Економічні й політичні відносини України та Узбекистану, на жаль, складалися не просто. І тим більше приємно, що напередодні Дня незалежності, який Республіка Узбекистан відзначає 1 вересня, можна говорити про істотний прогрес на всіх напрямках міждержавних відносин. Перелом стався внаслідок зустрічі прем’єр-міністра України Віктора Януковича з Президентом Республіки Узбекистан Ісламом Карімовим. Зустріч відбулася в Сочі 16 серпня. Підсумки переговорів дозволяють сподіватися на поновлення економічного співробітництва, й особливо, в нафтогазовій сфері.
Проте ще в 2004 році намітилася позитивна динаміка у зовнішній торгівлі між Україною і Узбекистаном. А за підсумками минулого року Україна посіла восьме місце у зовнішньоторгівельному обороті Узбекистану, і п’яте — за обсягом експорту до цієї країни. Минулого року товарообіг між нашими країнами становив $330,8 мільйона, в тому числі імпорт — $246,8 мільйона, експорт — $84 мільйони.
Україна постачає до Узбекистану обладнання для газової, нафтогазової, хімічної та гірничорудної промисловості, для залізниць та багато iншого. У 2005 році частка металопродукції у загальному обсязі українського експорту становила 25%, а сума поставок обчислювалася десятками мільйонів доларів.
Узбецький ринок є досить перспективним і для українських трубників. Так в Узбекистані досить успішно конкурує з росіянами (ТМК, ОМК, групою ЧТПЗ) українська компанія «Інтерпайп». У 2004 році її частка на трубному ринку Узбекистану становила 9%, в 2005 — 15%, а у 2006, за прогнозами, становитиме 20%. Партнерами української компанії є «Осташнафтогаз», «Узтрансгаз», «Узулгуржисавто», Ферганський нафтопереробний завод, Алмаликський та Ахангаранський гірничо-металургійні комбінати, «Узбекхіммаш», Ташкентський тракторний завод.
Якщо в торгових відносинах між Україною і Узбекистаном за останні два роки намітилася позитивна динаміка, то деяка напруженість щодо політичних питань ще відчувалася. Причиною цього були питання, що залишились неурегульованими, зокрема стосовно державного боргу України перед Узбекистаном за 1992—1993 роки (49,7 млн. дол.). Не відбулися заплановані візити президента Узбекистану Іслама Карімова до Києва та міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка до Узбекистану.
Зустріч в Сочі, як уявляється, поклала кінець охолодженню відносин і дала старт новому етапу в співпраці. Зокрема, у ході бесіди прем’єр-міністра Віктора Януковича і президента Узбекистану Іслама Карімова обговорювалися питання двосторонніх торгово-економічних відносин і наявність можливостей для співпраці. При цьому Янукович наголосив на необхідності якнайшвидшої активізації двосторонньої співпраці між країнами. Вiн підкреслив, що Україна зацікавлена в реалізації інвестиційних проектів з розробки газових родовищ на території Узбекистану, а також хотіла б брати участь у реконструкції узбецької частини газотранспортної системи для того, щоб збільшити поставки газу з Туркменістану та Узбекистану.
У ході зустрічі також йшлося про необхідність провести сьоме засідання міжурядової комісії з економічного співробітництва, яка не працювала вже довгий час.
Нагадаємо, що протокол про створення Спільної комісії з розвитку всебічної співпраці між двома державами, очолюваної прем’єр-міністрами обох країн, був підписаний у березні 1997 року.
Одним iз питань порядку денного чергового засідання може стати активізація зони вільної торгівлі між Україною і Узбекистаном, угода про яку була підписана ще в 2004 році. Тоді країни вперше в СНД ввели режим вільної торгівлі без вилучень. Однак зараз цей механізм фактично не діє.
Відновити діалог з Узбекистаном для України важливо. Адже на даний момент Узбекистан відкривається для інвесторів. Крім того, найближчими роками ця країна планує збільшити обсяги іноземних інвестицій за рахунок низки великих приватизаційних проектів. Співпраця у нафтогазовій галузі може відкрити нові можливості для українських компаній.
Зокрема, за словами Андрія Гончарука, екс-міністра зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України, головного радника компанії «Інтерпайп» з питань торгової політики, нові можливості для українських компаній, у тому числі експортерів труб, може відкрити розширення співробітництва у нафтогазовій галузі.
