Минув рік, як Україна стала повноправним учасником Світової організації торгівлі (СОТ). Про плюси та мінуси здобутого статусу днями звітував міністр економіки України Богдан Данилишин. За його словами, перший рік перебування в організації виявися успішним. Мовляв, за обсягами торгівлі Україна посіла 33 місце серед решти 152 країн-членів. Налагодити тісніші торговельні зв’язки з іншими учасниками СОТ допомогло припинення квотування експорту української металопродукції. Так, обсяги постачання металопродукції до Болгарії зросли більш як у три рази, до Румунії — у 1,7 разу. Втішні торговельні результати простежувались і з африканськими країнами та США, з якими український зовнішньоторговельний оборот зріс відповідно на 61% та на 85%.
На думку міністра, результати могли бути ще кращими. Але всі карти несподівано сплутала світова економічна криза, яка зробила всю зовнішньоекономічну партію непростою та непередбачуваною. «День» запитав експертів, яким вони бачать підсумки першого року членства України в СОТ та які уроки з них вона повинна винести на майбутнє.
Олександр ЖОЛУДЬ, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:
— Найголовніший підсумок полягає в тому, що Україна може користуватися впливом СОТ для врегулювання багатьох конфліктів, які виникають у зовнішній торгівлі. Але це не одноденний позитив. Його можна використовувати постійно. Для успішної ж діяльності в СОТ цього року потрібно скасувати 13% збір на автомобілі та холодильники, який діє в Україні.
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
— По-перше, вступ до СОТ означає підписання країною під виконанням цілої низки правил: правил реалізації торговельної політики та економічної політики у тих сферах, де вона дотична до торговельної політики. Очікування від членства СОТ не могли і не можуть бути пов’язані з отриманням певних грошей, як, наприклад, від МВФ. Мова йде про правила, які реалізуються на інституційному рівні. Другий момент, що такі правила — це перелік внутрішніх регуляторних реформ, які ми ніяк не можемо провести. В чому питання? В технічному регулюванні, у недосконалій системі стандартизації та сертифікації. Це дуже складна розмова, але певні зміни та лібералізації в цьому плані вже відбулися (наприклад, підтримка сільського господарства та національної економіки). Поліпшився доступ українських товарів на зовнішні ринки. Одразу після вступу України до СОТ ЄС скасував кількісні обмеження на вітчизняний метал. Хоча тут залишилися питання, пов’язані з кризою (чи є експортні можливості та попит на цю продукцію). Паралельно в торгівлі з Росією зберігаються кількісні обмеження на постачання певних видів товаропрокату на російський ринок. Але загалом хочу сказати, що після вступу до СОТ розпочався абсолютно позитивний процес. Потрібно робити все, щоб взяті нами зобов’язання у рамках СОТ виконувалися. Для цього наші зобов’язання далі потрібно підперти внутрішніми реформами у країні.
Олександр РЯБЧЕНКО, економіст:
— Світова організація торгівлі — це як потяг, до якого сіли ті, хто має гроші та вплив. Хто ж не потрапив до нього вчасно, той залишився тупцювати на місці. Будучи членом цієї організації Україні простіше захищати свої торговельні інтереси. Однак романтичні сподівання про те, що набувши членство, одразу поліпшимо своє становище на зовнішніх ринках, не виправдалося. Чому? Бо люди, які займалися цими справами, не довели до відома громадськості, що входження в організацію не знімає всіх накопичених до того проблем. Так, санкції, які були застосовані до України не члена СОТ, автоматично не відміняються. Звичайно, що нових санкцій не можуть застосувати (якщо країна не порушує встановлених правил), але старі продовжують діяти. Існує ціла бюрократична процедура, щоб їх відмінити. Ще один важливий момент: нинішня криза змінить СОТ. У нинішньому вигляді ця організація не забезпечить поштовх для економічного розвитку її країн-членів і не створить баланс інтересів. Тому вже зараз Україна повинна дуже добре підготуватися і зорієнтуватися, куди ж рухається її та світова економіка, і які вигоди з цього вона може отримати. Як члени СОТ ми знаходимося в потенційно вигіднішій позиції, щоб створити вигідніші умови господарювання експортно-імпортних операцій, ніж ті, хто поза нею.
Володимир ЛАНОВИЙ, президент Центру ринкових реформ:
— Було б дуже амбітно сподіватися за рік членства отримати серйозні економічні результати. Відкриття міжнародних ринків для українських товарів та відкриття України для іноземних виробників змінює структуру виробництва в середині самої країни. Одні галузі стають не конкурентними, інші, навпаки, збільшують можливості за рахунок експорту. За рік перебудувати цю структуру не можна. Хоча все-таки існують певні позитивні результати. Але повністю пов’язувати їх зі вступом до СОТ не варто. Так, експорт зернових зріс у десять разів. Це пояснюється не скільки відкриттям додаткових ринків, як сприятливими погодними умовами. Враховуючи отримані за рік результати Україна в 2009 році повинна тримати курс гривні та прикласти максимум зусиль для завершення процесу створення зони вільної торгівлі з ЄС, яка допоможе зміцнювати торговельно-економічні стосунки зі світом.
Ярослав ЖАЛІЛО, президент Центру антикризових досліджень:
— На здобутках 2008 року позначилася світова економічна криза. І реально оцінити, де результати отримані від членства в СОТ, а де ні — малоймовірно. Єдине зрозуміло точно — з усього цього потрібно винести декілька уроків. Ми бачимо, що протягом усього року спостерігалися випереджаючі темпи зростанням імпорту. Отже, урок перший — Україна повинна оволодіти дозволеними СОТ важелями захисту внутрішнього ринку. Урок другий ѓрунтується на очікуваннях стосовно того, що з’являться позитивні тенденції для експорту. Однак у світлі економічної кризи експорт, навпаки, почав стрімко падати. При чому поряд із зменшенням споживчого попиту всередині країни українські виробники зіткнулися із наростанням протекціоністської політики з боку інших країн-членів організації. Тому нам слід вивчити та використовувати всі інструменти захисту експортерів, які дозволяє СОТ.
