Ціни на зерно на світових товарних ринках летять униз. Експерти називають дві причини цього явища. Перша — проблеми, що виникли з платоспроможністю окремих країн-споживачів, а друга — світове перевиробництво зернових цього року. Тим часом Україна вже поставила на зовнішні ринки приблизно 7,5 мільйона тонн, у тому числі — 3,5 мільйона тонн пшениці, з якої половина — продовольча. У зв’язку з цим постає питання, які зернові перспективи чекають нашу країну, яка заявила про намір експортувати на світові ринки близько 20 мільйонів тонн зерна?
Перші наслідки від невтішних звісток зі світових ринків країна вже відчула — закупівельні ціни на внутрішньому ринку на зерно падають. Хоч опитані «Днем» експерти сумніваються, що цінова планка впаде нижче собівартості вирощування зернових.
«Головна причина зниження цін на зерно — відхід спекулятивного капіталу з бірж і фінансова криза, — висловлює свою думку «Дню» заступник директора Центра «Держзовнішінформ» Олег Тимків. — Ціни знижуватимуться й надалі, але не на всі види зерна. У світі склалася ситуація, що існує перевиробництво кормового зерна, і ціни на нього знижуються дуже швидко. Сьогодні вартість кормової пшениці на елеваторах впала до позначки, нижчої за 700 гривень за тонну. Були випадки продажу навіть на рівні 650 гривень і нижче за тонну. Ціни в портах впали нижче за $200 і розглядаються на рівні $160—170. Це фактично вдвічі нижче, ніж рік тому». А ось на високоякісну пшеницю вони знизилися, в середньому, лише на 20—30%, тому що 2008 року її поставили на ринок не так уже і багато, а певний дефіцит існує ще з попередніх років.
Але Україні, як-то кажуть, від цього ні холодно, ні гаряче. «У країні величезна кількість виробленого зерна — кормового. У багатьох виробників не вистачало коштів на хімічний захист, на добриво, тому якість зерна є невисокою. Нашим аграріям варто дати свободу та сформувати розуміння того, що вирощувати потрібно не просто вал, а високоякісну продукцію», — коментує «Дню» зернові перспективи країни генеральний директор компанії «Бруклін—Київ» Юрій Губанков.
Опитані фахівці радять і уряду, й фермерським господарствам задуматися про вдосконалення сільськогосподарської інфраструктури. Йдеться не просто про сучасне обладнання, а про розуміння того, що аграрний бізнес і село як соціальний фактор — це різні речі, хоч і дуже тісно пов’язані між собою. Нинішня ситуація із зерновими засвідчила, що недостатньо просто виростити урожай, навіть рекордний, треба також уміти його продати. У цьому й відмінність між сільським господарством та аграрним бізнесом, де кінцевий результат — саме отриманий прибуток.
«Якщо говорити про амбіційні плани нарощування виробництва та певного місця в світовій економіці, то слід «підганяти» передусім, зернову інфраструктуру. І це не лише, власне, сушарки та зерносховища, елеватори сільгоспвиробників, але й портові рішення. Адже сьогодні порти для нас, немов пляшкове горлечко: хоч і працюють із високою інтенсивністю, але їхня пропускна спроможність становить лише 12 мільйонів тонн зерна на рік. Цього року, наприклад, Україна зібрала понад 48 мільйонів тонн зернових, половину з яких ніде зберігати», — говорить генеральний директор компанії АМАКО Віталій Скоцик.
До цього спектру проблем голова парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Присяжнюк повідомив «Дню», що наступного року цілком вірогідною є загроза браку продовольчої пшениці на випічку хліба. За його словами, сьогодні під виглядом п’ятого та шостого класу зерна з країни експортується продовольча пшениця.
На такі аргументи Губанков дає свої: «Це називається контрабанда. А я з повною відповідальністю можу сказати, що через наш термінал в Одесі проходить по 350 тисяч тонн зерна щомісяця. При цьому зерно перевіряють різні інстанції: міліція, прокуратура, митниця, хлібні інспекції. І всі вони дають висновки по зерну. За такого роду порушення існує карна відповідальність, тож ніхто на це не піде».
На думку ж голови Партії відродження села Івана Томича, очевидно, що офіційна частка продовольчої пшениці сьогодні занижена завдяки старанням трейдера та представниками елеваторів. Саме вони зацікавлені зараз купити дешево під виглядом кормового зерна продовольчу пшеницю, а через пару місяців збуватимуть її за більш прийнятною ціною.
