Міністерство фінансів оприлюднило на своєму сайті відкликаний з парламенту проект бюджету на 2016 рік. Що є цікавого в цьому документі? Зростання реального ВВП на 2%, збільшення номінального ВВП до 2,262 трильйона гривень та інфляція 12%. Це головні макроекономічні показники на 2016 рік. Крім того, Мінфін вважає, що доходи бюджету становитимуть 550 мільярдів гривень (у тому числі загального фонду — 524,8 мільярда гривень), а витрати — 621,2 мільярда гривень (у тому числі загального фонду — 594,0 мільярда гривень). Граничний дефіцит держказни — 79,2 мільярда гривень. При цьому КМУ може випустити ОВДП на 16 мільярдів гривень для підтримки Фонду гарантування вкладів і ще на 7,9 мільярда гривень для докапіталізації «Нафтогазу».
Також передбачається, що НБУ у 2016 році віддасть бюджету 34,1 мільярда гривень. А держборг на кінець 2016 року не повинен перевищувати 1575,9 мільярда гривень. Мінфін пропонує двічі (у травні та грудні) незначно підвищити розміри соціальних виплат населенню. Так, з 1 травня прожитковий мінімум мав би зрости до 1399 гривень, а мінімальна зарплата — до 1450 гривень. З 1 грудня відповідно виплати зростуть до 1496 гривень та 1550 гривень.
В уряді наголосили — це попередній проект. Адже він «верстався» без урахування трьох «невідомих». Перше — зміни до податкового кодексу, які мають ще проголосувати депутати. Друге — ефект реструктуризації державного боргу. Третє — РНБО наразі не розглянула оборонний бюджет країни на 2016 рік, який мусять враховувати видатки держбюджету. У Яресько запевнили: як тільки ці 3 фактори визначать, то проект перепишуть і він може бути геть інший.
Залишається відкритим і питання реструктуризації зовнішнього боргу, попри підписання Порошенком прийнятих Радою законів. Чому? Наразі уряд розпочав реструктуризацію державного боргу та його часткового списання. Міністерство фінансів повинно надати кредиторам пропозиції обміну цінних паперів і за результатами проведених переговорів подати Кабінетові міністрів проекти актів щодо умов обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу боргових зобов’язань держави та державних деривативів.
Нагадаємо, Україна домовилася про списання 20%, або 3,6 мільярда доларів зовнішніх боргів. Однак частина кредиторів все одно не хоче іти на запропонований компроміс. «Активна участь усіх власників українських євробондів у реструктуризації боргу є вкрай важливим. В України поки не вистачає коштів для обслуговування заборгованості на колишніх умовах. Спільно з владою України і Комітетом кредиторів я закликаю всіх кредиторів підтримати цю пропозицію України щодо реструктуризації боргу», — наголосила вчора директор-розпорядник МВФ Крістін Логард.
Вона нагадала, що українська влада почала істотну фіскальну консолідацію, реформи в енергетиці, санацію банківської системи, збільшення золотовалютних резервів Національного банку і поліпшення умов ведення бізнесу для підвищення продуктивності економіки країни. «Економіка починає видужувати, валютний ринок вже деякий час демонструє стабільність, поступово повертається довіра до банківської системи, а інфляція знижується», — вказала Лагард. Вона додала, що для реалізації цієї економічної програми міжнародні фінансові організації і двосторонні партнери надали Україні фінансування, яке в 2015 році перевищує 10 мільярдів доларів, а загальна сума підтримки, обіцяна на період з 2015 по 2018 рік, — більше 25 мільярдів доларів.
Чи буде результат від цих заяв? Про це стане зрозуміло на зборах власників українських євробондів, які відбудуться в Лондоні 14 жовтня. Там вирішуватиметься й питання з утримувачами бондом Фондом національного добробуту (ФНБ) РФ.
Тим часом не зрозуміло, що буде з податковими змінами до бюджету, адже Рада збереться на черговий пленарний тиждень лише 6 жовтня.
Тож презентований Мінфіном документ — це просто база для подальших розрахунків. Іншими словами — основні вихідні бюджетні дані. Як їх оцінюють експерти?
