Цього року Україна посіла 50-те місце в світі у «Індексі конкурентоздатності сфери ІТ», набравши 31,4 бала зі 100 можливих. Це є хорошим показником у порівнянні з 2008 роком, коли Україна посіла 57-е місце. Але в той же час, ми залишаємося далеко позаду своїх сусідів — Росії та Польщі, хоч і випереджаємо інші країни СНД. Такі висновки роблять у Асоціації виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance (BSA) на основі міжнародного дослідження аналітичного агентства Economist Intelligence Unit за підтримки BSA.
Дослідження, яке проводиться вже третій рік поспіль, оцінює та порівнює показники галузі інформаційних технологій у 66-ти країнах світу, в тому числі й в Україні, з метою визначення рівня їхньої конкурентоздатності в цій сфері. У цей раз до лідируючої п’ятірки країн у регіоні Східної Європи увійшли Естонія, Чехія, Угорщина, Словаччина та Литва.
«У сьогоднішній економічній ситуації як ніколи велике значення має підтримка сектора інформаційних технологій, — зазначає юридичний представник BSA в Україні Владислав Шаповал. — Технології можуть стимулювати відновлення економіки та її довгострокове зростання. Це вже стало зрозумілим для уряду та власників великих вітчизняних підприємств, результатом чого стало збільшення уваги до науково-дослідних робіт і нових технологій протягом останніх кількох років. Більш того, в нас є можливості спостерігати тенденцію збільшення кількості студентів у сфері інформаційних технологій і відкриття нових профільних кафедр у ряді вищих навчальних закладів. Такий підхід дасть Україні можливість рухатися вперед у своєму технологічному розвитку в найближчому майбутньому. У той же час, рівень інвестицій у інноваційні сфери залишається недостатнім, більш того він істотно зменшується в умовах нинішньої економічної кризи».
Згідно з даними дослідження, Україна показала досить високі результати в таких категоріях, як ділове середовище, людський капітал і правовий режим. А ось сфери інформаційної інфраструктури, науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок усе ще потребують покращення.
«У глобальному розрізі, ІТ-сектор досить непогано переносить кризу, незважаючи на зменшення витрат на технологічні рішення, — цитується в прес-релізі BSA директор агентства Economist Intelligence Unit із глобальних технологічних досліджень Денис Макколі. — Замість того, щоб вдаватися до короткострокових заходів, направлених на тимчасове пожвавлення ІТ-сектору та підтримку окремих виробників із фінансовими труднощами, держава має сконцентруватися на посиленні основ конкурентноздатності цього сектора у довгостроковій перспективі».
Згідно з дослідженням Economist Intelligence Unit, для створення сприятливих умов розвитку конкурентноздатності сфери, необхідні такі шість чинників: достатня кількість кваліфікованих фахівців; висока інноваційна культура; технологічна інфраструктура світового рівня; довершений режим правового регулювання, який захищає інтелектуальну власність (наприклад, патенти й авторські права); стабільна, відкрита та конкурентоздатна економіка; а також збалансована державна політика в сфері інформаційних технологій, яка з одного боку підтримує галузь, а з іншого — не заважає вільному функціонуванню ринкових механізмів.
У країнах із високими результатами за «шістьома показниками конкурентноздатності», як правило, розташовується безліч високотехнологічних виробництв. І щоб у майбутньому мати щось подібне, в Асоціації виробників програмного забезпечення закликають уряд заснувати політику підтримки ІТ-сфери та стимуляції інновацій сьогодні, виділивши при цьому основні, на їхню думку, напрямки.
Широкосмуговий мережевий доступ — життєво необхідний чинник для розвитку конкурентоздатності в інформаційній сфері, й технологічний розрив у країнах, які дуже повільно впроваджують цю технологію, збільшуватиметься. Технологічні компанії потребують швидкого, надійного та захищеного інтернету, й важливість широкосмугового доступу збільшуватиметься завдяки зростанню кількості IТ-сервісів і програм, які надаються через мережу інтернет, — вважають у BSA.
Україна значно відстає від інших країн Центральної та Східної Європи в сфері IТ-інфраструктури, однак приватні та державні інвестиції разом із загальним попитом на неї істотно збільшилися протягом останніх років, що дає Україні можливість досягнути середнього рівня Центральної та Східної Європи в середньостроковій перспективі.
Інвестиції в підвищення кваліфікації. Країни, що змогли забезпечити підготовку таких фахівців, які одночасно володіють знаннями у сфері IТ, бізнесу та іноземних мов, отримують більш кваліфіковану робочу силу в сфері інформаційних технологій. Людський капітал завжди був перевагою України на міжнародній арені завдяки сильним школам і високого суспільного інтересу до цієї сфери. Це дозволило нашій країні вирватися в лідери за цією позицією серед країн регіону Центральної та Східної Європи та СНД, але для того, щоб зберегти існуючий рівень людського капіталу, Україні необхідна послідовна державна політика, певний обсяг інвестицій і адекватний рівень обізнаності громадян.
Правовий режим, який захищає права інтелектуальної власності, значно покращився на ринках багатьох країн, які розвиваються, однак необхідний подальший його розвиток. Захист інтелектуальної власності залишається критично важливим параметром для розвитку конкурентоздатної IТ-сфери, і є відносно дешевим способом стимулювання довгострокового економічного розвитку. Україна вже почала процес вдосконалення законодавства в сфері інтелектуальної власності, але механізми правозастосування та загальна культура інтелектуальної власності залишаються на низькому рівні й потребують додаткових ефективних заходів, вважають у BSA.
