У відділеннях «Ощадбанку» через виплати за боргами Ощадбанку СРСР останнім часом не проштовхнутися. Тому багато кримчан почали платити за електрику, воду, тепло і газ у комерційних банках. І тут вони зіткнулися з неймовірними фактами. Одній сімферопольській пенсіонерці належало сплатити за електрику приблизно вісім гривень. Але касир комерційного банку сказала, що прийме платіж тільки в тому випадку, якщо отримає ще 20 гривень комісії за прийом платежу. Природно, клієнтка логіки в такій бухгалтерії не побачила. В іншому випадку людині пропонували сплатити 15 гривень комісійних за платіж у 65 гривень за дитсадок. А ось філія банку «Надра» взагалі... поставила своєрідний рекорд. Приймаючи плату за оформлення платежів із земельного кадастру під час отримання державних актів на присадибні ділянки (10 гривень), він стягував із платників 20 гривень комісійних за платіж. Гадається, питання про справедливість тут навіть зайве.
Але цей випадок, як то кажуть, не вписується в ніякі рамки. Як показала перевірка банків, комісійні за послуги з прийому комунальних платежів мають розкид від 7 до 15—20 гривень за прийом одного платежу. Причому деякі «нежадібні» банки знайшли прийнятний вихід, проти якого платники, в принципі, не заперечували: встановили так званий фіксований платіж і беруть за прийом одного платежу 0,5% суми, що сплачується, але не менше двох-трьох гривень. Такий підхід також не зовсім прозорий, але хто буде сперечатися через дві гривні?
І все ж, якщо клієнт прийшов у банк із чотирма розрахунковими книжками з різних комунальних платежів, то вартість комунальних послуг, що надаються йому, автоматично «обважнюються» на 40, а то й на всі 80 гривень у місяць. У зв’язку з цим жителі Криму нерідко відмовляються від сплачування комунальних платежів, посилаючись на банківські «грабежі». У результаті відсоток оплати за житлово-комунальні послуги на півострові істотно знизився. До місцевих органів влади і в уряд Криму посипалися скарги.
Щоб розібратися в ситуації, перший заступник голови уряду Криму Азіз Абдуллаєв у терміновому порядку зібрав представників «Кримводоканалу», «Крименерго», «Кримтеплокомуненерго», «Кримгазу», а також представників «Укрпошти», «Ощадбанку», Національного банку України й провідних комерційних банків. Банкірам довелося червоніти, бо, як пояснила начальник Державної інспекції з контролю за цінами в АРК Ірина Кондратюк, згідно із законодавством, плата за перелік комунальних платежів банками включається в самі тарифи. Вона повинна відшкодовуватися банкам постачальниками послуг у розмірах, що обумовлюються під час укладення договору між ними й банками. При цьому представники водоканалу й енергопостачальних організацій пояснили, що ними укладені такі договори з понад 40 банками, і, керуючись цими документами, вони відшкодовують банкам витрати на обслуговування комунальних платежів (0,5—1,5% від суми переліків). Виходить, що багато банків отримували плату за свою роботу двічі, хоч не мали на це ніякого права. І тільки законослухняні «Ощадбанк» і відділення «Укрпошти», як і раніше, приймають комунальні платежі без комісійних...
Банкіри аргументували це тим, що ні 0,5%, ні навіть 1,5% комісійних, не покривають витрат банку на обслуговування комунальних платежів. Тому вони вимагали від комунальних підприємств укладати договори на умовах не менше чотирьох відсотків комісійних. Якщо ж контрагенти відмовлялися, то банки в односторонньому порядку розривали договори й повідомляли, що переходять у «режим вільних платежів», право на що їм, ніби, надає Цивільний кодекс. Комунальники, зі свого боку, в один голос заявили, що вважають чотири відсотки комісійних явно завищеними, і просили допомоги уряду.
Заступник постійного представника президента України в АРК Валерій Пробий-Голова, сам колишній банкір, заявив, що так звані вільні договори, що дозволяють банкам стягувати завищену комісію, сильно нагадують шахрайство. Він зазначив, що потрібно перевірити, як саме банки рахуватимуть собівартість операцій із прийому комунальних платежів, і чи не включили вони туди утримання «Мерседесів» і свої підвищені премії. На його думку, органи місцевої влади повинні розібратися з такими банками і в разі виявлення зловживань збільшити орендну плату за займані приміщення. Але при цьому, як у старому анекдоті про суддю, який запевняв і позивача, і відповідача, що обидва вони праві, представник президента також нагадав комунальним і енергопостачальним організаціям про пункти прийому платежів, що раніше існували в них. А оскільки тепер вони економлять на них, то повинні або відшкодовувати банкам їхні витрати на прийняття платежів, або... знову відновити роботу таких пунктів.
Розпочалася дискусія, і заступник начальника головного управління Нацбанку в Криму Микола Денисевич навіть зазначив, що «лукавість не прикрашає нікого, а собівартість також можна рахувати по-різному». Виходить, Нацбанк не виправдовує своїх комерційних колег. Однак багато банкірів усе ж наполягали на своєму, захищаючись Цивільним кодексом.
Як же бути?
Кримський уряд і фахівці Міністерства житлово-комунального господарства готують звернення до Кабміну України з проханням знайти правове рішення. Але Азіз Абдуллаєв підкреслив, що ця проблема повинна бути вирішена безпосередньо в Криму, оскільки має важливе соціальне значення. Комунальники вже розробили план, який повинен виключити подвійну оплату комісійних. Підприємства галузі переглянуть договори з комбанками й на основі точних розрахунків собівартості цієї послуги уточнять тариф на комісійні. Для цього вирішено провести незалежний розрахунок собівартості трансакцій банків за перелік комунальних платежів і ввести мінімальний фіксований комісійний тариф. Список тих фінансових установ, що приймають комунальні платежі без додаткових комісійних, буде опублікований для відома громадськості. Інспекції із цін, дирекції Національного банку, податковій службі запропоновано провести перевірку комерційних банків на предмет отримання подвійної оплати й «навести порядок».
Як часто буває, одне з прийнятних рішень уже використовувалося, причому привселюдно. В Євпаторії, наприклад, вже близько року працює Єдиний розрахунковий центр за комунальні послуги, що розвантажує банки від прийому великої кількості дрібних платежів, здешевлює тарифи за комунальні послуги, оскільки в такому випадку банківські комісійні в них просто не закладаються. Цей центр відмінно зарекомендував себе в умовах невеликого курортного міста. Але чи прийнятний цей досвід для великих міст чи для сільської місцевості? Це й належить вивчити кримському уряду. Однак поки що зрозуміло одне: «жадібних» банкірів осягне доля героїв приказки — «хто багато хоче, той нічого не отримає». Принаймні, вони ризикують залишитися без комісійних узагалі...
