Як дехто пам’ятає, з розвитком економічної кризи під банками з’явилися натовпи людей, які намагалися забрати свої гроші, покладені на депозити, а з іншого боку, суттєво збільшилися обсяги неповернених кредитів. І тут же ми почули про так звані колекторські фірми, що займаються «вибиванням» боргів із позичальників. Утім, будь-яка дія породжує протидію — заявили про себе структури, які взялися за правовий захист останніх, найперше людей, тобто в юридичному сенсі — фізичних осіб. Наприкінці минулого тижня на засіданні Житомирського прес-клубу реформ про створення свого регіонального представництва (сімнадцятого за рахунком) повідомила юридично-охоронна антиколекторна компанія «Ваша надія», що стала першою в Україні організацією подібного роду. Її засновник і директор Федір Олексюк відзначив, зокрема, що в Україні сьогодні налічується близько п’ятдесяти колекторських компаній, десять з яких можна вважати серйозними. І вже є жертви — зареєстровано 21 випадок самогубства громадян, які позичили гроші, але не змогли своєчасно розрахуватися з боргами, що їх наполегливо вимагали кредитори. Як він каже, діяльність колекторів не врегульовано жодними законодавчим актом, тобто вони діють поза правовим полем, часто методами, далекими від гуманних, і схожими, швидше, на рекетирські.
Водночас він навів приклади, що у Сполучених Штатах Америки іпотечні кредити реструктурували на 150 років; Велика Британія, Греція та деякі інші країни запровадили кредитні канікули, схожі заходи задіяли в Росії для осіб, які обѓрунтували свою кредитну неспроможність. А в Україні стрімко зростає кількість неповернених кредитів, яка, за оцінками експертів, сягає 50%, а дехто називає цифру у 70%. І причиною цього часто є збільшення відсоткових ставок на позики без правової основи та без попередження людей, які їх узяли, а ще штрафи, пеня тощо. Як наслідок, люди опиняються в безвихідній ситуації.
Представники Асоціації антиколекторів та правозахисників України, створеної з ініціативи компанії «Ваша надія» та низки громадських організацій, запрошені до участі в розробці відповідних законодавчих положень, які мають урегулювати наявне становище. Ось їхні основні пропозиції: за кредитами, забезпеченими заставою, вихід не в посиленні тиску на позичальників, не у вилученні в безумовному порядку заставного майна, а в наданні їм кредитних канікул; за кредитами, не забезпеченими заставою, слід реструктурувати борги з одночасним списанням пені, санкцій, комісій, зниженням відсоткової ставки до наявної ставки НБУ. Плюс лібералізація і пом’якшення механізму погашення заборгованості.
Наприкінці жовтня поточного року заплановано провести перший в Україні з’їзд споживачів фінансових послуг, на якому передбачається створення неприбуткової громадської факторингової організації, що за заявою позичальника матиме право (якщо певні положення потраплять до закону) викуповувати його борги нарівні з колекторами і на тих самих умовах, що й вони. Врешті-решт, справа за тим, чи зможуть наші громадяни об’єднатися, щоб колективно відстоювати свої інтереси: існують підрахунки, що проблеми з банками мають близько чотирьох мільйонів активних громадян. Тобто слово за громадянським суспільством. Інакше за взірець можуть послужити давні часи, коли методи лихварів — предтеч банкірів, які «дерли три шкури» з позичальників, призводили до жорстоких і кривавих повстань.
КОМЕНТАРI
Олег МАЛЬСЬКИЙ, партнер Міжнародної юридичної групи AstapovLawyers:
— Сьогодні законодавство не регулює відносин між кредитором та позичальником з багатьох точок збору. Як показали кризові явища, банкам надзвичайно важко в деяких випадках стягувати об’єкти застави й вести діалог із позичальниками через досить довготривалі судові процеси та наявність багатьох механізмів затягування та блокування виконання рішень.
Податкова система також тривалий час не сприяла використанню таких механізмів стягування предметів іпотеки та застави. Це призвело до того, що на сьогодні банки надзвичайно серйозно зацікавлені, по-перше, в певній регламентованій системі прискорення судових рішень і в реформі системи забезпечень кредиту...
Поради ж тим, хто постраждав від дій колекторів, з мого боку прості. Найбільш конструктивним підходом у ситуації, що склалася, було б звернення до самого банку. Як засвідчує практика, банки з особливою увагою ставляться до звернень юридичних та фізичних осіб з приводу діалогу і з розумінням — до реструктуризації кредиту, продовження терміну, рекапіталізації відсотків. Прикладом такої політики є рекомендації НБУ, які, в свою чергу, запроваджують певні стандарти до певних груп. Треба розуміти, що банк завжди ставить собі за мету підтримання гарних відносин з клієнтом і за умови його добросовісності завжди піде йому назустріч.
Анатолій ЖУКОВ, голова ради юристів Асоціації українських банків:
— Що ж до ринку колекторських послуг і законності його існування, то важливо знати: продаж проблемних боргів подібним компаніям є можливим на підставі наявних у Цивільному кодексі норм щодо відступлення права вимоги...
Ухвалення законопроекту, який передбачав би суворішання умов для одержувачів позики, які не повертають кредитів, у тому числі з приводу реалізації заставного майна, на нашу думку, зможе вирішити чимало проблем фінансового ринку України, сприяючи відновленню кредитування населення і господарських суб’єктів. Адже кредитор та одержувач позики внаслідок зазначених нормативних змін отримають чіткішу регламентацію їхніх відносин.
Можна стверджувати, що розроблений нами законопроект не надає нових можливостей банкам зі стягування боргу. Усуваються лише суперечності в законодавстві. Ми вважаємо, що депутати Верховної Ради України також зацікавлені приймати закони, що сприяють відновленню кредитування, тому сподіваємося на ухвалення законопроекту в запропонованій нами редакції.