Світовий банк у в матеріалах до другої програмної позики на політику розвитку фінансового сектора України погіршив оцінку зростання вітчизняної економіки в 2016 році до 1% при уповільненні інфляції до 12,2%. «Економічне відновлення, швидше за все, почнеться пізніше, ніж спочатку прогнозувалося, і буде менш вираженим», — наголошується в матеріалах.
Тож чи чекати кардинального переписування бюджету на наступний рік після голосування за податкові зміни і в разі успішної реструктуризації? Про це «День» запитав експертів.
КОМЕНТАРI
Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:
— Взагалі з тексту документу не зрозуміло, чи реалізовуватиметься в бюджеті розрекламована Президентом і урядом децентралізація. Вона полягає тільки в одному — децентралізації податків і передачі більшого фінансового ресурсу на місця. Немає таблиці розподілу доходів між центральним і місцевими бюджетами і не зрозуміло, які податки віддадуть на доходи в держказну, а які — на місця. Чому це так принципово? Адже всі роки незалежності з витратної частини бюджету влада дотувала і фінансувала, в першу чергу, лояльні до себе області. А решту — за залишковим принципом. Вдумайтесь, 82% всіх податків на 2015 рік ідуть у центральний бюджет і тільки 18% — у місцеві. Це гіперцентралізована бюджетна система. Чому Мінфін не заклав зміну цієї моделі? Дивно.
Проект бюджету на 2016 рік може кардинально змінитися в разі успішної реструктуризації держборгу. Вивільняться кілька десятків мільярдів гривень із витратної частини бюджету і ці гроші можна витратити на інші цілі. Логічно, що в разі списання частини боргу КМУ, можна підвищити соціальні виплати і на значно більший відсоток, аніж пропонує Мінфін. Поки що з презентованого проекту не зрозуміло, куди подівся ефект від реструктуризації державного боргу чому ці гроші не направляють на бюджет розвитку країни.
Iлля НЕСХОДОВСЬКИЙ, головний експерт групи «Податкова реформа «Реанімаційний пакет реформ»:
— У поданому проекті суттєво не змінюється система оподаткування в країні. Якщо депутати приймуть зміни до бюджету Мінфіну і на їх базі перепишуть бюджет, то виникне ряд проблемних нюансів. Зокрема, нестача доходів тільки від соціальної пільги для всіх українців у розмірі мінімальної заробітної плати дасть «мінус» бюджету в частині надходжень від податку на доходи з фізичних осіб.
Аби провести кардинальну податкову реформу потрібно суттєво зменшити ставки, навантаження на бізнес і відповідно до цього зменшити видатки з бюджету. Але що ми бачимо? Економічне зростання на рівні 2%, інфляцію 12% , збільшення надходжень до держбюджету у розмірі 6,8%. Це, в принципі, показує, що Мінфін не збирається скорочувати видатки.
Чи зміниться ситуація — залежить від того, який проект податкових змін приймуть. Якщо «мінфінівський», то говорити про суттєві зміни до бюджету не варто, все буде на цьогорічному рівні. Там є скасування імпортного збору та збереження акцизу на роздрібну реалізацію, військового збору ще на рік. Але принципово ситуацію з податками це не змінює. Якщо підтримають концепцію податкового парламентського комітету, то дійсно буде суттєве зменшення надходжень до бюджету і сума дефіциту від цього може сягати 100 мільярдів гривень. Як її покривати? Або за рахунок зовнішніх запозичень або кардинального зменшення соціальних видатків. Раніше були розмови про те, що МВФ може підтримати уряд і дозволити використання коштів на покриття касових розривів, які виникнуть в ході запровадження радикальної податкової реформи в Україні. Але чи дійсно це так? Ніхто офіційно не каже.
Щодо реструктуризації держборгу, то тут прихований величезний резерв, який може перекрити негативний результат від значного падіння українського ВВП. Хоча особливо робити ставку на це не варто, бо ще не вирішено питання з усіма кредиторами.
Країна потребує радикального скорочення бюджету. Сьогодні держбюджет непомірно роздутий на утримання чиновницького апарату, соціальні допомоги. В умовах війни треба економити, змінювати систему роботи охорони здоров’я, кількості державних замовлень у ВИШах тощо.
