Президент Росії Володимир Путін підписав закон «Про внесення змін в окремі законодавчі акти РФ у частині протидії незаконним фінансовим операціям». Законопроект був внесений урядом у Держдуму в грудні 2012 року і викликав шок навіть у депутатів-«єдиноросів»: у первісному варіанті документ фактично давав право будь-якому слідчому цікавитися рахунками кожного громадянина, пише NEWSru.com.
Так, у Росії скасовано банківську таємницю, а податківці й силовики можуть поцікавитися наявністю у громадянина рахунків. Але робити це вони зможуть лише за рішенням суду. Причому банкіри у відповідь на запит зобов’язані повідомити про наявність і поточний стан рахунку, а не представляти виписки про рух грошових коштів. Для отримання виписки необхідний окремий мотивований запит з більш складною (теж судовою) процедурою узгодження. Для його складання й задоволення потрібно спочатку оголосити податкову перевірку щодо юридичної або фізичної особи, про що зазначену особу слід повідомити.
Ухвалений закон по своїй суті відповідає європейській тенденції. Як відомо, не так давно спробу скасувати поняття банківської таємниці зробило Міністерство фінансів Швейцарії. Щоправда, як повідомляв «День», парламентаріям цієї країни так і не вдалось досягти консенсусу в цьому питанні.
А от наприкінці травня цього року про спробу скасувати державну таємницю заявили лідери країн Європейського Союзу. Європейські керівники спробували переконати лідерів Австрії та Люксембургу відмовитися від банківської таємниці. Це відбулося на короткому саміті ЄС у Брюсселі. Окрім боротьби з податковими шахрайствами, на ньому йшлося про енергетику, зокрема, як зробити прозорішим та відкритішим енергетичний ринок, щоб припинити зростання цін. Мовляв, через уникнення оподаткування Євросоюз щороку втрачає сотні мільярдів євро. Якщо до цього додати ще й капітали, приховані в банках держав, які важаються податковими гаванями, то виявляється, що європейські бюджети недораховуються трильйона євро на рік. У час, коли лідерам співдружності доводиться лічити кожен цент, такі втрати неприпустимі, заявив перед самітом голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. «Як нам пояснити чесним домогосподаркам та підприємцям, на яких тиснуть зусібіч навіть попри те, що вони справедливо відраховують свою частку податків, чому інша частина суспільствата підприємств навмисно від цього ухиляється? — запитує лідер Єврокомісії. — Як виправдати те, що коли для зміцнення своїх бюджетів країни йдуть на непрості скорочення, то водночас існують величезні суми готівки, що мали би перебувати в держказні, але ніколи туди не потрапляють?»
Для України проблеми, про які згадав Баррозу, теж актуальні. Тож «День» звернувся до експерта і попросив його прокоментувати, чи долучиться Україна до клубу країн, які відмовилися від банківської таємниці.
«ЯКБИ СТАЛОСЯ ЩОСЬ СПРАВДІ СТРАШНЕ, ТО АСОЦІАЦІЯ РОСІЙСЬКИХ БАНКІВ УЖЕ БУНТУВАЛА Б»
Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:
— Не варто боятися інформації про те, що в РФ скасовано банківську таємницю. Перший варіант законопроекту був надзвичайно жорсткий і «дикий». Зрештою, в третьому читанні було ухвалено нормальний закон. І хоч там проголошено, що банківської таємниці в Росії немає, проте там також зазначено, що порушувати її можна тільки за рішенням суду. Тобто без відповідного рішення ніхто не має права доступу до рахунків у банках. Тим більше банкіри, коли надають звіт про стан рахунку, не повинні надавати виписку про рух коштів на ньому. Тож турбуватись не варто... Якби сталося щось справді страшне, то Асоціація російських банків уже бунтувала б.
Про те, що ухвалення цього закону спричинить відтік капіталу із держави, говорити не доводиться, тому що для законослухняних громадян цей закон не несе жодної загрози. Єдина проблема полягає в тому, що коли податкові органи захочуть довідатися про стан рахунків того чи іншого суб’єкта, юридичної чи фізичної особи, то вони мають пройти через судовий процес. Тобто суд повинен винести рішення про надання згоди на доступ до рахунків. Також негативним є те, що податкові, судові чи інші ограни, які надають запит щодо отримання подібної інформації, не зобов’язані повідомляти суб’єкта цієї інформації, що ці дані відкриті для доступу. Але разом з тим, судові органи зобов’язані оприлюднювати ці рішення, наприклад на сайті. Тому для людини, яка боїться потрапити під «око податкової», варто щоранку заглядати на сайт відповідних державних органів.
Щодо перспективи ухвалення подібного закону в Україні, то я вважаю, що законодавство, яке регулює банківську таємницю в Україні, відповідає західним вимогам. Там навряд чи потрібно буде щось додавати. Тим більше, що в Росії ці зміни ухвалювали для того, щоб упорядкувати закон, який регулює боротьбу з незаконними фінансовими операціями. На мою думку, у нас із цим все в порядку.
