за законодавством держкомпанії мають закуповувати товари й послуги виключно на тендерах. У них беруть участь підприємства всіх форм власності. Хоч законом «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» було передбачено, що охорону особливо важливих об’єктів держвласності можуть здійснювати тільки держструктури. А в Законі «Про трубопровідний транспорт» зазначено, що охорона об’єктів магістрального трубопровідного транспорту здійснюється спеціальними відомчими підрозділами цих підприємств. Тобто маємо черговий приклад, коли одні українські закони суперечать іншим. 2010 року Державна служба охорони, створена при Міністерстві внутрішніх справ, спробувала в судовому порядку довести, що приватні структури не мають права охороняти стратегічні енергетичні об’єкти країни. Але суди різних інстанцій вирішили, що слід керуватися таки «Положеннями про закупівлю товарів, робіт і послуг за держкошти».
Неофіційно у «Нафтогазбезпеці» скаржилися, що приватним компаніям легше виграти тендер через можливість маніпулювати інформацією. Наприклад, завищуючи на папері кількість охоронців, які будуть задіяні. Вони також можуть зменшити витрати за рахунок менш кваліфікованих, а відповідно — і дешевших кадрів, у них може й не бути соцпакета для працівників. І сподівалися на те, що «Нафтогаз України» звернеться до уряду, щоб той вніс на розгляд парламенту відповідний законопроект змін до законодавства.
Чим обернеться ліквідація «Нафтогазбезпеки»? У самій компанії вам можуть сказати про те, що долучати приватні компанії до охорони таких важливих об’єктів не варто. Мовляв, є ризик того, що власники таких компаній самі займатимуться, скажімо, незаконним відбором газу, а «своя» охорона, відповідно, цьому не протидіятиме.
Звичайно, у приватних охоронних компаніях можуть сказати, що державну охорону можна використовувати так само. Зрештою, скільки років інфраструктуру російського «Газпрому» охороняли в тому числі й приватні компанії. Істина десь, як то кажуть, посередині. У будь-якому разі, факти несанкціонованого відбору газу і нафти з труб, що йдуть територією України, фіксуються постійно. Фіксуватимуться й надалі — цей бізнес вельми прибутковий.
Наразі ж констатуємо, що чиновники вкотре дали можливість заробляти приватним структурам там, де могли діяти державні. Навіть без звинувачень у бажанні «присмоктатися» до газопроводів чи нафтопроводів можна сказати, що це велика послуга приватним власникам: тепер прибуток від охоронної діяльності отримають вони. Більше того, дочірні структури «Нафтогазу України» мають досвід роботи з конкретними приватними охоронними компаніями. Тож, очевидно, надалі проблеми із вибором не буде.
