У парламенті створили ще одне міжфракційне депутатське об’єднання — «За енергетичну незалежність України». Його ініціатором виступив позафракційний, колишній мер Вінниці та губернатор області Олександр ДОМБРОВСЬКИЙ. Його підтримав 21 народний депутат». Чим займатиметься це об’єднання? Яких законодавчих ініціатив слід очікувати? Про це «Дню» розповів сам Олександр Домбровський:
— Головна мета його створення — розробка всіх законодавчих інструментів, які дозволили б Україні динамічними темпами впроваджувати найсучасніші енергетичні технології, що спрямовані не тільки на споживання газу та енергетичних ресурсів, а й, передусім, на впровадження ефективних енерготехнологій, на зменшення споживання енергоресурсів. Сьогодні питання №1 для України полягає не стільки у придбанні чи імпорті газу та його ціні, як у тому, що на одиницю ВВП споживається втричі більше енергоресурсів, аніж у середньому у світі. Тож українській промисловості потрібно або втричі більше виробляти продукції при таких обсягах споживання енергоносіїв, або зменшувати їхнє використання. Саме тому запуск енергоефективних технологій у ЖКГ, бюджетній сфері, промисловості — сьогодні актуальне завдання для країни.
— Тобто ви створюєте енергетичне лобі в парламенті?
— Ми створюємо енергоефективне державне лобі в Раді. Ми не займатимемося питаннями газовидобування, сплати такими компаніями ПДВ та інше. Це — здебільшого позиції Мінтопенерго.
Навіщо таке лобі потрібне? Сьогодні кажуть, що Україні не вистачає енергоресурсів. Але якщо проаналізувати, то цілком очевидно, що вони є. І, більше того, їх достатньо, щоб закривати потреби країни. А основна проблема полягає в неефективному та неправильному використанні наявних ресурсів.
— А хто з депутатів входить до вашої групи, бо на сайті парламенту досі немає переліку її учасників?
— Усього в групі 21 чоловік. Серед них — перший заступник голови енергетичного комітету Олег Зарубінський, колишній губернатор Дніпропетровської області Віктор Бондар, колишній мер Херсона Володимир Сальдо.
— Назвіть перші кроки групи.
— Ми підготували перелік документів і пропозицій, які подали в Мінтопенерго, Нацагентство з енергоефективності, в Мінрегіонбуд. Усього 21 позиція, за якими вже давно потрібно знайти рішення Кабміну. Наприклад, найперше стосується заміщення імпортного російського газу за рахунок біомаси. Це не ефемерна можливість, бо вже сьогодні за допомогою біомаси заміщується приблизно 1,6 мільярда метрів кубічних газу. Якщо держава запустить програму з розвитку біоенергетики, то мінімум за два-три роки Україна може замінити сім мільярдів кубічних кубометрів газу.
Крім того, ми підготували пропозицію про компенсацію відсоткових ставок банківських кредитів для об’єктів із енергозбереження та енергоефективності. Потрібно змінювати систему субвенцій житлово-комунальних тарифів для різних видів палива. Адже зараз купуємо російський газ, а потім із бюджетних субвенцій дотуємо ЖКГ. Ми пропонуємо рівні умови для споживання різних видів енергії.
— А чому обрали відновлювальну енергетику? Це результат вашого керівництва біогазовим напрямом у компанії МХП?
— Ні. Коли я був мером і губернатором, то запустив багато проектів із енергоефективності. Ми зекономили багато бюджетних коштів. Сьогодні цей досвід треба поширювати в рамках всієї країни. Не може бути конкурентною країна, яка витрачає втричі більше енергоносіїв на одиницю ВВП, аніж світ у середньому. Відновлювальні джерела енергії — це колосальний резерв для розвитку України.
— За яким із видів відновлювальної енергетики майбутнє України?
— Найперше — це біомаса, яка вже сьогодні, за скромними підрахунками, може замінити мінімум до десяти мільярдів метрів кубічних газу. Причому це — як технології вирощування енергетичної сировини, так і переробка відходів. По-друге — біогаз. В Україні існує поняття «зелена електроенергія», яка купується за спеціальним тарифом. А от в Європі вже давно прийшли до «зеленого газу», куди включають газ із біомаси, відходів. Резерви України щодо цього просто величезні.
— Назвіть перші законопроекти, які об’єднання представляє в Раді? І коли це станеться?
— Назву сказати не можу, бо саме зараз працюємо над ними спільно з експертним середовищем. Але вони стосуватимуться всіх перерахованих вище питань. Ми хочемо розробити законопроекти, які систематизують українське правове поле в рамках вимог ЄС. Перші законопроекти плануємо внести в Раду в середині червня 2014 року.
— Одна з озвучених вами пропозицій стосується компенсації банківських відсотків. Скільки, за вашими підрахунками, держава має на це направити коштів? І який ефект отримає?
— Ситуація з бюджетом країни всім зрозуміла, тому сподіватися на щось масштабне дуже важко. Із другого боку, саме проекти з відновлювальної енергетики мають колосальний мультиплікаційний економічний ефект для країни. Так, на одну бюджетну гривню залучається ще десять! Тому хоча б мінімум 100 мільйонів гривень з бюджету треба виділити на старті цього проекту. Це дозволить залучити в галузь відновлювальної енергетики понад мільярд гривень інвестицій.
— Чи подаватиме група закони щодо повернення кримських об’єктів альтернативної енергетики?
— Ні, ми не робитимемо цього. Адже питання суб’єктів економічної діяльності та взаємин з Кримом — це виключно предмет державної політики.
— До подій у Криму основний акцент держава робила на сонячну та вітрову енергетику. Як тепер виглядатиме сектор відновлювальної енергетики? І чи залишиться в ньому місце для колишніх «лідерів» — сонця та вітру?
— Я би не ставив хрест на сонячній енергетиці через те, що зараз бачимо з кримськими об’єктами. Половина потужностей сонячної енергетики — на материковій частині. Тому цей напрям розвиватиметься й далі. Хто тепер буде лідером? Як на мене, уряду слід створити рівні позиції по «зеленому» тарифу, і ринок сам розділить місця. Альтернативна енергетика розвиватиметься в напрямі сонця, вітру, біомаси, біогазу, як і раніше. Адже зобов’язання України перед ЄС до 2020 року збільшити частку відновлювальних джерел енергії в загальній структурі до 11% ніхто не скасовував.
