Московський патріархат звернувся до уряду Росії з клопотанням щодо надання українським хімічним підприємствам можливості безпосередньо купувати газ у «Газпрому» й інших російських компаній. Як повідомляє Інтерфакс, відповідне прохання міститься в переданому в п’ятницю в «Інтерфакс-Релігія» листі голови синодного Відділу із взаємин Церкви та суспільства протоієрея Всеволода Чапліна на адресу голови ради директорів «Газпрому», першого віце-прем’єра Віктора Зубкова.
У ньому, зокрема, говориться, що приводом для звернення став лист, який надійшов на ім’я патріарха Кирила від голови Союзу хіміків України Олексія Голубова з проханням сприяти наданню згаданої можливості.
У зв’язку з цим отець Всеволод попросив Зубкова «звернути увагу» на позицію Голубова, «зважаючи на істотну допомогу, яку надають Українській православній церкві Московського патріархату підприємства хімічної промисловості України».
А відповідальний секретар експертної ради «Економіка та етика» при патріархові Павло Шашкін заявив, що наразі багато хімічних підприємств України «простоюють, люди сидять без роботи внаслідок відсутності можливості безпосередньо співробітничати з російськими підприємствами в плані переробки газу».
Наразі постачання газу хімпідприємствам України здійснює в основному НАК «Нафтогаз України», яка купує газ у «Газпрому». Але у той же час, 2009 року, Кабінет Міністрів України продовжив до квітня 2010 року Меморандум про взаєморозуміння з підприємствами хімпрому, який передбачає ряд пільг у ціні на енергоресурси та транспортування продукції, дію якого днями у Союзі хіміків уже висловили бажання продовжити до 2011 року.
Чи так уже складно вітчизняному хімпрому й чому його представники з бізнесовими проблемами вирішили звернутися до церкви, «День» спробував з’ясувати у самого Олексія Голубова.
«Коли Святійший патріарх Кирило був в Україні, то в своїх бесідах він часто говорив про те, що покликаний об’єднати два православних народи, що його цікавить не лише духовне відродження, але й зростання благополуччя населення», — розповідає «Дню» Голубов. За його словами, заводи галузі насправді багато зробили для Православної церкви в Україні. Побудували, або відновили багато храмів, наприклад, брали участь у реконструкції Свято-Успенської Почаєвської лаври, відродженні Одеського Кафедрального Спасо-Преображенського собору, побудували храми в Горловці, Севєродонецьку, Луганську й так далі «Тобто у нас із православною церквою є давно налагоджені зв’язки, — продовжує голова Союзу хіміків України. — Тому я набрався сміливості й звернувся до Святійшого патріарха Кирила з проханням допомогти в цій справі».
Голубов вважає, що це нелогічно, коли на західному кордоні Росії найвища ціна на газ виставлена саме для України. «І ми не могли за таких високих цін успішно конкурувати на ринку, адже газ для нас є сировиною. Підприємства хімічної промисловості за 11 місяців минулого року зазнали збитків на суму більш ніж 2,3 мільярда гривень! — констатує він. — Зокрема, ситуація, яка склалася на підприємствах із виробництва мінеральних добрив, вела до їхньої зупинки. А там працює близько 40 тисяч осіб!»
Меморандум про взаєморозуміння якось пом’якшив негативний показник рентабельності, але не прибрав її зовсім, запевняє Голубов. «У такій ситуації нас могли врятувати або підйом цін на нашу продукцію на зовнішньому ринку, або зниження цін на сировину, в тому числі й на газ. Було вирішено, оскільки ми не можемо впливати на формування ринкових цін, спробуємо йти іншим шляхом. І якщо новий уряд не підтримає нас у цій ініціативі, ми опинимося в складній ситуації», — підсумував він.
Тим часом опитані «Днем» експерти впевнені, що купувати газ дешевше можна не лише безпосередньо в «Газпрому». І не лише підприємствами хімпрому, а й економікою в цілому, якщо грамотно переглянути газовий діючий контракт. Але це, за їхніми словами — справа бізнесу й нової влади. І дуже дивно, чому в нього втручається церква.
КОМЕНТАРI
Валерій БОРОВИК, голова правління альянсу «Нова енергія України»:
— Мені соромно за українську хімічну галузь, котра вдається до того, що просить захисту Церкви з економічних, земних, прозаїчних питань. Мало того, що просять допомоги у Церкви як такої, вони просять допомоги у Церкви іноземної держави. І в Україні, і в Росії церква відділена від держави. Її діяльність — це духовне підвищення внутрішніх принципів людини, а не прозаїчне заробляння прибутку комерційними підприємствами.
Виникає здивування також позиція представників самої Церкви, які реагують і фактично лобіюють конкретні комерційні підприємства і галузі для вирішення не духовних питань.
В цьому сенсі виникає декілька зустрічних банальних запитань: чому не звернулися до представників мусульманської релігії чи іншої, при тому що всі конфесії рівні як в Україні, так і в Росії?
Якщо говорити про професійну складову цього питання, то в зв’язку з профіцитом газу в світі і в Європі в тому числі, ціна на газ має знижуватися, але я б застеріг українську владу йти на серйозні поступки з нашого боку в замін на зниження ціни на російський газ. У нас досить невелика транзитна ставка для Європи, і цей аргумент може бути використаний.
Україна має право і без цього отримувати газ дешевше не тільки для хімічної галузі, а і для економіки в цілому. Домовитися про таке зниження, не зашкоджуючи при цьому інтересам України, — це завдання нової влади.
Олександр ТОДІЙЧУК, президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-Club», викладач Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ):
— Російська церква замість духовної займає все більш політичну позицію. Ми бачили чітку політичну позицію Церкви під час виборчого процесу в Україні, потім було благословення нашого Президента. Зараз уже газові питання... Мені здається, що цим Церква себе дещо принижує. Адже займається світськими, буденними справами.
Сподіваюся, що все це матиме тимчасовий характер, і Церква повернеться до своїх головних завдань. А українське та російське суспільство оцінять це об’єктивно і критично. Особисто ж я вважаю, що це приниження ролі Церкви в нашому духовному житті.
Що стосується газу, то сьогодні на світовому рівні бачать, наскільки необ’єктивним є газовий контракт, котрий підписала Тимошенко. Сьогодні європейські країни платять на 1/3 менше за газ, ніж Україна, яка розташована ближче. Нерівність настільки відчутна, що навіть Росія це розуміє... Я думаю, що ціна буде переглянута в бік зниження. Прецеденти є. Та ж Росія не виконує контракти, які підписала з Туркменією, бо цей газ для них є збитковим. Довгострокові контракти переглядає Німеччина... Усі ці процеси об’єктивні і зрозумілі. Незрозуміло тільки, чому Церква взяла на себе таку важку бізнесову ношу. Це виглядає досить дивно для багатьох моїх колег як в Україні, так і далеко за її межами.
