Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Труба й коаліція

11 серпня, 2009 - 00:00

Відносне затишшя на українському бензиновому ринку ніби «приспало» тему Євразійського нафтотранспортного коридору та його стрижня — аверсного використання нафтопроводу Одеса — Броди з продовженням до польського Плоцька. І раптом, наче грім з ясного неба, несподіваний демарш Української народної партії, що обурилася бездіяльністю уряду на цьому напрямку. УНП погрожує виходом своїх народних депутатів із коаліції у Верховній Раді, якщо Кабмін і надалі не виконуватиме указ Президента про заходи для забезпечення реалізації проекту ЄАНТК.

Нагадаємо, що 24 квітня 2009 року на загальних зборах акціонерів СП «Сарматія» було затверджено техніко-економічне обгрунтування проекту ЄАНТК, підготовлене на замовлення міжнародного нафтотранспортного підприємства «Сарматія». Відповідно до цього бізнес-плану вартість реалізації ЄАНТК на базі нафтопроводу Одеса — Броди становитиме від 2 до 8 мільярдів доларів залежно від обсягів транспортування нафти.

УНП наполягає на проведенні відкритих слухань звіту розробників цього бізнес-плану за участю всіх зацікавлених сторін проекту. «Народники» не приймають виправдань уряду, що відмовляється провести презентацію в Україні цього документа нібито в зв’язку з відсутністю зацікавленості іноземних партнерів. У заяві зазначається, що ці виправдання «виглядають особливо недоречно, тоді як Польща не лише залишила добудування нафтопроводу з Бродів до Плоцька у списку ключових енергетичних проектів, а й визначила його високий пріоритет — другий із тринадцяти». На думку авторів заяви, комерційна привабливість цього проекту очевидна. За оцінками експертів, видобуток нафти в Каспійському регіоні до 2015 року має збільшитися на 100 мільйонів тонн на рік, а в період до 2025 року — до 150 мільйонів. Практично всі ці обсяги постачатимуться на експорт. Але вже з 2013 року в регіоні відчуватиметься брак нафтотранспортних потужностей. У зв’язку з цим до 2025 року необхідно побудувати нові нафтопроводи з пропускною спроможністю до 80 мільйонів тонн нафти на рік. Таким чином, зазначають автори заяви, нафтопровід Одеса — Броди — Плоцьк стане одним із трубопровідних маршрутів, що компенсуватимуть виникаючий дефіцит. «Тому всі заяви з боку уряду про нібито відсутність ресурсу для завантаження майбутнього нафтопроводу Одеса — Броди — Плоцьк не мають підстав. Отже, відмова уряду Тимошенко реалізовувати проект Одеса — Броди в аверсному режимі й співпрацювати із закордонними інвесторами для його добудови до Плоцька є роботою проти національних інтересів України», — підкреслюється в заяві. І справді, в Міністерстві регіонального розвитку Польщі повідомили, що наступна перевірка стану реалізації проектів, на основі якої ухвалюються рішення про те, залишити чи виключити проект зі списку ключових, відбудеться через півроку. Якщо український уряд дійсно зберігає прихильність до ЄАНТК, то йому слід було б поспішити, оскільки без участі Польщі проект втрачає всіляку перспективу.

Проте в уряду свої аргументи. Їх «Дню» виклав народний депутат (БЮТ), радник прем’єр-міністра Олександр Гудима. Проблема полягає, на його думку, передусім у тому, що для цього проекту поки «немає нафти». «Інакше європейські компанії давно б виявили цікавість до використання Одеси-Броди в прямому напрямку», — сказав Гудима й нагадав, що 2000 року, коли Юлія Тимошенко була віце-прем’єром з ТЕК, 200 мільйонів гривень із держбюджету було спрямовано на добудування нафтопроводу Одеса — Броди. Коли перед нинішнім урядом було поставлене питання про підтримку проекту Одеса — Броди, розповідає радник прем’єра, «всі без винятку члени Кабміну висловилися проти будь-яких кроків, які, на мій погляд, завдадуть шкоди російсько-українським відносинам. Тому що йдеться не про те, щоб чогось не робити, а про те, що Секретаріат Президента й особисто Президент хотіли витіснити росіян із труби». Народний депутат також розповів, що йшлося про витиснення з нафтопроводу технічної нафти, що є сьогодні власністю України й заміну її каспійською нафтою. «Але що далі? — питає Гудима. — Куди й що качати, де переробляти? Ніяких рішень щодо цього не пропонувалося. До того ж, у нас були припущення, що хтось просто хоче цю технологічну нафту продати, звинувативши в цьому прем’єра. Сьогодні, під час фінансової кризи та політичної нестабільності в Україні, напередодні президентських виборів ми маємо виходити з того, що порушувати питання про Одесу — Броди абсолютно недоречно, оскільки українській енергетичній безпеці це нічого не дасть, — упевнений Гудима. — Але такий крок може зашкодити відносинам із Росією»...

На іншому полюсі цієї колізії — Секретаріат Президента. З цього приводу «День» поспілкувався з уповноваженим Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богданом Соколовським, який, до того ж, є заступником голови УНП. Ось що він сказав: «Інтерес бізнесу, зокрема й українського, до цього проекту є. І є письмові цьому підтвердження, зокрема й на п’ять мільйонів тонн нафти для українських НПЗ, які вже неодноразово повторювалися протягом останніх двох років, в тому числі останнє було в квітні цього року під час поїздки до Баку на рівні Президента. Є готовність переробляти нафту. Немає тільки маршруту. Хоча все давно вже можна було вирішити. Ще минулого року все для цього було готове. Але потрібна добра воля уряду. А він ліг під Москву. І відмовляється приймати рішення не з економічних міркувань, а виключно з політичних».

Ми не нав’язуватимемо своєї точки зору в цій заочній суперечці. Незабаром усе остаточно проясниться. Як обіцяв Гудима, після виборів. Але чи не буде запізно?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: