Міжнародне рейтингове агентство Moody’s свідомо або, можливо, не зовсім свідомо намагається посіяти паніку на фінансовому ринку нашої країни. В середу воно заявило про зростання ризиків того, що протести в Україні можуть спровокувати різке зростання попиту на іноземну валюту. В результаті, на думку агентства, в Україні може погіршитися і без того хистка ситуація з ліквідністю. «Зростаючі після подолання урядом країни вотуму недовіри протести загрожують Україні адміністративною кризою. Крім того, це може спровокувати різке підвищення попиту на валюту й погіршити таким чином і без того складну ситуацію в країні із зовнішньою ліквідністю», — повідомляє «Інтерфакс-Україна», посилаючись на звіт Moody’s.
Агентство відзначає, що протести, які спостерігаються, можна порівняти за масштабом з подіями, які згодом вилилися в Помаранчеву революцію. «Валютні резерви України в 2004-2005 роках були на більш комфортному рівні — індикатор зовнішньої вразливості (External Vulnerability Indicator, EVI) в кінці 2005 року становив 164%. За нашими оцінками, EVI до кінця 2014 року становитиме близько 300%, що значно нижче EVI на рівні 69% серед країн з рейтингом «B1»-»Caa3», — прогнозують автори звіту. І вже зовсім недружнім по відношенню до нашої країни виглядає їхній коментар, а вірніше ще один прогноз, в якому висловлюється припущення, що Нацбанк для стабілізації валюти може спробувати запровадити обмеження на вилучення депозитів та обмін валюти.
Тим часом цього дня в Києві директор департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання і нагляду НБУ Наталія Іваненко заявила: «Банківська система працює стабільно і має достатній запас міцності». Підкріплюючи слова цифрами, вона повідомила, що загальні активи банків за 11 місяців виросли на 10%, тоді як за такий самий період минулого року — на 4%. На 9% за цей час збільшився обсяг кредитних операцій (торік — на 0,4%). Директор департаменту охарактеризувала і ситуацію в комерційних банках. За її словами, питома вага проблемної заборгованості в них знизилася до 13,9% з 16,5% на початку року, тоді як регулятивний капітал банків за 11 місяців виріс на 14 мільярдів гривень, а статутний — на 8 мільярдів.
«Жодних драматичних подій на банківському ринку України не відбувається, — впевнений заступник директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександр Арсенюк. Він розповідає про заходи превентивного характеру, яких було вжито НБУ для підтримки банківської системи, зокрема, про результати позачергового тендеру НБУ з розміщення ресурсів через канал рефінансування. «Для нас було дуже показовим, що попит банків на ці ресурси був значно менший за оголошений. НБУ оголосив обсяг розподілу трьох мільярдів гривень, а попит був близько двох мільярдів, — сказав топ-менеджер. — Це свідчить про те, що система працює стабільно, має внутрішній потенціал для того, щоб працювати, не звертає уваги на ті чи інші події».
Як відзначає глава АКБ «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук, звичайно, сьогодні є певні очікування «знервованих» клієнтів. І вони, за його словами, навіть намагаються «тестувати» українські банки, для чого забирають свої вклади, але, побачивши, що там немає жодної паніки і вклади їм без перешкод повертають, вони незабаром знову несуть свої гроші на депозити. При цьому Лавренчук відзначає, що в його банку, «щоб була необхідна ліквідність завжди тримають 6—7 мільярдів гривень для її підтримки». «Щоб не підкріплювати ті очікування, які можуть бути», — говорить банкір.
Заступник голови правління «Ощадбанку» Антон Тютюн вважає, що банки України підійшли до нинішньої «нестандартної» соціально-економічної ситуації підготовленими. Він зазначає, що зараз у банків «досить твердий запас» — навіть в ці дні залишки на кореспондентських рахунках практично не змінилися. «Ми встигли почистити свої активи, списати якісь глибоко проблемні кредити, поліпшити якість портфелів... Ми готові до будь-якої ситуації», — говорить Тютюн. Він наводить приклад стійкості його банку: «Якщо вчора був невеликий відтік, то вже сьогодні зафіксовано значний приплив коштів населення в різних валютах». Не змінився, за словами банкіра, й обсяг транзакцій в банкоматах. Він повідомив, що «Ощадбанк» не збирається підвищувати ставки депозитів, щоб залучати додаткові вклади — хіба що на дуже короткострокові. Тютюн упевнений, що така стримана політика знаходить відгук у клієнтів. За його словами, «люди розуміють, що коливання призведе до програшу».
З представником «Ощадбанку» в принципі згоден і радник голови «ПриватБанку» Віктор Лисицький. На його думку, ситуація в банківській сфері сьогодні спокійна, тому що «українці навчилися довіряти банкам».
Голова ради НАБУ Борис Тимонькін наголошує на усвідомлені спроби штучно дестабілізувати банківський ринок. Він нагадує, що інформація про вигадану постанову НБУ №6565, згідно з якою нібито передбачалося обмежити грошовий обіг під час Майдану, була не просто викинута до соціальних мереж — її намагалися поставити на сайт НБУ, навіть номер вставили, але під ним не встигли поставити відповідний текст, тому що спрацював захист. Банкір відзначає, що підроблений текст було написано людиною, що явно має досвід роботи з офіційними документами. Якби цю фальшивку вдалося розмістити на сайті НБУ, то, як вважає Тимонькін, вона мала б ефект бомби, що розірвалася». У зв’язку з цим банкір говорить про те, що такі спроби можуть колись стати успішними й радить людям: «Якщо ви читаєте відверту нісенітницю, то не варто відразу ж знімати свої гроші». Він нагадує, що в Іраку та Лівані навіть під час війни працювали всі банкомати, ніхто не нападав на інкасаторів. І ще одна його порада: якщо підприємець хоче забезпечити фінансову безпеку, то йому необхідно виділити бухгалтерові комп’ютер, не підключений до Інтернету.
Не ставив собі завдання заспокоювати клієнтів, які нервують, старший радник «Альфа-Банку» Роман Шпек. Для банківського сектору, за його словами, визначною є економічна ситуація, в якій він працює. Сьогодні Шпек пов’язує її передусім з відсутністю реформ, економічного зростання, зі складним, інколи навіть загрозливим станом державних фінансів. Навіть кошти від реалізації заставного майна за проблемними кредитами, які не є державними, але обов’язково проходять через Держказначейство, за його словами не повертаються до банку, оскільки затримуються на транзитному рахунку казначейства — заборгованість вже перевищила 800 мільйонів гривень. І таких рішень, на думку банкіра, багато, зокрема про збільшення активних операцій. Якими вони можуть бути в нинішніх умовах? Шпек прогнозує, що в країні в результаті цього активізуються злиття й поглинання. Він упевнений, що лише реформи, спрямовані на стабільне економічне зростання, можуть дати справжній поштовх кредитуванню, а отже, сприяти зростанню виробництва і валового внутрішнього продукту.
