Перша торгова палата з’явилася у Франції ще в XVII столітті. Вона надавала
всіляку допомогу купцям (підприємцям), оскільки в своїй структурі мала
висококласних фахівців (кажучи сучасною мовою, юристів, маркетологів тощо).
Сьогодні в світі понад три тисячі торгово-промислових палат і серед них
гідне місце посідає Київська, хоча була зареєстрована Мін’юстом лише на
початку липня.
Розказує її президент Микола ЗАСУЛЬСЬКИЙ:
— Київська торгово-промислова палата, створена на базі «Київзовнішсервісу»,
покликана сприяти розвитку народного господарства України та інтеграції
його в світову господарську систему. Не буде перебільшенням сказати, що
палата допомагає формувати сучасні торгово-промислові відносини.
— І як ви це робите?
— У Київській палаті, втім, як і в інших, є всі необхідні для підприємця
структури. Наприклад, ми оформляємо сертифікати походження товару при українському
експорті. Тобто документально підтверджуємо, що товар, який вивозиться
з території України, справді зробили тут, а не в Китаї, скажімо. До речі,
для будівництва Храму Христа Спасителя в Москві Україна постачала граніт
приблизно на $40 млн. Якби в цього граніту не було нашого сертифіката походження,
то українським постачальникам довелося б сплатити відповідне мито, а це
збільшило б суму контракту на $20 млн. Крім таких сертифікатів, проводячи
глибоку експертизу, ми визначаємо товаровиробника (для цього наші фахівці
виїжджають на підприємства), проводимо аналіз якості сировини та обладнання,
що дозволяє товаропостачальнику «підстрахувати» себе від неприємних несподіванок.
Палата виробляє розрахунки давальницьких схем. Наприклад, наші швейні
підприємства шиють одяг на експорт із спеціально для цього поставленої
з-за кордону тканини (у нас відносно дешева робоча сила). Ми ж підтверджуємо,
що кількість вивезеного товару (готового одягу) відповідає кількості ввезеного
(метрів тканини). Є у нас ще один дуже важливий відділ — моніторингу світових
і внутрішніх цін. Наприклад, український виробник хоче купити лінію з розливу,
скажімо, соків. Іноземний продавець пропонує її за $700 тис. Ми відстежуємо
світові ціни даного товару, природно, з урахуванням терміну його експлуатації,
стану, можливостей. Лінія насправді може коштувати не більше $200 тис.
Таким чином, підприємець, співпрацюючи з нами, виключає можливість переплати.
Крім того, ми маємо базу даних світових виробників, що охоплює 56 країн.
Працюючи в сфері митних послуг, маємо свої представництва в транспортно-вантажних
відділах Київської митниці. Є в нас, звичайно ж, і юридичний відділ, і
навіть Третейський суд.
— А що вдається зробити для розвитку зовнішніх зв’язків?
— Організовуючи для членів КТПП бізнес-поїздки, ми шукаємо спонсорів,
розробляємо програму, готуємо переговори. У середньому за рік складаємо
15—20 таких програм, через відсутність коштів здійснити вдається лише 2-3.
До речі, в Британії держава бере на себе половину вартості таких торгових
місій, але нам це, як мовиться, поки що не світить.
— Пам’ятаю, коли навесні до вас приїжджала бізнес-група з Німеччини,
ви в привітанні казали про взаєморозуміння й перспективи співпраці. Сказане
здійснилося?
— На щастя, так. Ми справді знайшли підтримку в Мінекономіки Саксонії,
яке й бере на себе частину витрат за наші поїздки. Завдяки цьому за три
роки представники близько 300 українських підприємств пройшли стажування
в Німеччині. Німецькі колеги нам істотно допомагають, оскільки зрозуміли,
що для нас головне не «подивитися-поїсти», а зв’язки, контакти, переговори.
— Була на кількох невеликих виставках у вашій палаті. Скажіть, чи плануєте
ви якось розширятися в виставочній діяльності?
— На жаль, площа нашого офісу не дозволяє проводити широкомасштабні
виставки, але невеликі виставки-презентації ми проводитимемо й надалі.
Тільки цього року, до речі, заплановано 12. Але буде навіть більше. Вже
ведемо про це переговори, зокрема, з Національним виставочним центром.
— Чи можна говорити, що ваша Палата для бізнесмена тільки допоміжна
структура?
— У принципі так воно і є. Але ми не маємо наміру на цьому зупинятися.
У наших найближчих планах — перехід від відстеження подій до їхнього випередження,
аж до законодавчих пропозицій.
